ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 25ВИМІРЮВАННЯ ПИТОМОГО ЗАРЯДУ ЕЛЕКТРОНА Мета роботи: вивчити залежність анодного струму електронної лампи від струму соленоїда ; визначити питомий заряд електрона . Прилади і обладнання: електрона лампа 6Е5С, соленоїд, мікроамперметр, міліамперметр, вольтметр, джерело струму ВУП-2, провідники. Теоретична частина
Головними характеристиками електрона є його заряд та маса. Питомим зарядом електрона називається відношення заряду до його маси: Під час руху електрона в електричному і магнітному полях, його траєкторія визначається конфігурацією цих полів та питомим зарядом частинки. Якщо структура електричного і магнітного полів задана і з досвіду відома траєкторія електрона в цих полях, то можна знайти відношення е/m. Вперше цей метод був використаний Томсоном (метод схрещених полів) для визначення маси заряджених частинок. Метод магнетрона – це один із варіантів, в якому використовується дія магнітного поля на електрон, що рухається в радіальному електричному полі. Електронна лампа з коаксіальними циліндричними катодом і анодом знаходиться в магнітному полі. Це магнітне поле створюється соленоїдом, крізь який протікає постійний струм. Електронна лампа знаходиться в центрі соленоїду, при цьому вектор індукції магнітного поля співпадає з віссю симетрії лампи. Електрони, що вилітають з поверхні катода, в відсутності магнітного поля рухаються на анод вздовж радіусів (рис. 14.1). Їх кінетична енергія дорівнює роботі сил електростатичного поля: (14.1) де m – маса електрона; – швидкість електрона в кінці шляху; заряд електрона; різниця потенціалів між катодом і анодом. Швидкість електронів визначається за формулою (14.2) При проходженні струму крізь соленоїд створюється магнітне поле, яке діє на рухомі заряди. Цю дію знаходять за допомогою формули Лоренца: (14.3) Напрямок сили Лоренца знаходять за розташуванням векторів і . В даному випадку сила Лоренца діє на заряд в напрямку, що лежить в площині малюнка. Ця сила викривлює траєкторію руху заряджених частинок. При достатньо великому магнітному полі в соленоїді, електрони рухаються по замкненій траєкторії і не досягають поверхні анода. В цьому випадку електрони утворюють негативний об’ємний заряд в просторі між анодом і катодом. Сила Лоренца надає заряду доцентрове прискорення. Згідно ІІ закону Ньютона, рівняння руху заряду в магнітному полі має вигляд (14.4) де r – радіус кола, що є траєкторією руху. Після скорочення виразу (14.4) маємо (14.5) Якщо виключити швидкість із співвідношення (14.5), отримаємо (14.6) Рисунок 14.1
Для кожного значення U існує певне критичне значення магнітної індукції Bcr, при якому траєкторія електронів тільки торкається поверхні анода. Електрони в цьому випадку практично не досягають аноду, і анодний струм Іа ≈ 0. Коли В = B cr, радіус траєкторії електрона дорівнює половині радіуса анода (соленоїда) r = R/2. Індукція магнітного поля в соленоїді визначається за формулою , (14.7) де магнітна стала; n – число витків соленоїда, що припадає на одиницю його довжини; сила струму в соленоїді. Коли струм соленоїда наближається до значення, що відповідає індукції Bcr, анодний струм швидко спадає (рис. 14.2). Це значення Icr можна наближено визначити, продовжуючи спадаючу ділянку до перетину з віссю абсцис. Після підстановки Bcr в (14.6) отримуємо остаточно . (14.8)
Рисунок 14.2 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|