Функції порівняльного правознавства.

· Когністична (пізнавальна) функція. Порівняльне правознавство завжди орієнтоване на глибоке вивчення правових явищ, перш за все на здобуття і розширення наукових знань про правові системи сучасності. Ця наука вивчає всі елементи правових систем світу, стабільні і тимчасові правові ситуації в іноземних державах, фактори, що впливають на прийняття та зміну іноземних правових актів, умови, що сприяють або стримують реалізацію права в країнах світу.

· Евристична функція (функція наукового відкриття). Компаративістика спрямова­на на пізнання закономірностей виникнення, функціонування і розвитку різних правових систем. Власне кажучи, порівняння і використовується саме для того, щоб з'ясу­вати характер загальних, необхідних, стійких, повторюва­них зв'язків між явищами, процесами, що відбуваються в правових системах сучасності, щоб знайти порядок або встановити послідовність їхнього виникнення, зміни, зафіксувати тенденції розвитку. Наприклад, вчені-компаративісти відзначають тенденцію конвергенції (взаємопроникнення) англосаксонських та романо-германських правових традицій, передумови якої вже історично склалися на трьох рівнях — на рівні джерел права, систем права та характеру норм права.

· Прогностична функція (функція наукового передбачення).Вчені-компарати­вісти завжди налаштовані на наукове прогнозування шляхів подальшого розвитку правових истем сучасності. Тк, сьогодні вчені прогнозують, що у XXI столітті у світі буде створена загальна основа правотворчості як система пріоритетів та засобів правового регулювання, що детер­мінована сучасним предметом глобалізації та проблема­ ми постіндустріального суспільства.

· Методологічна функція. Порівняльне правознав­ство розробляє теорію порівняльно-правового методу, яким потім активно користуються інші юридичні науки. Саме завдяки цій обставині порівняльне правознавство досить часто називають методологічною юридичною наукою.

· Функція допомоги юридичній практиці. Сучасна юридична практика має велику потребу в науково обґрунтованій, об'єктивній та повній інформації про розвиток і функціо­нування іноземних правових систем, про їхні взаємозв'яз­ки, тенденції правового розвитку в регіональному і світовому масштабах. Потреба в цій інформації задовольняється насамперед шляхом підготовки вченими- компаративістами довідкових матеріалів про розвиток зарубіжного законо­давства, інформаційних оглядів зарубіжного законодавства (наприклад, за країнознавчою ознакою, за окремими галу­зями, підгалузями законодавства, правовими інститутами). Науковці повинні критично оцінювати зарубіжний право­вий досвід, надаючи юристам-практикам рекомендації щодо корисності або недоцільності його запозичення до національної правової системи.

· Критична функція. Вказана функціяпорівняльного правознавства активно реалізувалась за часів існування Радянського Союзу. В той час критиці піддавалось іноземне «буржуазне» право. На даний час критична функція юридичної компаративістики вже не є настільки вираженою.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: