Теоретичні відомості

Якість продукції є одним з найважливіших показників роботи будь-якого виробничого підприємства, а високий рівень якості продукції – основний гарант його ефективної діяльності.

Єдність термінології, показників та методів встановлення рівня якості була забезпечена за допомогою розробленої ДНДІ „Система” серії стандартів з якості, найважливішим з яких є ДСТУ 2925-94 „Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення” та ДСТУ 3230-95 „Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення”.

Під якістю продукції розуміють сукупність характеристик продукції (процесу послуги) щодо її здатності задовольняти встановлені та передбачені потреби.

Якість продукції залежить від розвитку науки, техніки, технології, виробничої та громадської організації праці, кваліфікації виробників та інших факторів. Якість розвилася у міру того, як розвивалися, урізноманітнювалися і збільшувались суспільні потреби і зростали можливості виробництва по їхньому задоволенню. Особливо динамічно процес розвитку і зміни суті якості, її параметрів відбувався в останні десятиріччя, коли швидко змінювалися безпосередньо поняття якості, вимоги і підходи до нього.

Для оцінки якості продукції потрібна чітка система показників і методів їх визначення. Наука, яка займається розробкою теоретичних основ і методів кількісної оцінки якості продукції, називається кваліметрія.

Основним завданням цієї науки є:

1). Обґрунтування номенклатури показників якості продукції.

2). Розроблення методів і засобів їх розрахунку, вимірювання, контролю, оптимізації.

3). Виділення узагальнених показників якості продукції, використання їх для прогнозування змін якості продукції у часі та просторі.

4). Керування рівнем якості продукції різного призначення.

5). Створення системи якості (ДСТУ ISO 9001-95; ДСТУ ISO 9002-95 тощо).

Фізичні величини (ФВ) та показники якості не тотожні між собою. За допомогою ФВ описують властивості, які в сукупності зумовлюють якість продукції. ФВ відображають об’єктивні властивості природи, а показники якості – суспільну потребу за певних умов.

Як і ФВ, показники якості можуть бути розмірними або безрозмірними.

Контроль якості продукції, стандартизація, метрологія тісно пов’язані між собою галузі.

Практично кваліметрія є частиною метрології, яка вивчає питання вимірювання якості продукції.

Показники якості продукції – кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей продукції, що характеризують її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення та експлуатації або споживання. Показники якості поділяються на одиничні та комплексні

Показник якості виробу, що характеризує тільки одну його властивість називають одиничним.

Показник якості виробу, що характеризує водночас декілька його властивостей називають комплексним.

Техніко-економічні показники у кваліметрії поділяються на такі групи:

1. Показники призначення.

2. Показники надійності.

3. Показники технологічності.

4. Показники стандартизації та уніфікації.

5. Показники ергономічності.

6. Показники естетичності.

7. Показники патентно-правові.

8. Показники екологічності.

9. Показники безпеки.

10. Економічні показники.

У зв'язку зі складністю пристрою автомобіля, численністю різних його властивостей і особливостей конструкцій, різноманіттям різних їх поєднань, різній їх залежності від умов експлуатації і виду перевезень оцінити автомобіль яким-небудь одним узагальнюючим показником, що однозначно виражає його якість, дуже важко. В даний час якість автомобіля визначається комплексом окремих найбільш показових його експлуатаційних якостей запропонованих академіком Е. А. Чудаковим:

-кількість місць;

-використання маси;

-тягово-швидкісні характеристики;

-прохідність;

-безпечність (гальмівні властивості, стійкість, керованість, обзорність, ефективність сигналізації, забруднення навколишнього середовища, безшумність);

-паливна економічність;

-довговічність;

-надійність;

-зручність використання (плавність ходу; комфортабельність, простота управління, маневреність);

-простота технічного обслуговування.

Комплекс цих якостей дозволяє повно і всесторонньо дати загальну оцінку автомобілю як транспортному засобу. Технічно справний автомобіль повинен володіти певним рівнем цих експлуатаційних якостей.

Значення показника не завжди говорить про якість самої продукції. Лише порівнюючи показники якості з аналогічними показниками якості інших різновидів виробів можна зробити висновок щодо якості продукції. Таким чином, вимірювання якості включає два етапи:

І- визначення значень показників якості досліджуваного об’єкта;

ІІ- порівняння значень показників з еталоном.

За ДСТУ 2925-94 значення показників якості можуть бути визначені різними методами: диференційованим, вимірювальним, комплексним, органолептичним, розрахунковим, змішаним, соціологічним, статистичним або експертним.

Порівняння показників якості може здійснюватись за шкалою інтервалів- з’ясовують якість якої продукції вища чи нижча, за шкалою відношень- вимірюють у скільки разів та комплексним методом.

При порівнянні якості продукції за шкалою інтервалів по осі абсцис відкладають показники якості, а по осі ординат значення показників. Спочатку будують ламану лінію для базової продукції, а потім відкладають значення показників для порівнюваної продукції. Якщо зміна значення показника сприяє підвищенню якості, то при порівнянні за шкалою інтервалів різниця між вихідним і порівнюваним з ним значенням показника береться зі знаком плюс, в протилежному випадку зі знаком мінус.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рисунок 1.1- Порівняння показників якості за шкалою інтервалів

Порівняння показників якості продукції за шкалою відношень має певні особливості: відношення числових значень одиничних показників якості складають так, щоб підвищення показників якості продукції порівняно з вихідною було більше одиниці, а зниження показників якості продукції — менше одиниці. Тоді, якщо результати порівняння більші від одиниці, можна зробити висновок, що якість продукції порівняно з вихідною підвищилась; для результатів порівняння менших від одиниці — зменшилась. Одиничний рівень відповідає сталій якості. Для того, щоб порівняти показники якості за шкалою відношень знаходять відносні значення показників якості

, (1.1)

, (1.2)

де Q_1i і Q_2i — відносні значення і -тих показників якості продукції;

P_i — абсолютне значення і -го показника якості заданої продукції;

P_і6 — відповідне абсолютне значення якості базової продукції;

і — 1, 2,..., п;

п — кількість показників якості продукції.

Із формул (1.1) або (1.2) добирають такий показник якості, для якого збільшення відносного показника якості відповідає підвищенню технічного рівня якості виробів.

Горизонтальна лінія на графіку означає сталий рівень якості (значення показників якості базової та вимірюваної продукції однакові).

Отримані значення відносних показників відкладають на графік.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рисунок 1.2 - Порівняння якості виробів за шкалою відношень

Комплексний метод визначення рівня якості продукції полягає у порівнянні так званих комплексних показників рівня якості замість одиничних.

Якщо комплексний показник якості не вдається виразити за допомогою одиничних показників чи об’єктивною функціональною залежністю, то використовують суб’єктивний спосіб утворення опосередкованих показників:

середній опосередкований арифметичний:

,

де n – кількість показників якості,

q_і – коефіцієнт вагомості одиничного показника. Визначається по експертним оцінкам. Для більш важливих показників якості продукції з точки зору експерта беруть більші значення, для менш важливих менші. Сума значень всіх коефіцієнтів вагомості повинна дорівнювати одиниці.

Q_і – значення відносного і-того показника якості.

середній опосередкований квадратичний

,

середній опосередкований геометричний:

Якщо значення опосередкованого показника якості більше 1. то рівень якості вимірюваної продукції вище в порівнянні з базовою, якщо менше 1 – нижче.

Оцінка конкурентоспроможності товару (КСП) здійснюється на основі співставлення даної продукції з відповідною продукцією інших фірм. Показник конкурентоспроможності продукції виражається відношенням корисного ефекту до ціни споживання, а за корисний ефект беруться інтегральні показники характеристик товару - його якість.

В економічній теорії конкурентоспроможності поняття рівень конкурентоспроможності (К) пов'язують з відношенням показників конкурентоспроможності нашої продукції (К_н) і конкурента (К_к). Якщо це відношення К>1, то наша продукція вважається конкурентоспроможною.

Показники конкурентоспроможності виражаються як частка від поділу сум відносних показників характеристик якості продукції до відносної ціни споживання цієї продукції:

К_н.,к = ( х_і/ЦС)_н.к (2.1)

Відносні значення показників характеристик якості та ціни споживання отримуються із порівняння характеристик і ціни споживання з такими ж у продукції, яка взята за базу. За базову продукцію беруть ідеальну споживчу модель (ІСМ) продукції, тобто ту продукцію, яку бажають придбати споживачі.

Розглянемо, як числові значення рівня і показників конкурентоспроможності пов'язані з характеристиками якості на числовому прикладі оцінки рівня конкурентоспроможності продукції (табл. 2.1).

Із характеристик якості конкуруючої продукції візьмемо лише дві (щодо транспортного засобу): швидкість і витрати палива, ставлення до динаміки числових значень яких у споживача протилежне.

Розрахунок числових значень ведеться приблизно за наступною послідовністю. Переконуємося в тому, що значення характеристик якості конкуруючої продукції відповідають вимогам нормативно-правових документів. У протилежному випадку оцінки є безпідставними. Визначаємо відносну значущість ("вагу") характеристик продукції та розрахункові значення характеристик. Визначаємо відносні значення характеристик (порівняно з такими ж ІСМ) і додаємо. Після цього визначаються числові значення К_н, К_к та К. Якщо значення К більше одиниці, то продукція вважається конкурентоспроможною.

Таблиця 1.1 Приклад оцінки рівня конкурентоспроможності продукції (числові значення - умовні)

	ІСМ	Наша продукція	Конкурент
Вихід-ні зна-чення	Вага	Розра-хун-кові зна-чення	Ви-хідні зна-чен-ня	Розра-хун-кові зна-чен-ня	Від-носні зна-чен-ня	Ви-хідні зна-чен-ня	Розра-хун-кові зна-чен-ня	Від-носні зна-чен-ня
Вимоги НД	Задовільно	Задовільно	Задовільно
Швидкість		0,7				2,0		52,5	0,75
Витрати пального		0,3				0,5			1,25
		1,0				2,5			2,0
ЦС
Кн,к				1,25	1,0

К_н = 2,5/2 = 1,25; К_к = 2,0/2 = 1; К = К_н/К_к = 1,25>1

Завдання

1. Побудувати графік порівняння показників якості двох автомобілів за шкалою інтервалів та за шкалою відношень за показниками якості № 1-7. Вихідні дані вибрати згідно варіанта із таблиці 1.1 Визначити якість автомобілів комплексним методом. Зробити висновок щодо рівня якості порівнюваної продукції.

2. Визначити рівень конкурентоспроможності автомобіля, виходячи з даних, наведених в таблиці 1.1. За ІСМ прийняти базову модель автомобіля, за нашу продукцію вибрати модель автомобіля по варіанту, а за продукцію конкурента наступну модель за варіантом. Значення коефіцієнтів вагомості встановити самостійно.

Таблиця 1.1 – Вихідні дані

Прим. Вважати, що збільшення об’єму двигуна та потужності веде до покращення властивостей автомобіля.

Для варіантів 16-30 поміняти місцями значення показників базової моделі і першого варіанту. (Тоді варіант 16 буде відповідати 1 і т. д.)

.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: