Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Правила організації та здійснення порівняльно-правового дослідження та способи оформлення результатів порівняльно-правового дослідження




Сукупність правил організації та здійснення порівняльно-правових досліджень являють собою методику порівняльного правознавства. Дослідженню питання методики компаративістики приділяв значну увагу в своїх працях Ю.А. Тіхоміров.

Вперше на теренах СНД методичні рекомендації по порівняльному аналізу законодавства держав - учасниць СНД були розроблені Інститутом законодавства та порівняльного правознавства у 1992 і 1995 рр. Згідно їх положень робота з порівняльного аналізу законодавства передбачає систематичне вивчення фактичного стану законодавства держав - учасниць СНД для можливого використання досвіду вирішення конкретних проблем в законодавчих системах різних держав, вироблення заходів по забезпеченню загального правового простору, запобіганню юридичних колізій в практиці застосування законодавчих актів, усунення невиправданих відмінностей в правовому регулюванні питань, що становлять взаємний інтерес.

Порівняльно-правові дослідження виконуються для законодавчих органів Російської Федерації та інших держав, Міжпарламентської Асамблеї СНД, інших органів СНД. Вони можуть також виконуватися за замовленнями або прохань правотворчих органів окремих держав - учасниць СНД. Результати, отримані в процесі порівняльно-правових досліджень, можуть використовуватися для забезпечення зазначених органів необхідною інформацією, розробки пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства, підготовки концепцій та проектів конкретних законодавчих та інших нормативно-правових актів, вироблення міждержавних угод. Ці результати потрібні для вирішення інших наукових і практичних завдань.

Порівняльному аналізу підлягають прийняті в державах, що входять у Співдружність, нормативно-правові акти, і перш за все законодавчі акти, причому акти з одним і тим же подібним питанням. Слід привернути увагу до того, що в процесі аналізу і при формулюванні висновків враховуються положення, що містяться в угодах про міжпарламентське співробітництво у правовій сфері, про зближення законодавства з економічних та інших питань, що становлять взаємний інтерес.

Однак, поряд з вивченням законодавства необхідно вивчати і аналізувати також практику його реалізації, обставини і причини прийняття досліджуваних актів, ставлення до них практиків і громадськості.

При проведенні масштабних порівняльно-правових досліджень доцільно залучати до участі в них науковців і практиків з відповідних держав, а також забезпечити можливість співпраці з ними в інших формах (обмін інформацією, взаємні відрядження або стажування, консультації, спільне проведення соціологічних досліджень, семінарів, конференцій та т. п.).

Об'єктами порівняльно-правового дослідження, згідно методичних рекомендацій, можуть бути:

o нормативно-правові акти: конституції; закони та інші акти вищих органів влади держав - учасниць СНД;

o договори та угоди між державами СНД, які мають нормативно-правовий характер; міжнародні договори; нормативно-правові акти Президентів держав - учасниць СНД. При необхідності дослідженню підлягають урядові та інші підзаконні нормативно-правові акти в залежності від теми та наявних інформаційних можливостей;

o правовий інститут як сукупність однорідних правових норм, зосереджених в одному акті або комплексі актів (наприклад, інститути права власності, купівлі-продажу тощо), галузь, підгалузь законодавства;

o конкретна правові норми.

o застосування правил законодавчої техніки, використовувана термінологія, процедура підготовки та прийняття нормативно-правових актів і т. д.

Корисно таке правило, як облік того, якою мірою об'єкти порівняльного дослідження порівнянні, тобто пов'язані між собою спільним предметом регулювання. Обсяг об'єктів порівняльного вивчення повинен бути максимально вичерпним і включати всі нормативно-правові акти, їх частини, що відносяться до досліджуваної сфері правового регулювання.

Вивченню підлягають в першу чергу діючі нормативно-правові акти і норми. У число об'єктів вивчення можуть включатися також скасовані і фактично втратили значення акти, проекти актів з відповідного питання.

Робота з порівняльного аналізу законодавства проводиться з використанням автоматизованих інформаційно-пошукових систем по законодавству або довідкової картотеки нормативно-правових актів. При необхідності використовуються також інші джерела правової інформації.

Для одержання матеріалів та інформації, необхідних в роботі з порівняльного аналізу законодавства, використовуються:

o інформаційні фонди парламентів, урядів, міністерств юстиції держав - учасниць СНД;

o фонди нормативних актів та фонди наукових бібліотек, наукових інститутів, і перш за все Інституту законодавства та порівняльного правознавства;

o матеріали засобів масової інформації;

o інформаційні фонди інших органів і організацій (судово-прокурорських органів, республіканських і університетських бібліотек, науково-дослідних інститутів і т. д.).

Дослідження в організації роботи з порівняльного вивчення законодавства також потрібно вести за певними правилами. Вони здійснюються державними органами, науковими та іншими установами за власною ініціативою, а також за дорученнями вищестоящих органів або замовленнями зацікавлених органів.

Державні органи, наукові та інші установи, що здійснюють роботу з порівняльного вивчення законодавства, намічають коло найважливіших тем і черговість дослідження. При цьому враховуються плани і рекомендації парламентів держав - учасниць СНД, парламентських комітетів і комісій, інших правотворчих та інших зацікавлених органів. Ці теми (у разі потреби - з відповідним коригуванням) потім можуть включатися в плани роботи відповідних установ із зазначенням термінів виконання та визначенням найбільш доцільних способів оформлення та реалізації наукових і практичних результатів.

До найбільш важливих напрямів порівняльно-правових досліджень, згідно вказаних методичних правил, належать: · законодавче оформлення та реалізація значимих політичних, економічних та соціальних реформ;· правове регулювання міжнаціональних та міжрегіональних відносин· основні права людини, їх забезпечення, ступінь соціально-правової захищеності та охорони;· законодавче регулювання культурно-освітньої сфери. Організація і проведення порівняльно-правового дослідження з окремої теми включає: · усвідомлення дослідником поставленого завдання;· збір необхідного нормативно-правового матеріалу, літератури, статистичних даних, матеріалів зарубіжного досвіду регулювання визначених питань;· обробка і аналіз зібраного матеріалу (відбувається перевірка достовірності і повноти зібраних матеріалів; перевірка автентичності текстів нормативно-правових документів, наявності нормативно-правових актів, до яких відсилаються; розподіл зібраного матеріалу за основними питаннями теми);· проведення власне порівняння (порівняння нормативно-правових рішень з подібних питань; з’ясування їх схожих і відмінних рис за кількісними характеристиками; проведення якісної оцінки нормативно-правових рішень з точки зору їх конституційності, відповідності нормам міжнародного права, відповідності їх реально-існуючим потребам правової дійсності та забезпеченості їх фінансово-правовими засобами; · Підготовка та оформлення результатів дослідження (підготовка та оформлення підсумкових документів, які містять результати дослідження; розробка рекомендацій зацікавленим суб’єктам з метою удосконалення правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин та визначення переліку зацікавлених суб’єктів, яким необхідно надати результати дослідження). Способи (форми, види) оформлення здобутих результатів порівняльного дослідження передбачають:· перелік нормативно-правових документів за темою дослідження;· довідки та інформаційні огляди;· порівняльні таблиці;· аналітичні огляди;· статті, брошури, монографії· доповіді, листи, які містять пропозиції та рекомендації· наукові концепції та законопроекти. Тема 4. Поняття та структура правової системи, характеристика категорії «правова сім`я»

1. Характеристика наукової думки щодо визначення поняття „ правова система”, ознаки правової системи

2. Співвідношення понять „правова система” і „ система права”, структура правової системи.

3. Поняття правової сім`ї.

4. Характеристика основних наукових підходів до класифікації національних правових систем в правові сім`ї

 

Література

1. Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003 Саидов А. X.

2. Скакун О. Ф. Загальна порівняльне правознавство: Основні типи (сім'ї) правових систем світу. - К.: Ін Юре, 2008;

3. Правові системи країн світу. Енциклопедичний довідник. М., НОРМА, 2000, 2001, 2003;

4. Раймон Леже. Великі правові системи сучасності: порівняльно-правовий підхід. - М.. 2009

5. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения. — М.: Норма, 1996.-432 с.

6. Саидов А. X. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) / Под ред. В. А. Туманова. — M: Юристь, 2000. - 448 с.

7. Решетников Ф. М. Правові системи країн світу. довідник.- М., 1993;

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных