Щодо організації розвідки

Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це стосується і командира взводу оптичної розвідки, і командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним задач з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де розташований особовий склад, і яку задачу він виконує.

Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.

Командир взводу розвідки отримує бойову задачу, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.

В окремих випадках задача може ставитися по карті з подальшим уточненням її на місцевості.

Командир взводу розвідки при підготовці бойових дій і керуванні взводом у бою повинен:

- з'ясувати отриману задачу і оцінити обстановку;

- вибрати місця для спостережних пунктів і розгорнути їх;

- керувати топогеодезичною прив'язкою спостережних пунктів та їх інженерним обладнанням;

- встановити і безперервно підтримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;

- вказати особовому складу умовне найменування місцевості і місцевих предметів, орієнтири і поставити задачу на розвідку;

- особисто вести розвідку противника, ставити задачі на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;

- вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;

- керувати взводом при переміщенні спостережних пунктів;

- вести необхідну документацію;

- обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.

У розпорядженні щодо організації розвідки командир взводу вказує:

- орієнтири і умовні найменування ділянок місцевості та місцевих предметів;

- наявні дані про противника;

- місця спостережних пунктів (позицію командирської машини), порядок їх зайняття;

- задачі, розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;

- нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;

- порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;

- послідовність інженерного обладнання та маскування;

- основний напрямок стрільби та розподіл особового складу та приладів на спостережних пунктах;

- порядок організації зв'язку, сигнали управління і дії по них;

- час початку розвідки;

- порядок переміщення спостережних пунктів у ході бою та можливі рубежі їх розгортання;

- своє місце та місце заступника.

Крім того, командир взводу віддає вказівку щодо захисту від зброї масового ураження і безпосередньої охорони спостережних пунктів.

Командир відділення розвідки (командир обслуги КШМ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги); технічний стан приладів; за успішне виконання отриманої задачі із розвідки і обслуговування стрільби артилерії.

Він повинен: керувати заняттям спостережного пункту особовим складом відділення (обслугою командирської машини), проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу щодо ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (за необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи з інженерного обладнання та маскування спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і стежити за виконанням заходів маскування.

Командир відділення розвідки (командир обслуги) при поставленні задачі особовому складу вказує: орієнтири і умовні назви ділянок місцевості та місцевих предметів; дані про противника і задачу загальновійськового підрозділу; задачі і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способів їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і замісника.

Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення у топогеодезичній прив'язці спостережного пункту; з'ясувати орієнтири і умовні найменування ділянок місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі; проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи з інженерного обладнання і маскування спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказання.

Питання для повторення

1 Основні завдання артилерійської розвідки.

2 Позитивні властивості оптичної розвідки.

3 Бойовий порядок взводу розвідки.

4 Вимоги до бойового порядку взводу розвідки.

5 Призначення командно-спостережного пункту, передового спостережного пункту, бокового спостережного пункту.

6 Обов’язки командира взводу розвідки під час підготовки до бойових дій.

7 Зміст розпорядження командира взводу з організації розвідки.

РОЗДІЛ 4

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: