МІСЦЕ ІНТЕРВ’ЮЕРА В СОЦІОЛОГІЧНОМУ ОПИТУВАННІ

ІНТЕРВ’ЮЕР У МАСОВОМУ ОПИТУВАННІ

Кишеньковий посібник

МИКОЛАЇВ – 2013

ББК

ISBN

Р е ц е н з е н т и:

Коробов В.К., к.соц.н., професор-завідувач кафедри філософії і соціології Херсонського національного технічного університету

Гоманюк М.А. Інтерв’юер у масовому опитуванні: Кишеньковий посібник. Методичні рекомендації до курсу «Методологія і методи соціологічних досліджень». – Миколаїв: ЧДУ імені Петра Могили, 2013. – 100 с.

У посібнику розглядаються особливості проведення стандартизованих інтерв’ю під час проведення соціологічних досліджень, даються практичні рекомендації по створенню сприятливих умов, які забезпечують успішне отримання потрібної інформації, поради щодо оформлення польових документів. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, співробітників соціологічних центрів, інтерв’юерів.

© М.А.Гоманюк, 2012
ЗМІСТ

ВСТУП

Якщо вас запитати, що краще зробити для того, щоб навчитися плавати – прослухати десяток лекцій про плавання чи поїхати на море і спробувати опанувати справу безпосередньо у воді, то кожний без вагань вибере останнє. Так само й соціологічні дисципліни не можливо збагнути не виходячи з кабінету. Без польових досліджень соціологія не стала би соціологією.

Участь в соціологічних дослідженнях є важливою формою навчального процесу. Соціологічний практикум мобілізує і закріплює теоретичні знання студента, розширює його соціо­логічну компетенцію і підвищує соціологічну культуру.

Хоча професія інтерв’юера не потребує спеціальної освіти, кваліфікованим інтерв’юером не можливо стати протягом одного короткого інструктажу. Крім теоретичної підготовки, важливим етапом підготовки інтерв’юера є тренінги та участь у конкретних соціологічних дослідженнях, масових опитуваннях, соціальних проектах.

Робота інтерв’юера, як зрештою й інша трудова діяльність, вимагає таких якостей, як порядність і висока працездатність. Інтерв’юер – це не тільки особа, яка володіє певними вміннями, важливими для встановлення контакту з респондентом. Крім загальних трудових якостей для інтерв’юера важливими є комунікабельність, тактовність, вміння вислухати, педантичність. В ідеалі інтерв’юер повинен бути чесним, надійним, скрупульозним, урівноваженим і спокійним у спілкуванні.

Посібник дає можливість студенту ознайомитися з етико-правовими роботи інтерв’юера, особливостями проведення польового етапу масових опитувань, основними прийомами проведення соціологічного інтерв’ю, специфікою різних видів опитувань, звітності інтерв’юера тощо. Все це подано у достатньо стислому, не перевантаженому обсязі, або інтерв’юер зміг взяти посібник з собою, їдучи на опитування, і мав можливість ще раз згадати принципи роботи «у полі».

Звичайно, у кожного інтерв’юера може бути свій власний підхід до роботи, але, тим не менше, існують правила, невиконання яких призводить до появи тих чи інших викривлень у результатах. Як відомо, вчитися краще на чужих помилках. У посібнику акумульовано досвід проведення соціологічних досліджень, якій може допомогти вам у освоєнні нової професії, і уникнути труднощів під час виконання практичних завдань.

І в завершення хочеться відмітити: інтерв’юер – це головний посередник, медіатор між соціологом і респондентом, і від кожного окремого інтерв’юера залежить не тільки якість та надійність результатів дослідження, а також сприйняття населенням соціології взагалі і організації, яку він представляє.

МІСЦЕ ІНТЕРВ’ЮЕРА В СОЦІОЛОГІЧНОМУ ОПИТУВАННІ

Опитування – основний прийом отримання інформації як про суб’єктивний світ людей, їх мотивацію, очікування, переваги, думки, так і про соціальну обумовленість цього світу. Опитування дозволяють моделювати фактично всі потрібні дослідникові соціальні ситуації для того, щоб виявити сталість або динаміку переваг, мотивів та інших суб’єктивних станів великих груп людей.

Метод опитування – найбільш розповсюджений з усіх соціологічних методів. Саме він уособлює соціологію у суспільстві, він своєрідна візитка соціологічної науки. Дійсно, у пересічного громадянина поняття «соціологія» викликає стійку асоціацію з «соцопитуванням», з якими велика кількість людей хоча би раз стикалася у своєму повсякденному житті.

Опитування представляє собою метод збирання соціологічних даних при якому джерелом інформації виступає вербальне (мовне) повідомлення людей. Опитування проводяться у формі інтерв’ювання або анкетування. За словами одного із засновників і президента Міжнародної соціологічної асоціації Рене Кьоніга, інтерв’ю – це «королівський шлях» у пізнанні соціальних явищ [19].

Інтерв’ю – безпосереднє усне опитування, будь-яка з форм прямого або непрямого контакту з респондентами з метою отримання даних або інформації, що могла б використовуватись загалом або частково для здійснення проекту соціологічного дослідження.

Анкетування – опосередковане, письмове опитування, під час якого анкету заповнює сам респондент.

Інтерв’ю методом «face to face» (інколи в інструкціях використовується абревіатура Ф2Ф) – індивідуального інтерв’ю – означає, що опитування проводиться у вигляді очної розмови, під час якої усно задаються питання, відповіді на які занотовуються в опитувальний бланк (анкету). Окремо виділяють також опосередковані, наприклад, телефонні інтерв’ю, інтернет-опитування. Інтерв’ю поділяються також на формалізовані, в яких використовується стандартний опитувальний бланк і нестандартизовані, в яких використовується м’який сценарій (відносно вільний діалог).

Наші методичні рекомендації стосуються, передусім, техніці проведення стандартизованих інтерв’ю під час масових опитувань.

Основними елементами опитування є:

1. Соціолог, який конструює інструментарій
2. Інтерв’юер або анкетер – особа, яка проводить опитування або анкетування
3. Респондент – особа, яка виступає у ролі інформанта
4. Ситуація опитування (ситуація інтерв’ю) – соціальні «декорації» опитування
5. Соціальна реальність – те, що має відображати дослідження

Ситуація інтерв’ю – сукупність зовнішніх та внутрішніх факторів, здатних впливати на хід та результат інтерв’ю.

Увага! Поведінка людини в дужій мірі залежить від того, як їм оцінюється і інтерпретується ситуація взаємодії. Зміна ситуація призводить до зміни ролі: одна і та сама людина на роботі може виступати, наприклад, у ролі «підлеглого», дома «голови сім’ї», а на вулиці – «перехожого, який поспішає у лікарню». І в кожному випадку на те саме питання він/вона може відповідати трохи по-іншому, у відповідності до середовища, в якому він/вона знаходиться. Тому однією з вимог опутування є те, що всі респонденти, які виступають в якості одиниць вибіркової сукупності, повинні відповідати на питання в подібній ситуації.

Ситуація інтерв’ю складається з того, що безпосередньо оточує інтерв’юера та респондента, і більш широких соціальних умов. До зовнішніх факторів ситуації інтерв’ю відносять елементи безпосереднього фізичного та соціального оточення. При цьому ставиться задача забезпечення комфортних умов для проведення інтерв’ю: відсутність шуму, нормальне освітлення, сприятливий температурний режим, відсутність сторонніх осіб. До більш широких соціальних умов відносять календарний режим (будні-вихідні-свята, час відпусток), соціально-політична ситуація в регіоні, країні (активна фаза виборчої кампанії, масові протести), які теж можуть впливати на хід дослідження. Інтерв’юер по можливості повинен забезпечувати відповідність (релевантність), ситуації інтерв’ю під час кожного контакту з респондентом в межах одного проекту. Це означає, що інтерв’юеру треба прагнути до того, щоб зовнішні та внутрішні фактори ситуації інтерв’ю не виявилися різними для різних груп респондентів, тобто щоб різниця в умовах проведення інтерв’ю суттєво не вплинула на результати дослідження.

Основні «діючи особи» під час інтерв’ю. Інтерв’ю є класичною життєвою ситуацією, коли «третій – зайвий». В стандартизованому інтерв’ю зазвичай участь беруть дві особи – інтерв’юер (анкетер) та респондент.

Інтерв’юер – особа, що проводить інтерв’ю. У соціологічному дослідженні, проведеному методом інтерв’ю, інтерв’юер виконує низку функцій. Вони залежать від характеру дослідження, різновиду інтерв’ю і в повному обсязі включають наступні процедури:

а) відбір одиниць спостереження на основі типу вибірки;

б) забезпечення необхідної ситуації інтерв’ю;

в) проведення власне бесіди з опитуваним;

г) реєстрація відповідей;

д) приведення в порядок опитувальних матеріалів для передачі їх соціологу;

е) запис своїх вражень від інтерв’ю та інших спеціальних нотаток;

ж) (за потреби) експертне спостереження в процесі інтерв’ю за поведінкою респондента [5].

Анкетер – особа, яка проводить анкетування, забезпечуючи при цьому роботу респондента з анкетою у відповідності до вимог інструкції, розробленої організаторами дослідження. Відповідно до цього анкетер – це передусім оператор, що забезпечує успішне використання інструментарію дослідження. Робота анкетера включає ті самі процедури, що й робото інтерв’юера за винятком позиції «реєстрація відповідей», яка виконується безпосередньо респондентом. Крім того, анкетер додатково забезпечує повернення анкет від респондента [8].

Респондент – особа, яка виступає в якості джерела первинної інформації в процесі опитування або в результаті спостереження з приводу певного явища.Респондент визначається як певна особа, до якої інтерв’юер звертається в пошуку відповідної інформації з метою реалізації проекту соціального дослідження. Інформація може бути передана інтерв’юеру шляхом усного інтерв’ю, у писемній формі за допомогою роздаткових, поштових, електронних та інших анкет, механічних або електронних пристроїв (планшетів), спостереження чи якогось іншого методу, коли ідентичність постачальника інформації мо­же бути зареєстрована або простежуватись іншим шляхом [5].

Серед соціологічних спеціальностей, які використовуються під час соціологічного опитування, саме інтерв’юерові належить провідна роль – від інтерв’юера, передусім, залежить якість соціологічної інформації. Адже специфіка інтерв’ю полягає у тому, що отримана в його ході інформація в тій, чи іншій мірі несе у собі відбиток спілкування інтерв’юера з респондентом. І однією з найважливіших задач інтерв’юера – елімінувати цей вплив. Залежить це від цілої низки факторів – від естетичних, етичних, юридичних, демографічних, політичних, психологічних тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: