Задачі і властивості оптичної розвідки

Оптична розвідка є складовою частиною артилерійської розвідки. Вона ведеться взводами та відділеннями розвідки (обслугою командирських машин) артилерійських частин і підрозділів з наземних командно-спостережних та спостережних пунктів, розгорнутих на місцевості, за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів.

Оптична розвідка ведеться з метою своєчасного добування точних відомостей про противника, необхідних для його вогневого ураження.

Основними задачами артилерійської розвідки є:

- виявлення та визначення координат тактичних засобів масового ураження, артилерійських та мінометних підрозділів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, пунктів управління і радіоелектронних засобів;

- спостереження за діями противника та своїх військ;

- обслуговуваних стрільби артилерії;

- вивчення прийомів та способів застосування противником артилерії, танків, протитанкових засобів та іншого озброєння, особливо його нових зразків.

Позитивними властивостями оптичної розвідки є:

- швидкість розгортання підрозділів у бойовий порядок та можливість їх застосування у всіх видах бою;

- швидкість та точність визначення координат цілей, орієнтирів та реперів;

- простота та надійність роботи приладів;

- довготривалість і безперервність ведення розвідки.

Негативною властивістю оптичної розвідки є залежність від характеру

місцевості та умов видимості.

Точність координат цілей (орієнтирів, реперів), визначених оптичною розвідкою, залежить:

- від дальності засічки;

- від величини кута засічки;

- від точності топогеодезичної прив'язки місця розміщення засобів розвідки;

- від характеру цілі, що засікається, та її демаскуючих ознак;

- від підготовки особового складу відділення (взводу) розвідки;

- від методу обробки даних засічки.

Для одержання координат цілей з точністю, необхідною для стрільби артилерії, під час засічки їх спряженим спостереженням за допомогою розвідувальних теодолітів (РТ) кут засічки повинен бути не менше 0-50, а під час засічки цілей, що виявили себе короткочасно (блиском, димом, пилом) і вибухів снарядів, а також при організації спряженого спостереження за допомогою бусолей або з командирських машин, рухомих спостережних пунктів (РРП) кут засічки повинен бути не менше 1-00.

Під час засічки цілей (вибухів) далекоміром ДС – 1 (ДС – 1М1) дальність засічки повинна бути не більше 3 км, ДС – 2-5 км, а при засічці квантовим далекоміром – у межах його технічних можливостей.

Точність визначення координат цілей, засічених підрозділами оптичної розвідки при топогеодезичній прив'язці спостережних пунктів на геодезичній основі і обробці засічок аналітичним методом, характеризується величинами серединних помилок, наведених у табл.3.1.

Таблиця 3.1 – Серединні помилки визначення координат

Примітка. Серединні помилки при засічці цілей стереоскопічним далекоміром ДС–1 (ДС–1М-1) – дальність засічки повинна бути не більше 3 км, ДС – 2 -5 км

Оптична розвідка визначає місце розміщення цілей (орієнтирів, реперів) у полярних або прямокутних координатах.

Полярні координати цілей (орієнтирів, реперів) визначаються стосовно спостережного пункту (дальність у метрах, напрямок – у поділках кутоміра).

На визначення полярних координат цілі (вибуху) далекомірами з моменту виявлення цілі (розриву) необхідно до 25 секунд вдень і до 60 секунд вночі.

Час на визначення прямокутних координат цілі (репера, вибуху) з моменту доповіді “ Ціль бачу ” наведений у табл.3.2.

На розгортання спостережного пункту на місцевості з топогеодезичною прив'язкою по карті (аерознімку) за допомогою приладів своїми силами потрібно до 20 - 25 хвилин, а при організації розвідки з командирської машини, РРП з використанням даних апаратури топоприв'язки - 4-5 хвилин.

Таблиця 3.2 – Час на визначення прямокутних координат цілі (репера, вибуху) засобами оптичної розвідки

На розгортання спряженого спостереження на базі 200-500 м з топогеодезичною прив'язкою спостережних пунктів по карті (аерознімка) своїми силами за допомогою приладів необхідно до 30 хвилин, а на командирських машинах при користуванні радіозв'язком -10-15 хвилин.

На згортання спостережного пункту необхідно до 4 хвилин, а на згортання спряженого спостереження – до 15 хвилин.

В умовах ночі вказані нормативи часу збільшуються у півтора рази.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: