Буддизм в сучасній Україні.

Сьогодні в Україні та інших європейських державах існують окремі громади буддистів зі своїми монастирями. Незважаючи на давність існування буддизму контакти населення українських земель з носіями цієї релігії донедавна були незначними та епізодичними. Інтерес до буддизму в його філософсько-етичних аспектах виник в Україні в середовищі культурної і наукової інтелігенції лише в XIX ст.

Наприкінці XIX та на початку XX ст. знання про буддизм почали поширюватись у країнах Заходу, а також в Росії і Україні. Проте послідовники буддизму були на той час не чисельними та організаційно не оформленими. Подальше ознайомлення українців із буддизмом було перервано в радянський період, коли переслідувався будь-який інтерес до релігійних духовних вчень.

В епоху перебудови коли силовий та ідеологічний тиск радянської системи значно послабшав стало можливим ознайомлення з основами буддійського вчення та культури. Перші в Україні лекції з буддизму, духовні проповіді й наставляння з буддійських практик були прочитані з 1989 р. Досить значного поширення буддизм набув у країнах СНД в 90-х рр.. ХХ ст., коли в цих країнах побутувала мода на східну екзотику.

Перша в Україні офіційно зареєстрована буддійська громада була організована в м. Донецьку в 1991 р. Кількість послідовників буддизму різних шкіл постійно зростає. Якщо на початку 90-х рр.. ХХ ст. на Україні налічувалось близько семи громад буддистів різних напрямків, то вже на початку 2000-х рр.. їх було понад тридцять.

На 2012 р. в Україні було зареєстровано 55 буддистських громад, діяло кілька центрів, монастир, дві школи. Дану структуру обслуговувало понад 50 служителів цієї релігії. Видаються релігійні періодичні видання та працює інтернет-форум «Буддизм в Україні».

Найчисленніші громади й групи належать до тибетського напрямку буддизму тантричної традиції Ваджраяна («Діамантова Колісниця»). З них найбільш поширені громади Карма Каг’ю, головного відгалуження тибетської школи Каг’ю-па. Вони об'єднані у всеукраїнський релігійний центр «Українська Асоціація Буддистів Школи Карма Каг’ю». В Україні духовна практика цього центру орієнтована винятково на мирян. Громади й групи послідовників цього напрямку є майже в усіх обласних центрах України. Офіційним друкованим органом течії є часопис «Буддизм сьогодні».

Наступною за кількістю як громад та послідовників є тибетська школа Нінгма-па, громади якої об'єдналися в 1993 р. у всеукраїнське духовне управління «Буддійський духовний Орден Лунг-жонг-па» («Охоронці Заповідей»). Діяльність цієї школи в Україні орієнтована як на світсьську, так і на традиційну чернечу модель духовної практики

Третьої за кількістю послідовників та громад в Україні є школа Дзогчен, яка, як окрема школа буддизму, оформилася на Заході наприкінці XX ст. зусиллями тибетського лами в еміграції Чог’яма Намхая Норбу. Ця школа в Україні орієнтована на буддистів-мирян.

Крім них існує також кілька громад і груп інших буддійських традицій: школа Сон – корейське відгалуження школи Чань (Дзен-буддизм); Нітірен-сю – японська школа, представлена в Україні духовним Орденом Ниппондзан-Меходзі; групи й громади, що не мають чіткої орієнтації на ту чи іншу буддійську школу і заявляють про належність до традиції Махаяна.

Висновки

Таким чином, Буддизм – релігійно-філософське вчення і світова релігія центральною ідеєю є доктрина позбавлення людей від страждань, а своєрідність якого полягає в етико-практичній спрямованості. Основною ідеєю буддизму є звільнення людини від страждань шляхом абстрагування від зовнішнього світу, його спокус та бажань. Буддизм презентує себе як релігія для всіх та не вимагає від своїх послідовників різкого розриву з власною культурною традицією і образом життя, що забезпечило йому популярність та значне поширення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: