ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Барвника лейкосполуки. Сірчисті барвники відновлюються значно легше, ніж кубові, тому для відновлення звичайно використовують такий відносно слабий відновникSNa SH S 2HOH 1/2O2 R → R → R -H2O SNa SH S Сірчисті барвники відновлюються значно легше, ніж кубові, тому для відновлення звичайно використовують такий відносно слабий відновник, як сульфід натрію. При дії сульфіду натрію в лужному середовищі сірчисті барвники відновлюються, утворюючи натрієві солі лейкосполук, які легко гідролізуються. Утворені при цьому меркаптогрупи можуть окислюватись киснем повітря або слабким окислювачем, у результаті чого на волокні утворюється початковий барвник. Періодичний спосіб фарбування використовується рідко, так як дає низьку продуктивність, хоча отримане забарвлення характеризується більш високими якісними показниками. Оптимальна концентрація сульфіду натрію складає 50-100 % від маси барвника. В фарбувальну ванну вводять гідроксид натрію, що покращує стабільність його розчину. З метою підвищення вибирання барвника у ванну вводять нейтральний електроліт. Наявність у ванні гідрофільних органічних речовин (триетаноламін), а також змочувачів (ПАР) покращує забарвлення волокна, підвищує рівномірність забарвлення і стійкість його до мокрих обробок. Фарбування проводять при температурі 80—90°С. Процес періодичного фарбування складається із таких операцій: 1) приготування фарбувальної ванни, 2) фарбування, 3) окислення на волокні лейкосполуки барвника, 4) зміцнення забарвлення, 5) промивання. Для приготування фарбувальної ванни барвник затирають в пасту, добавляють розчин сірчистого натрію, далі суміш нагрівають і кип'ятять до повного розчинення барвника. Повноту розчинення перевіряють нанесенням краплі розчину на фільтрувальний папір. Якщо утворюється рівномірно забарвлена пляма без осаду і світлого ореола, розчин готовий. Для підвищення стійкості забарвлення, отриманого за допомогою сірчистих барвників, використовують ті самі закріплювачі, що і при фарбуванні прямими барвниками (препарати ДЦУ, ДЦМ). Закріплення забарвлення проводять при концентрації препаратів 30-40 г/л та температурі 70-80°С без подальшого промивання. Фарбування текстильних матеріалів безперервним способом проводиться плюсовочно-запарним способом. Тканину просочують розчином відновленого сірчистого барвника і запарюють в паровій камері при температурі 101—103°С протягом 1-2 хв., а потім пропускають через промивний апарат, в якому відбувається окислення, промивання і закріплення забарвлення. Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні Мета: вивчити фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні, основні терміни.
План: 1. Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні.
Усі розглянуті класи барвників використовуються у вигляді розчинних або нерозчинних у воді забарвлених сполук, синтезованих на хімічних заводах. Водночас досить цікавою є можливість синтезу нерозчинних барвників із складових безпосередньо на волокні в умовах фарбування. В цьому випадку виключається необхідність проведення складної операції синтезу барвників і створення випускних форм на заводах-виробниках, у результаті чого дешевшає весь технологічний ланцюг: напівпродукти барвників — забарвлений текстильний матеріал. Синтезовані на волокні забарвлені сполуки повинні мати дуже низьку розчинність у воді, в результаті чого отримується забарвлення з високою стійкістю до мокрих обробок. Складність вирішення проблем полягає у виборі таких напівпродуктів, які б відповідали комплексу вимог: досить легка дифузія в волокно і сорбція на внутрішній поверхні; висока швидкість реакції, що обумовлює синтез барвника; достатньо м‘які умови реакції, що виключає деструкцію волокна. Висока швидкість реакції дозволяє здійснити синтез барвника за прийнятний для періодичної та безперервної технології фарбування час. Шляхом синтезу безпосередньо на волокні отримують нерозчинні азобарвники, аніліновий чорний (чорний анілін), фталоціанінові пігменти. Синтез на волокні нерозчинних азобарвників Мета: вивчити синтез на волокні нерозчинних азобарвників; азоскладові; діазоскладові; основні терміни.
План: 1. Синтез на волокні нерозчинних азобарвників. 2. Азоскладові. 3. Діазоскладові.
Нерозчинні азобарвники широко використовуються при фарбуванні целюлозних і гідратцелюлозних волокнистих матеріалів, рідше — для білкових і синтетичних волокон. Нерозчинні азобарвники утворюються безпосередньо на волокні в результаті реакції азосполучення азоскладової з діазоскладовою, кожна із яких окремо не має забарвлюючої здатності. Суть методу утворення нерозчинних азобарвників на волокні полягає в тому, що текстильний матеріал обробляють лужним розчином азоскладової, а потім пропускають через розчин діазосполуки, де відбувається реакція азосполучення, в результаті якої на волокнистому субстраті утворюється нерозчинний у воді азопігмент. Завдяки цьому забарвлення нерозчинними азобарвниками відзначається високою стійкістю до мокрих обробок. Перевагою цього способу є можливість отримання на текстильних матеріалах яскравого забарвлення широкої гами кольорів, у тому числі складних глибоких відтінків. Як недолік слід відмітити низьку стійкість забарвлення до тертя. Утворення барвників на волокні відбувається за такою схемою:
R-ONa + R1-N+ Cl- → R1-N=N-R-OH + NaCl N Азоскладова Діазоскладова Барвник Спосіб фарбування з використанням нерозчинних барвників не трудомісткий, але його здійснення вимагає ретельного виконання всіх технологічних параметрів. Цей метод на практиці часто називають холодним або льодяним фарбуванням у зв'язку з тим, що в більшості випадків процес азосполучення з найкращими результатами відбувається при низькій температурі (охолодженні) і для стійкості розчини діазосполук охолоджують льодом. Однак ця назва застаріла, так як більшість барвників отримують при нормальній температурі. Азоскладові, які випускаються для текстильної промисловості, називаються азотоли. Більшість використовуваних на сьогодні азотолів є похідними (β-оксінафтойної кислоти, загальна формула яких така:
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|