Що трапилося з одягом Юхима Тимофійовича?

Дорослі настільки рідко звертаються до детектива Ниточки з проханням вирішити якусь проблему, що коли це трапляється, наш відважний герой деякий час не може прийти до тями від здивування. Але не тоді, коли в двері детективного агентства «Рожеві Окуляри» стукає Юхим Тимофійович, симпатичний двірник, який дбає про будинок і подвір’я. Дядько Юхим уже не раз користувався послугами детектива Ниточки, і один до одного вони вже встигли звикнути.

– Якісь проблеми? – запитав детектив Ниточка, відчиняючи двері.

Юхим Тимофійович, пам’ятаючи про тісноту, притаманну агентству детектива Ниточки, навіть не спробував зайти до кімнати. Тим паче, що останнім часом йому важко було залізти бодай у що–небудь, а особливо у штани.

– Боюсь, що так... – пробурмотів, витираючи спітнілий лоб. – Хтось, мабуть, пожартував з мене.

Детектив Ниточка уважно на нього подивився. Юхим Тимофійович, вочевидь, важко переносив червневу спеку: був спітнілим, а судячи з нервовості, з якою поглинав чіпси, ще й напруженим. Крім того, він здався детективу Ниточці опухлим – мабуть, внаслідок якоїсь алергії. А може, це просто омана?

– Як це – пожартував? – зацікавився детектив Ниточка.

– Не знаю, як це і пояснити, – почав розчервонілий Юхим Тимофійович. – Маю проблему з одягом. Спочатку я підозрював, що це моя дружина так жартує з мене, але ні, це зовсім не в її стилі. Сам уже не знаю, що й думати...

Юхим Тимофійович замовк, а за хвилину, – напевно, щоб приховати збентеження, – відкрив наступну упаковку чіпсів.

– Проблема з одягом? – допитувався детектив Ниточка.

– Угу, – Юхим Тимофійович нервово кивнув. – Стало тепло, і я подумав: «Дістану літній одяг». Дивлюсь, усе мале! Наче хтось спеціально звузив мені кожну сорочку, кожні штани – все! Я просто у відчаї! – Юхим Тимофійович прикусив губу і зім’яв порожню упаковку від чіпсів.

Детектив Ниточка здивовано подивився на нього:

– Але ж я детектив, а не кравець! Я не зможу розшити вам штани!

– Але, може, хоча б відгадаєте, – не здавався Юхим Тимофійович, – хто і чому вирішив так зі мною пожартувати і звузити весь мій літній одяг?! Або це просто дурний жарт, або... – Юхим Тимофійович замовк.

– Або? – поквапив його детектив Ниточка.

– Або це попередження! – раптом злякано прошепотів двірник.

Детектив Ниточка ще раз подивився на Юхима Ти–мофійовича, а потім... вибухнув гучним сміхом.

– Чого це ви? – ображено запитав двірник. – А я вас ще захищав, говорив, що ви не такий божевільний, яким здаєтеся на перший погляд!

– Вибачте! – мовив детектив Ниточка. – Я не міг стриматися. Це від радості! Просто... я розгадав вашу загадку.

Юхим Тимофійович аж завмер на місці.

– Неможливо, – пробелькотів за хвилину. – Отже, що це таке: жарт чи попередження?!

– Швидше попередження, – сказав детектив Ниточка.

– Я так і знав! – крикнув Юхим Тимофійович. – Хто мені погрожує?! Хто?!

– Думаю, що це ви самі собі загрожуєте, – сказав детектив Ниточка. – Точніше, погрожує вам ваш організм.

Запанувала тиша.

Юхим Тимофійович дивився на детектива Ниточку з таким обличчям, наче хотів сказати: «От божевільний!»

– А зуби у вас не болять? – несподівано запитав детектив Ниточка.

– Болять, – обережно відповів Юхим Тимофійович.

– От бачите! – детектив Ниточка був собою задоволений. – Ще трішки чіпсів, і ви не лише не поміститесь у жодний одяг, а і втратите кілька зубів. Смачного!

Залишивши Юхима Тимофійовича, детектив Ниточка покрокував на базар за яблуками.

Звідки така впевненість детектива Ниточки, що ніхто не пожартував з Юхима Тимофійовича? І що мають спільного зуби з чіпсами? Напевно, ти вже знаєш відповідь?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: