Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Антощенков Р. В. канд. техн. наук, викладач 1 страница




КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

по дисципліні:

Трактори і автомобілі

розділ: Технологічні основи мобільних енергетичних засобів

для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються

за спеціальностями 6.100202 – Процеси, машини та обладнання АПВ

та 7.091902 – Механізація сільського господарства

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри:

«Трактори і автомобілі»

Протокол № 9 від 14.06.2010 р.

 

Затверджено на засіданні Методичної комісії ННІ МСМ ХНТУСГ

ім. П. Василенка

Протокол №10 від 29.06.2010 р.

Харків 2010 р.

Антощенков В. М. канд. техн. наук, доцент

Антощенков Р. В. канд. техн. наук, викладач

Антощенков В. М. Конспект лекцій по дисципліні: Трактори і автомобілі розділ: Технологічні основи мобільних енергетичних засобів для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальностями 6.100202 – Процеси, машини та обладнання АПВ та 7.091902 – Механізація сільського господарства / В. М. Антощенков, Р. В. Антощенков – Х.: ХНТУСГ, 2010. – 68 с.

 

 

Затверджено на засіданні Науково – методичної ради університету.

Протокол №10 від 18.06.2010 р.

 

 

Рецензенти:

Подрігало М.А., д.т.н., професор, завідувач кафедри "Ремонт машин і технологія машинобудування" (Харківській національний автодорожній університет)

Циганенко М. О., канд. техн. наук, доцент кафедри Оптимізації технологічних систем імені Т. П. Євсюкова (Харківській національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка)

 

Антощенков В.М.,
Антощенков Р.В. – 2010

Харківський національний технічний університет сільського господарства
імені Петра Василенка, 2010

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Кутьков Г.М. Тракторы и автомобили. Теория и технологические свойства – М.: Колос, 2004, – 54 с. Для студентов высших учебных заведений по специальности 311300 «Механизация сельского хозяйства».

2. Кутьков Г.М. Технологические основы мобильных энергетических средств: Учебное пособие по курсу «Тракторы и автомобили» (специальности 311300 «Механизация сельского хозяйства»). В 2-х ч. Ч. 1. М.: МГАУ, 1999. 150 с. 44 ил. 18 таб.

3. Трактори та автомобілі. Ч.3. Шасі: Навч. посібник / А.Т. Лебедєв, В.М. Антощенков, М.Ф. Бойко та ін.; За ред. проф. А.Т. Лебедєва. – К.: Вища освіта, 2004. – 336 с.

4. Скотников В.А., Машенский А.А., Солонский А.С. Основы теории и расчета, трактора и автомобиля. М.: Агропромиздат, 1986. – 386 с.

5. Чудаков Д.А. Основы теории и расчета трактора и автомобиля. М., "Колос", 1972. с. 196 (стр. 159-169).

6. Ксеневич И.П., Гуськов В.В., Бочаров Н.Ф. и др. Тракторы. Проектирование, конструирование и расчет. М.: Машиностроение, 1991. – 544 с. (стр. 356-381).

7. Лукин П.П., Гаспарянц Г.А., Родионов В.Ф. Конструирование и расчет автомобиля. М.: Машиностроение, 1984. – 376 (с. 131-153).

8. Мобільна сільськогосподарська енергетика: історія, тенденції розвитку, прогноз / Л.В. Погорілий, В.Г. Євгенко. – К.: Фенікс. 2005. – 184 с.: іл.


ЗМІСТ

ВСТУП

ЛЕКЦІЯ 1. Технологічні властивості і класифікація мобільних енергетичних засобів

1.1. Технологічні властивості МЕЗ.............................................................

1.2. Основні етапи вдосконалення технологічних властивостей тракторів і автомобілів.................................................................................................................

1.3. Класифікація і типаж тракторів...........................................................

ЛЕКЦІЯ 2. Компонувальні схеми мобільних енергетичних засобів..................

2.1. Компонувальні схеми МЕЗ..................................................................

2.2. Вплив ходової частини на тягові властивості і ущільнення ґрунту...

ЛЕКЦІЯ 3. Показники та методи оцінки технологічних властивостей..............

3.1. Показники технологічного рівня.........................................................

3.2. Оцінка технологічної універсальності.................................................

3.3. Кількісна оцінка технологічної універсальності МЕЗ........................

ЛЕКЦІЯ 4. Показники продуктивності, агротехнічних властивостей та вартості виконання технологічного процесу.......................................................................................

4.1. Показники продуктивності...................................................................

4.2. Показники агротехнічних властивостей..............................................

4.3. Показники вартості виконання технологічного процесу....................

ЛЕКЦІЯ 5. Світові тенденції розвитку та взаємозв’язок технологічних властивостей, параметрів і характеристик МЕЗ.............................................................................

5.1. Загальні тенденції розвитку мобільної енергетики.............................

5.2. Кваліфікаційна схема поколінь МЕЗ...................................................

5.3. Характеристика надпотужних сільськогосподарських тракторів......

5.4. Характеристики тракторів класичного типу.......................................

ЛЕКЦІЯ 6. Параметри і характеристики двигунів, трансмісії та ходової системи МЕЗ...................................................................................................

6.1. Параметри двигунів..............................................................................

6.2. Тенденції розвитку двигунів................................................................

6.3. Параметри і характеристики трансмісії...............................................

6.4. Тенденції розвитку трансмісії..............................................................

6.5. Параметри і характеристики ходової системи....................................

6.6. Тенденції розвитку ходової системи....................................................

ЛЕКЦІЯ 7. Автоматизація МЕЗ...........................................................................

7.1. Призначення автоматизації МЕЗ.........................................................

7.2. Автоматичне управління напрямом руху трактора...........................

7.3. Тенденції розвитку автоматизації МЕЗ...............................................

 


 

ВСТУП

 

Основу сільськогосподарського виробництва складає мобільна енергетика. В останні десятиріччя в провідних країнах світу намітилися стійкі тенденції суттєвого підвищення її потужності, енергонасиченості та економічності. Внаслідок допущеного науково-технічного відставання в цій галузі та розриву коопераційних зв'язків з країнами колишнього СРСР і загальної економічної кризи різко погіршився стан та забезпечення мобільної енергетики у сільськогосподарському виробництві України. У зв'язку з недостатнім поповненням машинно-тракторного парку і значним зносом машин коефіцієнти готовності до весняних робіт тракторів і комбайнів становили відповідно 72-77 і 30-35 %, причому 83,6 % їх парку складали застарілі «Ниви» й «Колоси». До того ж 65 % тракторів відпрацювали свої амортизаційні терміни і тракторний парк потребує негайного поповнення.

Система машин для механізації с.-г. виробництва галузей АПК - це мінімально необхідна номенклатура с.-г. машин і знарядь, призначених для комплексного виконання всіх технологічних процесів в с.-г. виробництві в оптимальні агротехнічні терміни, в різних грунтово-кліматичних зонах, з мінімальною шкідливою дією на навколишнє середовище і з найменшими витратами ресурсів в цілях отримання низької собівартості і високої якості продукції. Система машин служить орієнтиром для розробки і впровадження у виробництво нових енергетичних засобів і с.-г. машин.

В даний час система машин включає понад 2000 найменувань технічних засобів різного призначення, причому близько 10 % з них приходиться на мобільну техніку - автомобілі, трактори, комбайни. Намітилася тенденція зростання номенклатури і загального числа спеціалізованих самохідних машин, головним чином, для прибирання зернових, картоплі, буряка, овочів і ягід. Парк тракторів поповнився машинами нових типів: малогабаритними тракторами, мотоблоками, енергетичними засобами типу «Полісся». Для ефективного використання в сільському господарстві вантажних автомобілів базові моделі піддаються конструктивному доопрацюванню.

Для вирішення назрілих складних проблем в сільгоспмашинобудуванні та в АПК, як і в інших галузях, слід концентрувати зусилля на головних напрямках розвитку, ретельно вивчати історію техніки, досвід створення екологічних, ергономічних та економічних МЕЗ.

Розділ є продовженням курсів «Конструкція, теорія і аналіз роботи тракторів, автомобілів і двигунів» і припускає розгляд основ оцінки технологічних і ергономічних властивостей мобільних енергетичних засобів (МЕЗ), перспективу розвитку мобільної енергетики у зв'язку з розвитком технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.

Предмет вивчення даного розділу - аналіз параметрів і показників мобільних енергетичних засобів, що характеризують їх відповідність вимогам технологій с.-г. виробництва.

Під мобільними енергетичними засобами (МЕЗ) прийнято розуміти не всі самохідні машини, а тільки ті з них, конструкції яких не містять вбудованих робочих органів, призначених для здійснення с.-г. технологічних процесів. До них відносяться с.-г. трактори різного призначення, їх модифікації і різновиди - тракторні самохідні шасі, енергетичні засоби типу «Полісся», мотоблоки і ін. Тому мобільний енергетичний засіб в загальному випадку можна іменувати трактором.


ЛЕКЦІЯ 1. ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І КЛАСИФІКАЦІЯ МОБІЛЬНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

 

1.1. Технологічні властивості мобільних енергетичних засобів.

1.2. Основні етапи вдосконалення технологічних властивостей тракторів і автомобілів.

1.3. Класифікація і типаж тракторів.

 

Мета: прослухав лекцію студент повинен;

знати: від яких показників, властивостей і параметрів залежить продуктивність, агротехніка і вартість технологічного процесу, етапи вдосконалення тракторів і автомобілів, а також класифікацію тракторів вітчизняного та зарубіжного виробництва.

уміти: визначати трактори за призначенням і типажем, а також які конструктивні параметри впливають на технологічні показники.

 

1.1. Технологічні властивості мобільних енергетичних засобів (МЕЗ)

 

У складі енерготехнологічного комплексу енергетичний модуль повинен відповідати багатьом технологічним, вимогам, що стосуються як режиму виконання операцій, так і агротехнічної їх якості. Технологічні властивості, характеризують відповідність даного мобільного енергетичного засобу технологічним вимогам на всьому комплексі сільськогосподарських операцій, для виконання яких у складі МТА воно призначене.

Все різноманіття технологічних вимог, що пред'являються до МТА можна виразити наступними узагальненими показниками: продуктивністю і агротехнічною якістю виконуваної операції при низькій питомій собівартості робіт.

Продуктивність залежить від номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактори із сільськогосподарського машинами, здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу;,, важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу.

Агротехнічні властивості визначаються ступенем шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічним просвітом і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці: вони залежать від оглядовості з місця водія і керованості.

Вартісні показники залежать від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат.

У табл.1.1 показана залежність технологічних показників, технічних характеристик і конструктивних параметрів, що забезпечують технологічні властивості мобільних енергетичних засобів.


Таблиця 1.1. Взаємозв'язок основних технологічних показників, технічних характеристик і конструктивних параметрів мобільних енергетичних засобів

 

Технологічні показники Характеристики, що визначають технологічні показники Конструктивні параметри
Продуктивність Номінальне тягове зусилля трактора Основні параметри: вага трактора і потужність двигуна  
Номінальна потужність двигуна
Агрегатіруємость Компонувальна схема
Технологічні простори, навісоспроможність
Ергономіка Відповідність призначенню трактора двигуна, трансмісії, ходової системи
Надійність
Агротехніка Тиск на ґрунті, просвіт, абрис
Керованість
Оглядовість
Вартість Ціна трактора Рівень автоматизації
Надійність
Витрата палива і мастила Оснащеність технологічним устаткуванням

 

Між технологічними показниками і технічними характеристиками енергетичних засобів існує чітко виражена, здебільшого, однозначна залежність. Проте деякі характеристики пов'язані не з одним, а з двома технологічними показниками. Так, керованість енергетичного засобу і оглядовість з місця водія впливають на агротехнічні показники і на продуктивність. Від надійності залежить не тільки продуктивність, але і економічні показники технологічного процесу (вартість ремонту, втрати урожаю).


 

1.2. Основні етапи вдосконалення технологічних властивостей тракторів і автомобілів

 

1.2.1. Вдосконалення тракторів

 

У 20–і роки був завершений відробіток концепції трактора як тягово–енергетичної машини нового типу. Були чітко визначені функції і призначення машини, вимоги до неї, а також конструктивна схема трактора, що становлює: двигун; трансмісія; ходова система; сполучні пристрої для спільної роботи із сільськогосподарського машинами і знаряддями; ВВП для використання трактора як джерело енергії на стаціонарних роботах. В даний час продовжується вдосконалення конструкції з метою підвищення функціональних властивостей трактора в рамках відпрацьованої вже концепції.

Початок експлуатації тракторів характеризувався тим, що традиційний інвентар, використовуваний з живою тягловою силою, поступово був замінений більш широкозахватним і продуктивним при практично незмінних (3,5–5км/ч) швидкостях руху.

Застосування пневматичних шин замість коліс з металевим ободом якісно змінило трактор. Він став зручніший і універсальніший в експлуатації по двох основних причинах: підвищилася плавність ходу, а отже, швидкість руху; з'явилася можливість переміщатися по дорогах з твердим покриттям. Крім того, виріс тяговий ККД. Із застосуванням пневматичних шин почали випускати трактори з приводом на передні колеса.

Застосування дизелів замість карбюраторних двигунів обумовлене тим, що дизель володіє вищими індикаторними показниками, тому питома витрата палива у нього значно нижча, ніж у карбюраторного двигуна. Характер залежності питомої витрати палива від навантаження носить більш пологий характер, що забезпечує економію палива приблизно на 30%.

Дизельне паливо є грубішою фракцією перегонки нафти. У поєднанні з меншою витратою це істотно знижує вартість сільськогосподарського: робіт, що виконуються трактором з дизелем.

Зниження на 30 % витрати палива зменшує транспортні витрати на доставку палива в господарства, а також дозволяє обходитися на одну третину меншим об'ємом сховища для палива.

Важливою перевагою дизельного палива є його вищі протипожежні властивості.

Установка на тракторах навісних гидрофіцированних систем замість причіпних пристроїв змінило систему машин, що агрегатуються з тракторами, і багато прийомів їх експлуатації. При цьому істотно підвищилися всі технологічні показники трактора, покращала маневреність МТА і зменшилася ширина поворотної смуги. Застосування гідравлічних навісних пристроїв дозволило виключити причіплювача і, таким чином, понизити число механізаторів, що працюють на МТА. За рахунок поєднання навісних пристроїв з автоматичними регуляторами глибини обробки ґрунту підвищені паливна економічність і агротехнічні показники роботи агрегатів.

Збільшення ширини захоплення і робочої швидкості МТА в зарубіжному тракторобудуванні відбувалося еволюційно у зв'язку з достатньо частою заміною моделей тракторів і їх глибокою модернізацією в процесі виробництва. У наший країні робочі швидкості.МТА були підвищені в два етапи: спочатку до 5...7 км/г, а потім 9... 15 км/г. У виробництво були упроваджені енергонасичені трактори МТЗ–80/82 і Т–150, а також могутні і важкі колісні трактори К–700 і Т–150К загального призначення незвичайної по тому часу конструктивної схеми з шарнірно зчленованою рамою.

Нові трактори зажадали застосування нових сільськогосподарського машин, що агрегатуються з ними. За загальним визнанням, впровадження в сільськогосподарського виробництво таких тракторів і машин привело до збільшення продуктивності МТА в 1,5... 1,6 разу.

Застосування комбінованих МТА, що включають декілька сільськогосподарського машин різного призначення, дозволило виконувати 2–3 операції за один прохід. З’явились машини різного призначення, зокрема ґрунтообробні з активними робочими органами. Приблизно у цей період різко зросли норми внесення до ґрунту хімічних препаратів, стимулюючих зростання культурних рослин, і препаратів, пригноблюючих розвиток шкідників і бур'янів. Всі ці зміни зумовили необхідність серйозних конструктивних доопрацювань трактора підвищення здатності навантаження коліс без збільшення шкідливої їх дії на ґрунті; збільшення вантажопідйомності задніх навісних систем і введення передніх навісних систем; застосування двохшвидкісних ВВП з різною схемою приводу – синхронною (із задніми провідними колесами) і незалежною. На деяких тракторах стали передбачати майданчик для розміщення ємностей з технологічним матеріалом.

 

1.2.2. Вдосконалення автомобілів

 

У 1896 році. на заводі Даймлер в місті. Каннштадт (нині передмістя Штутгарту) була побудована перша вантажівка.

У 1926 році фірма Даймлер об'єдналася з Бенц.

Як же виглядав цей вантажний автопервісток, то можна відповісти так: «Дерев'яний віз».

З дерева були зроблені масивна рама і колеса, сидіння–ящик для шофера, і звичайно ж, вантажна платформа. Двигун підвішений під нею в задній частині в очі не впадав.

Мотор – двоциліндровий (Фенікс) від легкового автомобіля Даймлер, 1,5 л. об'єм, потужність 4 к.с.

Коробка передач представляла поєднання шківів і ременів. Машина могла перевозити 0,5 т. вантажу з швидкістю до 15 км/г.

На другому зразку Даймлер перемістив мотор під сидіння водія, а на третьому в передню частину машини – місце, яке стало класичним на багато років.

Приблизно з 1905–07 років починається зростання виробництва. Так, в Германії в 1907 році було 957 вантажівок, а в 1914 році вже 9017 шт.

У міру зростання потужності двигуна збільшувалися і їх розміри. На багатьох вантажівках мотор стали виносити вперед за передню вісь. Це дозволило укоротити колісну базу і зробити автомобіль маневреним. Правда прохідність таких авто була недостатньою.

У вантажівок 1910–1920 років привід на задню вісь був в більшості ланцюговий. Остаточний перехід на карданну передачу намітився лише на початок 1930–х років. Правда вантажівка Faun BELS мав ДВЗ – генератор – електромотори в задніх колесах..

Найважливішим нововведенням кінця 1920–х начала 1930–х на середніх і важких вантажівках стали пневматичні шини. Підвищилася довговічність і різко збільшилася швидкість з 20–25 до 60 км/г і більш.

Вантажівки з ДВЗ аж до середини 1920–х років були бензинові. Рудольф Дізель винахідник мотора названого його ім'ям. Перші дизельні вантажівки Мерседес–Бенц з'явилися в 1924 році. Але лише в 1930–і роки після удосконалення такі машини стали популярними.

Парові вантажівки використовувалися аж до кінця 1930–х років.

Немало вантажівок працювали на дровах. Особливо популярні вони були в бідною нафтою Німеччини і в багатій лісами СРСР. У спеціальній печі–газогенераторі, встановленому на автомобілі, деревні цурки спалювали при обмеженому доступі кисню. Газ, що утворюється, після очищення і охолоджування поступав в ДВЗ. Потужність падала і знижувалася вантажопідйомність, але автомобіль їхав.

У 1924 році вантажівки «Рено» перетнули пустелю Сахару. Секрет був в тому, що були 2–і задні провідні осі.

У 1930–і роки конструктори вантажівок стали приділяти увагу комфорту для водія (суцільнометалеві кабіни з опалюванням, з електричними склоочисниками, м'якими пружинами дивана).

До кінця 1930–х років вантажівки досягли високого ступеня досконалості. Після 2–ої Світової війни в їх розвитку почався новий великий етап.

 

1.3. Класифікація і типаж тракторів

Класифікація тракторів по призначенню. Залежно від призначення розрізняють промислові, сільськогосподарські, лісопромислові, лісогосподарські й меліоративні трактори. Сільськогосподарського трактори, у свою чергу, можуть бути загального призначення, універсально–просапними, спеціалізованими й малогабаритними.

Трактори загального призначення використають у рослинництві для виконання робіт загального призначення (оранка, суцільна культивація, посів, збирання кормових і зернових культур).

Основні вимоги, пропоновані до тракторів загального призначення, – високі тягові властивості, низький тиск на ґрунт і відповідність ширини колії трактора ширині захоплення плуга – обумовлені їхнім призначенням працювати в основному з ґрунтообробними машинами, що створюють високий тяговий опір, і виконувати в стислі агротехнічні строки раннівесняні, роботи із закриття вологи при високій вологості пухкого ґрунту.

Універсально–просапні трактори призначені головним чином для оброблення просапних культур. До 60% часу їх використають на транспортних роботах, обмежено – на оранці й інших енергоємних ґрунтообробних операціях.

Основні вимоги до універсально–просапних тракторів визначаються операцією міжрядної обробки просапних культур. До них ставляться: регульована відповідно до ширини міжрядь колія ходової системи, збільшений агротехнічний просвіт, висока маневреність і гарна керованість при русі агрегату в міжряддях. Універсально–просапні трактори за умовою безпечного руху в транспортному потоці повинні мати гальмову систему із приводом на причіп і світлові прилади відповідно до вимог дорожньої безпеки.

Спеціалізовані сільськогосподарського трактори призначені для виконання робіт з оброблення й збирання окремих культур або для особливих виробничих умов. Спеціалізовані сільськогосподарського трактори класифікують: по виду оброблюваної культури – віноградниковий, буряківничий і ін.; по області застосування – гірський, болотохідний, тепличний, тваринницький і ін.

 

Таблиця 1.2. Співвідношення між тяговими класами і категоріями тракторів згідно міжнародних стандартів СТ СЕВ 628–85

Тяговий клас Значення номінального тягового зусилля, кН Стандарт ІСО Тяговий клас Значення номінального тягового зусилля, кН Стандарт ІСО
0,2 Від 1,8 до 5,4     Св. 27 до 36  
0,6 Св. 5,4 до 8   Св. 36 до 45
0,9 Св. 8, 1 до 12,6     Св. 45 до 54  
1,4 Св. 12,6 до 18   Св. 54 до 72
  Св. 18 до 27   Св. 72 до 108

У міжнародній практиці використають класифікацію колісних тракторів по максимальній тяговій потужності отриманої при випробуваннях трактора на гладкій горизонтальній і сухій бетонованій поверхні або на горизонтальній поверхні, покритою скошеною або нескошеною травою. У відповідності зі значенням тягової потужності трактори (табл. 1.3) розділені на наведені нижче чотири категорії (стандарти ІСО 730/1 і 730/3–82).

Таблиця 1.3. Класифікація тракторів по максимальній тяговій потужності

Категорія потужності        
Тягова потужність , кВт   30…70 70…135 135…300

Оскільки межі значень робочих швидкостей МТА на найбільш енергоємних операціях обумовлені агротехнічними й техніко–економічними вимогами, між обома системами класифікації (по силі тяги й по тяговій потужності) існує наступний взаємозв'язок.

Прийнята в нашій країні класифікація дає більше точне подання про експлуатаційні властивості трактора, зокрема про параметри й комплекс машин, необхідних для агрегатування з даним трактором. Так, відповідно до співвідношення систем класифікацій до категорії 3 можуть бути віднесені трактори тягових класів 2, 3 і 4. Якщо керуватися тільки класифікацією по категоріях потужності, то можна прийти до неправильного висновку про те, що трактор тягового класу 2 може працювати з машинами, призначеними для агрегатування із тракторами класу 3 або 4. Можливі й інші варіанти помилкових висновків, що виключено при використанні вітчизняної системи класифікації тракторів по силі тяги.

Перспектива застосування сільськогосподарських тракторів як мобільних джерел енергії і еволюційного переходу від тягової до тяглово–енергетичної концепції трактора вимагає уточнення системи класифікації.

 

Контрольні запитання:

 

1. Місце колісних та гусеничних машин в сучасному сільськогосподарському виробництві.

2. Що таке мобільні енергетичні засоби (МЕЗ)?

3. Поняття про технологічні властивості мобільних енергетичних засобів.

4. Взаємозв'язок основних технологічних показників, технічних характеристик і конструктивних параметрів мобільних енергетичних засобів.

5. Основні етапи удосконалення технологічних засобів трактора.

6. Основні етапи удосконалення автомобілів.

7. За якою ознакою класифікують трактори вітчизняного виробництва.

8. За якою ознакою класифікують трактори закордонного виробництва.

9. Яка класифікація більш точно визначає параметри і комплекс машин.


ЛЕКЦІЯ 2. КОМПОНУВАЛЬНІ СХЕМИ МОБІЛЬНИХ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

 

2.1. Компонувальні схеми МЕЗ

2.2. Вплив ходової частини на тягові властивості і ущільнення ґрунту

 

Мета: прослухав лекцію студент повинен;

знати: за якою ознакою класифікують енергетичні засоби, а також вплив рушіїв енергетичного модуля на тягові властивості, ущільнення грунту та врожайність культур;

уміти: відрізняти енергетичі модулі за компонувальною схемою їх переваги і недоліки, а також як зменшити руйнуючий вплив рушіїв на грунт.

 

2.1. Компонувальні схеми МЕЗ

 

Компонувальні схеми колісних тракторів відрізняються більшою розмаїтістю, що пояснюється їх більше високою універсальністю і широким поширенням у порівнянні з гусеничними.

Гусеничні сільськогосподарського трактори на відміну від колісних варто вважати спеціальними, призначеними для виконання обмеженої кількості операцій, головним чином енергоємних ґрунтообробних. У зв'язку із цим вимоги до гусеничних тракторів не так різноманітні, як до колісних, а всі гусеничні сільськогосподарського трактори мають практично однакову компонувальну схему.

Колісний трактор класичної схеми, або традиційного компонування – це трактор з передніми керованими колісами меншого розміру, чим задні (рис. 2.1, а). Передні колеса можуть бути веденими або мати активний привід. За цією схемою були створені перші трактори масового виробництва відповідно до існуючими тоді подань про функціональне призначення цієї машини, а багаторічні експлуатаційні показники підтвердили раціональність такого компонування.

Численні дослідницькі і конструкторські пошуки кращої компонувальної схеми привели до вдосконалювання класичної схеми. Найбільше істотно це виразилося в тім, що на тракторі стали застосовувати передню начіпну систему й передній ВВП. Поряд з іншими конструктивними заходами це дозволило створити замість одного два технологічних простори (рис.2.1, б).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных