Середовища для культивування різних мікроорганізмів

Середовища, що забезпечують ріст різних хемоорганотрофних бактерій

1. М’ясопептоний бульйон (МПБ). Основою для його готування слугує м'ясна вода, яка готується таким чином 500 г м'яса, звільненого від кісток, жиру й сухожиль, дрібно нарізають чи пропускають через м'ясорубку, заливають 1 л водопровідної води і залишають при кімнатній температурі на 12 годин чи в термостаті при 30°С на 6 годин, а при 37°С – на 2 години. За цей час із м'яса екстрагуються різні речовини. Потім м'ясо віджимають через марлю та отриманий настій кип'ятять 30 хвилин. При цьому білки звертаються. Остуджену масу фільтрують через ватяний фільтр, додають до неї 1% пептону і 0,5% NaCl. МПБ стерилізують тиском 1 атм.

2. М’ясопептоний агар (МА). До 1 л МПБ додають 15-20 г здрібненого агар-агару. Середовище нагрівають до розчинення агару (температура плавлення його 100⁰С, затвердіння -40°С, встановлюють слабко лужну реакцію середовища і через лійку розливають у пробірки Під час розливу агару необхідно стежити за тим, щоб край пробірки був сухими, інакше пробки прилипають до скла. Пробірки із середовищем стерилізують в автоклаві при 120°С 20 хвилин.

3. 4-8°Б солодове (несхмелене пивне) сусло. Несхмелене пивне сусло, яке отримують із пивоварного заводу, розбавляють водою до 6-7° за Баллінгом, стерилізують при 115°С і тиску 0,5 атм. 30 хвилин та використовують для культивування багатьох мікроорганізмів.

4. Сусло-агар (СА). До приготовленого пивного сусла додають 2-2,5% агару, розплавляють на водяній бані, фільтрують через вату і стерилізують тим самим способом, як і пивне сусло.

5. Пептонна вода придатна для багатьох мікроорганізмів. Для її готування до дистильованої води потрібно додати 1% пептону і 0,5% кухонної солі. Встановити рН 7,2, кип'ятити 30 хвилин, знову перевірити рН. Потім розчин профільтрувати через паперовий фільтр до повної прозорості і стерилізувати протягом 30 хвилин при 120°С. Тверде середовище на основі пептонної води готують додатком агар-агару з розрахунку 2%.

6. Дріжджові середовища

Дріжджова вода. 50-100 г сухих дріжджів розмішують у 1 л води, кип'ятять 10 хвилин, фільтрують через паперовий фільтр і стерилізують текучою парою по 30 хвилин протягом трьох днів щодня.

Дріжджовий автолізат використовують як джерело вітамінів, амінокислот. Його готують із свіжих пресованих (40 г на 100 мл води) чи сухих (10 г на 100 мл води) дріжджів. Наважку дріжджів заливають водою, перемішують усе до гомогенної маси, додають 1-2 мл хлороформу і витримують у термостаті при 50-55ºС троє діб. За цей час клітини дріжджів відмирають, а ферменти залишаються активними. Отриманий автолізат кип'ятять на слабкому вогні 20 хвилин для коагуляції білків, що не розщепилися, і фільтрують через паперову пульпу, доводять до рН 7,4, розливають у пробірки, стерилізують при 0,5 атм. 15 хв.

7. Крохмально-аміачне середовище (г): розчинний крохмаль – 10; (NH₄)₂SO₄ – 2; К₂НРО₄ – 1, MgSO₄·7H₂O –1; NaCl – 1; CaCO₃ – 3; агар – 15; водопровідна вода – 1000 мл.

8. Середовище Чапека (г): сахароза – 30,0 чи глюкоза – 20,0; NaNO3 – 2,0; К2НРО4 - 1,0; MgSO4·7H2O - 0,5; KCl –0,5; FeSO4х MgSO4·7H2O – 0,1; дистильована вода – 1000 мл.

9. Кукурудзяний екстракт використовують як джерело амінокислот і вітамінів. Він містить також велику кількість органічних кислот (молочної, оцтової, мурашиної) і зольних елементів. У середовище його вносять у кількості від 0,5 до 4% у залежності від потреб організму. Стерилізують тиском 0,5 атм.

10. Бобовий відвар 50 г квасолі (краще білої) заливають 1л водопровідної води і варять до готовності, щоб боби не розварилися. Отриманий відвар фільтрують через вату, додають до нього 10 г цукру і доводять до первісного об’єму. Установлюють слабколужну реакцію середовища, розливають у колби і стерилізують в автоклаві тиском пари 1,5 атм. 30 хв.

Середовища для маслянокислих і ацетонобутилових бактерій

1. Картопляне середовище використовується для виділення і культивування спороутворюючих амілолітичних бактерій. Для її готування бульби картоплі ретельно промити, очистити від шкірки і дрібно нарізати. 200 г такої картоплі залити 1 л водопровідної води, прокип'ятити протягом 20-30 хв. Відвар профільтрувати через вату, установити нейтральну реакцію середовища (рН 7,0), розлити в судини і простерилізувати (1 година при 1 атм чи 30 хвилин при 1,5 атм).

2. Картопляний агар. До отриманого відфільтрованого картопляного відвару додають 2% агару, кип'ятять до його розчинення і встановлюють нейтральну реакцію середовища (рН 7,0). Середовище стерилізують тиском 1 атм. 20 хв.

5. Середовище Ешбі (елективне середовище для азотфіксуючих організмів), г/л: маніт (чи глюкоза, чи сахароза) – 20; К₂НРО₄-0,2; MgSO₄ -0,2; NaCl -0,2; К₂SO₄-0,1; CaCO₃ -5,0; рН середовища 6,0-6,5.

Середовища для молочнокислих бактерій

1. 8-10°Б сусло. До стерильного середовища додається в надлишку стерильна крейда.

2. Знежирене молоко. Часто його розбавляють водою в співвідношенні 2:1.

Молоко містить усі живильні речовини, необхідні гетеротрофним мікроорганізмам.

Для готування середовища використовують зняте молоко, що розливають у пробірки приблизно по 10 мл, потім закривають їх ватяними пробками і стерилізують методом тиндалізації. Стерилізація молока більш високою температурою приводить до карамелізації молочного цукру. Зовні це виражається в зміні кольору молока.

Для визначення утворення мікроорганізмами кислоти в молоко перед стерилізацією можна додати невелику кількість 5%-ного розчину лакмусу. Тоді утворення кислоти буде визначатися не тільки згортанням молока, але і почервонінням середовища.

Середовища для актиноміцетів

1. Вівсяний агар (г): вівсяне борошно (чи пластівці) – 20; агар 20-25; дистильована вода – 1000 мл; сліди солей FeSO₄- 0,1; MnCl₂ –0,1; ZnSO₄ –0,1. Замість дистильованої води й солей можна використовувати водопровідну воду. Для готування середовища вівсяне борошно (чи пластівці) варять у 1 л води 20 хвилин, фільтрують і доводять обсяг до 1 л. Середовище застосовують для збереження й визначення культуральних, а також морфологічних ознак.

2. Середовище Гаузе (г): крохмаль розчинний – 20; КNO₃-1,0; К₂НРО₄ - 0,5; MgSO₄·7H₂O - 0,5; NaCl - 0,5; FeSO₄ – сліди; рН 7,0-7,4; дистильована вода – 1000 мл.

3. Ґрунтовий екстракт використовують для культивування різноманітних представників ґрунтової мікрофлори. Для його готування 500 г ґрунту заливають 1,5 л водопровідної води й автоклавують тиском 1,5 атм 30 хвилин. Отриманий екстракт фільтрують через паперовий фільтр, додають до гарячого фільтрату 0,5 г СаСО₃, ретельно перемішують і через 5-7 хвилин фільтрують знову. До екстракту, як правило, додають 0,2 г К₂НРО₄ на кожні 1000 мл. Стерилізують тиском 1 атм.

СПИСОК ЛітературИ

1. Аникеев В. В., Лукомская К. А. Руководство к практическим занятиям по микробиологии: Учеб.пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1983. –127 с.

2. Асонов Н. Р. Микробиология. – М.: Колос, 2001.– 352 с.

3. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології. Навч. пос. – К.: Либідь, 2001 – 144 с.

4. Градова Н. Б. и др. Лабораторный практикум по общей микробиологии. – М.: ДеЛи принт, 2001. – 131 с.

5. Елинов Н.П. Химическая микробиология.- М.: Высш. шк., 1989. – 448 с.

6. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія.– К.:НУХТ, 2004. – 471 с.

7. Практикум по микробиологии. /Под ред. Н. С. Егорова. Уч. пособие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. –307 с.

8. Е. З. Теппер, В. К. Шильникова, Г. И. Преверзева. Практикум по микробиологии./ М.: Агропромиздат,1987.–239 с.

9. Г. Шлегель. Общая микробиология: Пер. с нем.. /Под ред. Е. Н. Кондратьевой. – М.: Мир, 1987. – 567 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: