Зародження та становлення буддизму.

ТЕМА 5. Буддизм

1. Зародження та становлення буддизму.

2. Основи віровчення буддизму.

3. Різновиди буддизму та його поширення.

4. Буддизм в сучасній Україні.

Вступ

Буддизм (буддха дхарма – вчення просвітленого) – перша й найдавніша з трьох світових релігій, що отримала назву від одного з імен свого засновника – Будди. За два з половиною тисячоліття свого існування буддизм створив і розвинув оригінальні релігійні уявлення, філософію, культ, літературу, систему освіти, що дозволяє навіть говорити про буддійську цивілізацію. Буддизм надзвичайно сильно вплинув на культуру народів Азiї, на світову філософську думку (в тому числі й європейську), мистецтво минулого та сучасності.

Зародження та становлення буддизму.

Буддизм виник близько VI ст. до н. е. в Давній Індії у державі Магадха (Північна Індія) за умов значних соціальних та духовних зрушень у давньому індійському суспільстві. Це вчення виступило з протестом проти варново-кастового поділу суспільства та брахманізму, що освячував цей поділ стверджуючи нерівні можливості спасіння для представників різних соціальних прошарків. Буддизм ґрунтувався на ведичних традиціях увібравши в себе багато елементів стародавніх вірувань, проте пропонував єдиний шлях спасіння для всіх, незалежно від соціального чи етнічного походження, що дозволило йому мати успіх та стати світовою релігією.

Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, в подальшому отримав ім'я Будда (просвітлений) Шакьямуні (мудрець з племені Шакья). Його батько був царем племені Шакья у Північній Індії поблизу кордону з Непалом. Міфи розповідають, що він народився від непорочної цариці Майї надприродним чином. Вона побачила уві сні, що в її бік увійшов білий слон, після чого у Майї народився син і через кілька днів вона померла. Батько вирішив зробити життя сина безтурботним і заборонив йому залишати межі палацу, щоб той не бачив людського горя. Оточений розкішшю, Сіддхартха Гаутама знав лише радощі життя. Лише у 29 років він зміг вийти з палацу та побачив вкриту виразками хвору людину, старого діда, похорон і аскета. Ці чотири зустрічі докорінно змінили світогляд принца, який довідався, що у світі існують нещастя і страждання. Він покинув палац аби знайти шлях до спасіння світу від страждання. Приєднавшись до аскетів, Гаутама мандрує країною опановуючи різноманітні техніки контролю над тілом та духом. Одного разу медитуючи під деревом пізнання (бодхі) він раптово став просвітленим (Буддою) та пізнав чотири священні істини. Демон зла Мара намагався примусити його не вказувати людям шлях до спасіння, але Будда не піддався на його хитрощі.

Після цього Будда зібрав довкола себе учнів та став мандрівним проповідником. Його проповіді супроводжувалися дивами і мали великий успіх. Будда заснував кілька буддистських монастирів (в тому числі – й жіночих) та велику кількість буддистських громад. Помер Будда в місті Кушінарі, коли йому було вісімдесят років. Його тіло спалили, а прах розділили між вісьмома його послідовниками. Над місцями поховань праху Будди були споруджені меморіальні надгробки-ступи. За тією ж легендою, один з учнів Будди врятував із багаття його зуб, що нині є головною реліквією буддистів (зберігається на о. Шрі-Ланка). Зі смертю Будди пов'язується початок існування буддизму як релігії.

Ранній буддизм був не надто поширений в Iндiї, оскільки суворість моральних i практичних приписів буддизму вимагали аскетичного способу життя. Тож він існував переважно у формі аскетичного чернецтва, братств жебруючих ченців (бхiкшу) i черниць (бхiкшунi). Проте, заперечення поділу суспільства на варни та орієнтація на спасіння всіх людей було тією силою буддизму, що сприяла його поширенню не тільки в Iндiї але й серед інших народів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: