Поняття «винахід», «патент», «ліцензія».

Патент – це охоронний документ, що надає його власнику виключні права на використання винаходу протягом 20 років із дати подання заявки.

Патент на винахід має територіальний характер, тобто діє лише на території тієї держави, патентним відомством якої він виданий.

Загалом винахід – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Відповідно до чинного законодавства України об’єктом винаходу, на який видається патент, може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

- процес (спосіб);

- нове застосування відомого продукту чи процесу.

Не можуть одержати патентну охорону в Україні:

- сорти рослин і породи тварин;

- біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів;

- топографії інтегральних мікросхем;

- результати художнього конструювання.

Для того щоб одержати правову охорону, винахід повинен відповідати таким умовам:

- бути новим;

- мати винахідницький рівень;

- бути промислово придатним.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, тобто не є загальнодоступним у світі до дати подання заявки до Укрпатенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Слід зазначити, що на визнання винаходу патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Укрпатенту.

Для того, щоб визначити, чи є винахід новим, доцільно провести патентний пошук.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки.

Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.

Патент на винахід дає його власнику такі права:

1) право на використання винаходу;

2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії);

3) виключне право перешкоджати неправомірному викорис­танню винаходу, у тому числі забороняти таке використання.

Патент на винахід є одним з ефективних способів правової охорони результату Вашої інтелектуальної діяльності.

Патент на корисну модель має територіальний характер, тобто діє лише на території тієї держави, патентним відомством якої він виданий. Чинність патенту на корисну модель обмежена в часі – 10 років із моменту подачі заявки.

Загалом корисна модель – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Відповідно до чинного законодавства об’єктом корисної моделі, на яку видається патент, може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

- процес (спосіб);

- нове застосування відомого продукту чи процесу.

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є части­ною рівня техніки, тобто не є загальнодоступним у світі до дати подання заявки до Укрпатенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Слід зазначити, що на визнання корисної моделі патентоздатною не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Укрпатенту.

Для того, щоб визначити, чи є корисна модель новою, доцільно провести патентний пошук.

Корисна модель визнається промислово придатною, якщо її можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Патент на корисну модель дає його власнику такі права:

1) право на використання корисної моделі;

2) виключне право дозволяти використання корисної моделі (видавати ліцензії);

3) виключне право перешкоджати неправомірному викорис­танню корисної моделі, в тому числі забороняти таке використання.

Патент на корисну модель є одним із ефективних способів правової охорони результату інтелектуальної діяльності.

Ліцензія – письмовий дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі патенту на винахід, промисловий зразок, корисну модель.

Ліцензіар – особа, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності, тобто власник охоронного документу на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Ліцензіат – особа, якій надано дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію).

Ліцензія може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

За обсягом прав, що надаються, ліцензія може бути таких видів:

- виключна;

- одинична;

- невиключна;

- іншого виду.

Виключна ліцензія – ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату й виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності й видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у визначеній сфері.

Одинична ліцензія – ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату й виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта інтелектуальної власності в сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання цього об’єкта у визначеній сфері.

Невиключна ліцензія – ліцензія, яка не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкту.

За умовами надання розрізняють такі види ліцензій:

- субліцензії;

- перехресні;

- зворотні;

- відкриті.

Субліцензія (залежна ліцензія) – це письмове повноваження на використання об’єкта інтелектуальної власності іншій особі за згодою обох сторін.

Перехресна ліцензія (крос-ліцензія) передбачає взаємний обмін правами на використання об’єктів інтелектуальної власності, які часто доповнюють одне одного.

Зворотна ліцензія надає ліцензіару право на використання результату творчої діяльності, розробленого ліцензіатом на основі отриманих від ліцензіара знань у результаті покращення чи вдосконалення об’єкта основної ліцензії.

Відкрита ліцензія (ліцензія по праву) має місце в разі, якщо патентовласник згоден надати право на використання об’єкта інтелектуальної власності будь-якій фізичній або юридичній особі за умови оплати винагороди.

Патентовласник може подати заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка до Державного департаменту інтелектуальної власності для офіційного опублікування.

У цьому разі мито за підтримання патенту в силі знижується на 50 %, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заявки.

Особа, яка виявила бажання скористатись зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з патентовласником договір про платежі. За своєю суттю така ліцензія може бути лише невиключною.

Відповідно до законодавства України патентовласник має право відкликати відкриту ліцензію, якщо ні від кого не надійшло пропозицій щодо використання цього об’єкта. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується в повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

Ліцензійний договір – договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на викорис­тання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства.

У ліцензійному договорі мають бути вказані: сторони ліцен­зійного договору, предмет ліцензійного договору, номер патенту й назва винаходу, промислового зразка, корисної моделі, обсяг прав, що передаються, вид ліцензій, строк дії ліцензійного договору, територія дії ліцензійного договору, місцезнахо­дження (місце проживання) сторін.

Предметом ліцензійного договору є ліцензія (дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності), а об’єктом – винахід, промисловий зразок або корисна модель.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: