ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Технологічний регламент і технологічні карти – основа для визначення ефективності виробництва.
З огляду на предмет дисципліни, поняття «технологія» передовсім слід пов’язувати з економічною діяльністю людського суспільства, спрямованою на пристосування та змінювання предметів зовнішнього природного середовища для задоволення власних потреб.
В економіці реалізація технологій відбувається в тріаді складових виробництва: праця, носієм якої є людина, предмети праці й засоби праці. Отже, технологічні процеси є складовою частиною загальнішого поняття – виробничого процесу, який складається з матеріального й енергетичного забезпечення, транспортних і складських операцій, ремонтних робіт і техніко-економічного управління виробництвом. Технологічний процес розміщено в центрі виробничого процесу, який формується під впливом об’єктивних факторів: соціального устрою суспільства, його економіки, відповідних сировинних ресурсів, наукового рівня та практичного досвіду керівників (менеджерів) і виконавців виробництва (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Визначальні фактори формування сучасного технологічного й виробничого процесів
Технології здебільшого складні та багатостадійні. Навіть така, як виготовлення целофанової плівки для пакування продуктів харчування чи квітів, – це ланцюг послідовних механічних і хімічних процесів. Основні з них – подрібнення деревини, термохімічне оброблення її розчином Са (HSO3)2 (cульфітне варіння) для розчинення лігніну – складової деревини, відфільтровування целюлози й формування її в листи. Целюлозу обробляють розчином NaOH i H2S для перетворення її на ксантогенат целюлози, з якої в слабкому розчині NaOH одержують віскозу. У ванні з розчином сірчаної кислоти з віскози регенерують целюлозу у вигляді целофанової плівки. У наведеній технології виробництва целофану можна виділити чітко окреслені як за місцем, так і в часі послідовні стадії процесу, коли продукт, одержаний у попередній стадії, є вихідним для наступної. Таку технологію називають періодичною. Однак більшість сучасних технологічних процесів хімічної промисловості безперервні. Наприклад, процес виробництва поліетиленової плівки саме такий: стискання газу етилену (С2Н4) у компресорі, каталітична полімеризація етилену в реакторі під високим тиском (300 МРа), формування розплавленого полімеру в плівку методом видування на спеціальних машинах.
До основних галузей промисловості належать паливно-енергетична, металургійна, хімічна, машинобудівна. Однак навіть у найбільших із них технологічні процеси виробництва галузевої продукції не завжди забезпечуються тими вихідними чи допоміжними матеріалами, які виробляються в межах самої галузі.
На прикладах технологій виробництва целофану й поліетилену видно, що окремі технологічні процеси кожного із цих виробництв об’єднано у відповідні системи технологій, які включають одержання сировини й допоміжних продуктів із різних галузей промисловості. Складові сировини чи напівпродукту, які не входять до складу основної продукції галузі, стають матеріальною основою промислових відходів. Кількісні та якісні характеристики матеріальних і енергетичних потоків зумовлюють економічну й екологічну ефективність системи технологій кожного виробництва.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: