Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Барвника лейкосполуки. Сірчисті барвники відновлюються значно легше, ніж ку­бові, тому для відновлення звичайно використовують такий відносно слабий відновник




SNa SH S

2HOH 1/2O2

R → R → R

-H2O

SNa SH S

Сірчисті барвники відновлюються значно легше, ніж ку­бові, тому для відновлення звичайно використовують такий відносно слабий відновник, як сульфід натрію. При дії суль­фіду натрію в лужному середовищі сірчисті барвники від­новлюються, утворюючи натрієві солі лейкосполук, які лег­ко гідролізуються. Утворені при цьому меркаптогрупи можуть окислюватись киснем повітря або слабким окис­лювачем, у результаті чого на волокні утворюється початко­вий барвник.

Періодичний спосіб фарбування використовується рідко, так як дає низьку продуктивність, хоча отримане забарвлен­ня характеризується більш високими якісними показника­ми. Оптимальна концентрація сульфіду натрію складає 50-100 % від маси барвника. В фарбувальну ванну вводять гідроксид натрію, що покращує стабільність його розчину. З метою підвищення вибирання барвника у ванну вводять нейтральний електроліт.

Наявність у ванні гідрофільних органічних речовин (триетаноламін), а також змочувачів (ПАР) покращує забарв­лення волокна, підвищує рівномірність забарвлення і стій­кість його до мокрих обробок.

Фарбування проводять при температурі 80—90°С.

Процес періодичного фарбування складається із таких операцій: 1) приготування фарбувальної ванни, 2) фарбування, 3) окислення на волокні лейкосполуки барвника, 4) зміцнення забарвлення, 5) промивання.

Для приготування фарбувальної ванни барвник затира­ють в пасту, добавляють розчин сірчистого натрію, далі суміш нагрівають і кип'ятять до повного розчинення барвни­ка. Повноту розчинення перевіряють нанесенням краплі розчину на фільтрувальний папір. Якщо утворюється рівно­мірно забарвлена пляма без осаду і світлого ореола, розчин готовий.

Для підвищення стійкості забарвлення, отриманого за допомогою сірчистих барвників, використовують ті самі за­кріплювачі, що і при фарбуванні прямими барвниками (пре­парати ДЦУ, ДЦМ). Закріплення забарвлення проводять при концентрації препаратів 30-40 г/л та температурі 70-80°С без подальшого промивання.

Фарбування текстильних матеріалів безперервним спо­собом проводиться плюсовочно-запарним способом. Ткани­ну просочують розчином відновленого сірчистого барвника і запарюють в паровій камері при температурі 101—103°С протягом 1-2 хв., а потім пропускають через промивний апарат, в якому відбувається окислення, промивання і закріплення забарвлення.


Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні

Мета: вивчити фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні, основні терміни.

 

План:

1. Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні.

 

 

Усі розглянуті класи барвників використовуються у ви­гляді розчинних або нерозчинних у воді забарвлених спо­лук, синтезованих на хімічних заводах. Водночас досить ці­кавою є можливість синтезу нерозчинних барвників із складових безпосередньо на волокні в умовах фарбування. В цьому випадку виключається необхідність проведення складної операції синтезу барвників і створення випускних форм на заводах-виробниках, у результаті чого дешевшає весь технологічний ланцюг: напівпродукти барвників — забарвлений текстильний матеріал.

Синтезовані на волокні забарвлені сполуки повинні мати дуже низьку розчинність у воді, в результаті чого отриму­ється забарвлення з високою стійкістю до мокрих обробок.

Складність вирішення проблем полягає у виборі таких напівпродуктів, які б відповідали комплексу вимог: досить легка дифузія в волокно і сорбція на внутрішній поверхні; висока швидкість реакції, що обумовлює синтез барвника; достатньо м‘які умови реакції, що виключає деструкцію во­локна. Висока швидкість реакції дозволяє здійснити синтез барвника за прийнятний для періодичної та безперервної технології фарбування час.

Шляхом синтезу безпосередньо на волокні отримують нерозчинні азобарвники, аніліновий чорний (чорний анілін), фталоціанінові пігменти.


Синтез на волокні нерозчинних азобарвників

Мета: вивчити синтез на волокні нерозчинних азобарвників; азоскладові; діазоскладові; основні терміни.

 

План:

1. Синтез на волокні нерозчинних азобарвників.

2. Азоскладові.

3. Діазоскладові.

 

 

Нерозчинні азобарвники широко використовуються при фарбуванні целюлозних і гідратцелюлозних волокнистих матеріалів, рідше — для білкових і синтетичних волокон.

Нерозчинні азобарвники утворюються безпосередньо на волокні в результаті реакції азосполучення азоскладової з діазоскладовою, кожна із яких окремо не має забарвлюючої здатності. Суть методу утворення нерозчинних азобарвни­ків на волокні полягає в тому, що текстильний матеріал об­робляють лужним розчином азоскладової, а потім пропускають через розчин діазосполуки, де відбувається реакція азосполучення, в результаті якої на волокнистому субстра­ті утворюється нерозчинний у воді азопігмент. Завдяки цьому забарвлення нерозчинними азобарвниками відзнача­ється високою стійкістю до мокрих обробок. Перевагою цього способу є можливість отримання на текстильних ма­теріалах яскравого забарвлення широкої гами кольорів, у тому числі складних глибоких відтінків. Як недолік слід відмітити низьку стійкість забарвлення до тертя.

Утворення барвників на волокні відбувається за такою схемою:

 

R-ONa + R1-N+ Cl- → R1-N=N-R-OH + NaCl

N

Азоскладова Діазоскладова Барвник

Спосіб фарбування з використанням нерозчинних барв­ників не трудомісткий, але його здійснення вимагає ретель­ного виконання всіх технологічних параметрів. Цей метод на практиці часто називають холодним або льодяним фар­буванням у зв'язку з тим, що в більшості випадків процес азосполучення з найкращими результатами відбувається при низькій температурі (охолодженні) і для стійкості роз­чини діазосполук охолоджують льодом. Однак ця назва застаріла, так як більшість барвників отримують при нормаль­ній температурі.

Азоскладові, які випускаються для текстильної промис­ловості, називаються азотоли. Більшість використовуваних на сьогодні азотолів є похідними (β-оксінафтойної кислоти, загальна формула яких така:

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных