Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Фінансова відповідальність за порушення законодавства про плату за землю




 

Відомо, що виконання платниками податків та іншими суб’єктами податкового обов’язку не може спиратися лише на належний рівень їх правової культури та усвідомлення суспільної значущості передбаченої нормами податкового права належної поведінки. У сучасних умовах для забезпечення належного рівня податкових надходжень вирішального значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій сфері.

Так, відповідальність у сфері плати за землю характеризується такими специфічними ознаками як:

· є видом державного примусу;

· підставою її застосування є факт здійснення правопорушення;

· виражається в можливості застосування до винної особи передбачених законом заходів юридичного впливу [66, 451].

Згідно статті 109 Податкового кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Особами, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень, є платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [11].

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

· фінансова;

· адміністративна;

· кримінальна [67].

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої Податковим кодексом та іншими законами України.

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій. Визнаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вказують на головну її особливість, яка полягає в тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і право відновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними та юридичними особами обов’язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки.

Заходами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства слід вважати передбачені санкціями податково-правових норм штрафні (фінансові) санкції та пеню. Їх особливість полягає у такому:

· застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяженнях;

· є заходами державного примусу, що застосовується до правопорушників;

· мають за мету покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;

· мають майновий (грошовий) характер.

Штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Штрафні санкції накладають контролюючі органи, а в окремих випадків самостійно нараховує і сплачує платник податків [66, 462-463].

Так, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2011 року у справі № 2-а-10935/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування позивачу зобов’язання з земельного податку та штрафних санкцій. В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що в ході проведення ДПІ виїзної планової перевірки Товариства з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було виявлено факт ненарахування та несплати позивачем земельного податку із земель, на яких розташовані належні позивачеві об’єкти технічної інфраструктури. Наведена обставина стала підставою для прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення [68].

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2015 року у справі № К/9991/96216/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березка» до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення позивачу було відмовлено у задоволенні позову з таких підстав. Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі. Зважаючи на законодавче закріплення мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати розмір орендної плати на поточний рік з урахуванням обмежень, визначених пп. 288.5.1 та 288.5.2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. А тому відповідач правомірно нарахував позивачу суму податкового зобов'язання за платежем «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб» та штрафні (фінансові) санкції [69].

Поряд зі штрафом, сплату пені слід розглядати як захід фінансової відповідальності, а саме – як плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму від податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. Слід особливо підкреслити, що підставою її нарахування є саме порушення терміну погашення податкового зобов’язання.

Право відновлювальної відповідальності передбачає застосування санкцій, спрямованих на відновлення порушених прав, примусове виконання обов’язків, усунення протиправного стану [70].

При цьому, Податковим кодексом визначені випадки звільнення від відповідальності. Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку [11].

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных