Зразки схем лікування

І. В умовах стаціонару: лікування основної патології вагітності; оксигенотерапія - вдихання зволоженої киснево-повітряної суміші протягом З0-60 хв 2 рази на день; препарати, що впливають на енергетичний обмін; глютамінова кислота по 1 г 3 рази на день, метіонін по 0,25-0,5 г 3 рази на день; галаскорбін у вигляді ферроплекса по 1 табл. 3 рази на день;- кокарбоксилаза по 50 мг в/м щодня; вазоактивні препарти: трентал, партусистен, ізадрин, еуфілін в/в (на глюкозі або на фізіологічному розчині) або всередину. Внутрішньовенне введення поєднується з 2-3-х кратним прийомом препарату всередину (у таблетках). Курс терапії вазоактивними препаратами складає 4-6 тиж, з них 5-7 днів проводиться інфузійна терапія, а інші дні препарати призначаються всередину. В якості вазоактивного препарату може використовуватись компламін (теонікол) по 0,15 мг всередину під час їжі 3 рази на день. Реополіглюкін 10% розчин по 400-500 мл в/в крапельно 3-4 рази щодня або 2-3 рази на тиждень (може застосовуватись як рідинне навантаження перед введенням вазоактивних препаратів); нативна плазма 150 мл в/в крапелько при низькому вмісті білка в крові (нижче 6%); при введенні великих доз глюкози вона застосовується разом з інсуліном в кількості 1 ОД на 4 г сухої речовини.

ІІ. В умовах жіночої консультації:

- діатермія ниркової ділянки до 10 сеансів в чергуванні з УФО (10 сеансів);

- дієта, збагачена білками і вітамінами (відварене м'ясо, риба, сир);

- введення глюкози 40% 20 мл з коргліконом 0,06% 0,5 мл в/в повільно щодня або через день (10 ін'єкцій);

- кокарбосилаза в/м по 50 мг щодня на протязі 10-14 днів;

-еуфілін по 0,15 г усередину 2 рази на день і по 0,2 г в свічках на ніч на протязі 14 днів (або но-шпа, папаверин);

- трентал по 1 таблетці 3 рази на день або ізадрин по 0,005 мг (під язик) 3 рази на день в поєднанні з феноптином (ізоптином);

- оротат калію 0,5 г 3 рази на день;

- ферроплекс (конферон) по 1 драже (капсулі) 3 рази на день;

- метіонін по 0,5 г 3 рази на день;

- аскорутин по 1 таблетці 3 рази на день.

При відсутності ефекту на протязі 2 тиж - госпіталізація.

Профілактика ПН

1. Виключення впливу шкідливих факторів в період і перед заплідненням, а також особливо в перші дні і тижні вагітності:

а) виключення тютюнопаління, алкоголю, прийому медикаментів (без призначення лікаря);

б) до вагітності (і під час вагітності) санація вогнищ інфекції, лікування хронічних захворювань.

2. 3 настанням вагітності необхідно роз'яснити роль повноцінного збалансованого харчування, повноцінного і дещо подовженого сну.

3. Виділення і взяття на диспансерний облік вагітних групи ризику:

До І групи повинні бути віднесені вагітні, які мають наступні соціальні і біологічні фактори ризику: вік батьків, виробничі шкідливості, зловживання алкоголем, паління, росто-масовий показник, емоційні навантаження, несприятливе сімейне становище жінки. Ці показники в І групі оцінюються від 1 до 4 балів.

В ІІ групу необхідно виділити вагітних, які мали в анамнезі передчасні пологи, ускладнення попередніх пологів, безплідність, патологію матки у вигляді вад розвитку, пухлини, істмико-цервікальну недостатність. Ці фактори оцінюються в 4 бали. Мертвонароджені діти, смерть дитини в неонатальному періоді, розглядаються як найбільш несприятливі фактори і оцінюються в 8 балів.

В ІІІ групу включаються вагітні, які мають екстрагенітальні захворювання: серцево-судинну патологію, хвороби нирок, ендокринної системи, захворювання крові, гострі і хронічні інфекції. Найбільше число балів (10) відведено декомпенсованим станам при цих захворюваннях.

В ІV групу необхідно віднести вагітних, що мають ускладнення даної вагітності, кровотечі в другій половині вагітності, багато- або маловоддя, багатоплідну вагітність, переношування вагітності і загрозу її переривання, важкі форми гестозів, антигенну несумісність крові матері і плода. Оцінка факторів цієї групи - 6-10 балів.

V група - гіпотрофія плода (10-20 балів), зниження естріолу в сечі (15 балів).

Для встановлення ступеня ризику у кожної вагітної бали сумуются. При загальній сумі, яка перевищує 10 балів, ризик вважається високим, при сумі балів менше 5 ризик можна вважати малим. Низький ступінь ризику зустрічається у 45%, середній – 28,6%, високий – у 26,4% жінок.

Порушення всіх функційй плаценти виявляється ПН, яка може залежати від порушень:

1. В самій плаценті.

2. Від соматичної або акушерської патології у матері.

3. Від стану плода. Отже, реакція системи мати-плацента-плід залежить від кожного з ініциаторів патологічного стану і від їх поєднань.

Соматичне захворювання або патологія вагітності може стати причиною порушення плаценти і стану плода. Захворювання останнього може відобразитися на стані плаценти, в свою чергу патологія самої плаценти призведе до порушення розвитку плода. У розвитку ПН розрізняють фази компенсації і декомпенсації. Порушення гормональної функції фетоплацентарної системи дозволяють диференціїовати фази порушення і інколи їх причину. За рівнем плацентарних гормонів (ПЛ і Пг) можна судити про функцію плаценти, в той час як зміна фетальних гормонів (Е₂, Е_З) в більшому ступені відображають стан плода.

4. Проведення профілактичних заходів (див. лікування в умовах жіночої консультації, стаціонарі) тричі протягом вагітності у жінок групи високого ризику, особливо в терміни до 12 тиж, у 20-22 тиж і З0-32 тиж. До 12 тиж вагітних групи ризику необхідно вирішити питання про можливість збереження вагітності і корекцію порушень, пов'язаних з основним захворюванням.

Рекомендації по веденню вагітних групи високого ризику щодо розвитку ПН у жіночій консультації:

- режим дня вагітної охоронний, сон не менше 8-10 годин (8 годин - нічний і не менше 1 -2 годин - денний), перебування на свіжому повітрі не менше 3-4 годин;

- повноцінне збалансоване харчування:

· білкове (яловичина, курятина, риба),

· вітамінізоване (свіжа зелень петрушки, салат);

· рослинна олія (1 ст. л. вранці в салат, кашу);

· свіжі овочі, фрукти (в тому числі курага, ізюм);

· взимку можна свіжозаморожені фрукти або сухофрукти (після попереднього розпарювання);

· рідини не більше 1 літра або 1,2 л за добу (бажано готувати концентровані компоти із сухофруктів, журавлиний морс);

· каші (корисні всі крупи, крім манної), особливо вівсяна;

· кисломолочні продукти (особливо ацидофільні) - ввечері 1 склянка кефіру або гарячого молока;

- ультразвуковий скринінг (обстеження всіх вагітних):

¨ до 16 тиж в І триместрі при першому зверненні в ж/к - для уточнення імплантації плідного яйця (низька), патології матки, діагностики двійні; виключення "порожнього" плодового яйця, вад розвитку, уточнення терміну вагітності;

¨ в 20-22 тиж - діагностика вад розвитку або затримки внутрішньоутробного росту плода, обумовлених генетичною патологією; встановлення місця плацентації (низька плацентація), локалізація плаценти на передній або задній стінці матки - для прогнозування можливості міграції плаценти; визначення локалізації плаценти стосовно рубця на матці (наприклад, після операції кесаревого розтину);

¨ в 28-З0 тиж (за показниками в групі ризику) - для діагностики ПН, предлежання плаценти, структури і розташування плаценти; уточнення процесу міграції плаценти для біометрії плода і плаценти;

¨ в 34-36 тиж (за показаннями - оцінка ефективності проведеної терапії);

- застосування кардіографії плода як методу оцінки стану плода в жіночій консультації (в кабінеті пренатальної діагностики).

Профілактичне лікування в жіночій консультації необхідно ропочинати з 20 тиж вагітності в групі ризику розвитку ПН:

- в І триместрі - но-шпа, свічки з папаверином;

- з 20 тиж - трентал, папаверин, вітамін Е, метіонін, аскорутин, теонікол, но-шпа, папаверин, корінь валеріани, вітамін В₆, глюкоза з аскорбіновою кислотою, кокарбоксилаза; санація піхви;

- з З0-32 тиж. при діагностиці ПН краще провести лікування в стаціонарі із застосуванням інфузійної терапії; в жіночій консультації лікування носить характер закріплюючого ефекту від стаціонарного лікування, препарати ті ж самі, принципи терапії також.

Одним з ефективних лікувальних заходів при ПН є плазмоферез. Основу його дії складають антиоксидантний і дезінтоксикаційний ефекти; покращення реологічних властивостей крові і мікроциркуляції, видалення циркулюючих імунних комплексів (Rh і АBО, вовчакового антикоагулянту (АВТ)).

Показання до застосування плазмоферезу: первинна і вторинна ПН із хронічним перебігом. Процедура проводиться на апараті Гемос ПФ-12.

Вид плазмоферезу - безупинний фільтраційний.

В комплекс підготовчих заходів входить визначення загального білка, білкових фракцій, гематокриту, розгорнутий аналіз крові з визначенням показників системи зсідання крові та антизгортальних компонентів; гормональні і імунологічні дослідження.

Безпосередньо перед плазмоферезом проводиться загальна гепаринізація.

Амбулаторне лікування проводиться з організацією в деяких випадках "стаціонару вдома" як тимчасового заходу, тому що в ІІ і ІІІ триместрах вагітності однією з частих причин розвитку ПН є поєднаний пізній гестоз. В цих випадках краще розпочинати лікування в стаціонарі з наступним продовженням її в умовах жіночої консультації (за умови правильної організації амбулаторного лікування і контролю за станом вагітної і плода, що розвивається). В 37 тижнів вагітності необхідна оцінка тазу вагітної, положення і предлежання плода, його можливої маси, проведення санації піхви і завчасна госпіталізація вагітної групи ризику в допологове відділення з метою підготовки до пологів.

Гіпоксія плода- це такий патологічний стан плода, що характеризується його кисневим голодуванням, при якому потреби плода, який росте, не задовольняються материнським організмом в повній мірі, підтверджений лабораторно шляхом вимірювання показників кислотно- основного обміну.

Класифікація

1) за типом: гіпоксична (недостатнє насичення крові киснем), 2) циркуляторна (достатнє насичення крові киснем, але порушене його надходження до тканин), 3) гемічна (порушене зв'язування кисню гемоглобіном або зниження кількості гемоглобіну в крові); 4) тканинна (недостатня здатність тканин засвоювати кисень).

2) за інтенсивністю: функціональна (супроводжується лише гемодинамічними змінами- тахікардія, підвищення АТ), метаболічна (зменшене постачання тканинами кисню призводить до оборотного порушення метаболізму), деструктивна (тяжка недостатність кисню викликає необоротні зміни в тканинах).

Хронічна гіпоксія плода буває компенсованою, субкомпенсованою та некомпенсованою. Згідно клінічних протоколів МОЗ України № 900,,Дистрес плода при вагітності та під час пологів” від 27. 12. 2006 року терміни,,хронічна гіпоксія плода” та,,гостра гіпоксія плода” не є клінічними, оскільки для діагностики цих станів у рутинній лікарській практиці не використовуються показники кисневого забезпечення плода (метаболічний ацидоз) та не застосовуються в наш час.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: