Фармакотерапія пацієнтів з стабільною ІХС

Цілі терапії. Фармакотерапія пацієнтів зі стабільною ІХС має 2 мети: зменшення клінічної симптоматики та попередження розвитку серцево-судинних ускладнень.

Зменшення симптомів стенокардії. Показано, що препарати нітрогліцерину швидкої дії здатні полегшити симптоми при нападі стенокардії та дозволяють уникнути розвитку нападу (лікування або профілактика нападу стенокардії). Показано, що такі заходи, як призначення антиішемічних препаратів, модифікація способу життя, регулярні фізичні вправи, інформування пацієнтів та проведення реваскуляризації міокарда сприяють зменшенню або усуненню симптомів захворювання упродовж тривалого часу (довгострокова профілактика).

Профілактика серцево-судинних подій: заходи, спрямовані на попередження ІМ та зменшення смертності від ІХС, у першу чергу, мають на меті зменшенні ризику тромботичних ускладнень та розвитку дисфункції ЛШ. Цього можна досягти за допомогою фармакологічних препаратів і модифікації способу життя, які:

1. перешкоджають прогресуванню атеросклеротичного процесу;

2. забезпечують стабілізацію атеросклеротичної бляшки за рахунок зменшення запалення;

3. запобігають тромбоутворенню внаслідок розриву або ерозії бляшки.

У пацієнтів зі значним ураженням коронарних артерій і порушенням кровопостачання значної площі міокарда, застосування комбінованої стратегії – призначення фармакологічних препаратів та реваскуляризації – надає додаткові можливості для покращення прогнозу за рахунок оптимізації або забезпечення альтернативних шляхів коронарної перфузії.

Медикаментозна терапія. Оптимальною медикаментозною терапією (OMT) стабільної ІХС вважають призначення як мінімум одного антиангінального/антиішемічного засобу для зменшення клінічних проявів захворювання (стенокардії) у поєднанні з препаратами, які покращують прогноз пацієнта – препарати ацетилсаліцилової кислоти (АСК) і статини, а також інгібітори АПФ за показаннями. У таблиці 28 представлені основні побічні ефекти, протипоказання до призначення і особливості взаємодії препаратів різних фармакологічних груп. У таблиці 29 вказані загальні принципи щодо призначення медикаментозної терапії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: