Характеристика наукової думки щодо визначення поняття „ правова система”, ознаки правової системи

В сучасних умовах розвитку світового співтовариства кожна держава має своє право, інколи трапляється, що в межах однієї держави діють декілька конкуруючих правових систем..

В науці порівняльного правознавства розрізняють вузьке і широке зна­чення терміна «правова система». Згідно вузького підходу до визначення правова система являє собою право пев­ної держави. Прихильники такого підходу до розуміння сутності правової системи застосовують категорію «національна правова система». Зазначена категорія є важливою при характеристиці права певної держави, оскільки характеризуючи право тієї чи іншої держави дослідники ведуть мову про національну правову систему.

Згідно широкого підходу до визначення - правова система являє собою су­купність національних правових систем, об'єднаних за спільними ознаками. В такому розумінні категорія «правова система» ототожнюється з терміном «правова сім'я».

Рос. Вчений А.Х. Саїдов у своїй праці: «типологія и класифікация правових систем сучасності» зазначає, що в найширшому розумінні категорія «правова система» є тотожною поняттю «історичний тип права».

Історичний тип права охоплює відособлену сутнісну характеристику правових систем однієї суспільно-економічної формації і відображає найбільш суттєве, що властиве кожній без виключення такій системі.

На думку А.Х. Саїдова, правова система – це складне соціальне явище, багатоаспектність якого можна визначити тільки за допомогою системи наукових категорій. Для розуміння сутності поняття правова система ключовими є категорії «праворозуміня», «правотворчість», та «правозастосування».

Ознаки правової системи включають:

o правова система є елементом суспільної системи. Правова система в своєму виникненні, функціонуванні та розвитку знаходиться у взаємозалежності і постійно взаємодіє з іншими складовими суспільної системи (політичною, економічною, моральною, релігійною системами тощо);

o правова система існує в державно-організованих суспільствах, де склалося своєрідне національне право. Наприклад, в Європі своєрідність національних правових систем підкреслювалась процесами кодифікації, які активно розпочалися в ХІХ ст.;

o правова система є елементом загального об’єкту компаративістики - «правова дійсність або правової реальності», але правова система охоплює не всі явища та процеси правової дійсності, а лише найбільш активні елементи правової дійсності, які в більшій мірі стосуються позитивного права;

o правова система є історико-правовим явищем. При дослідженні її сутності виникає необхідність вивчення історичних шляхів її розвитку, крім того дослідження національної правової системи повинно здійснюватись із врахуванням динаміки її розвитку;

o правова система відображає цінності даної історично -конкретної цивілізації, культури, нації;

o правова система на думку деяких дослідників являє собою різновид соціально-пра­вової пам'яті, оскільки вона характеризується здатністю до накопичення, зберігання та передавання відповідної інфор­мації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: