Обґрунтування вибору найбільш доцільного способу армування по вибраному критерію

При на­пруженні арматури електротермічним способом нагріті струмом до зазначеного подовження арматурні елементи фіксують у жорст­ких упорах, які перешкоджають скороченню елементів під час охолодження, внаслідок чого в них виникає задане напруження. Напружувані елементи мають на кінцях затискні, пристрої у ви­гляді анкерних головок, шайб, клинових затискачів. Можливе також армування виробів арматурою, покритою ша­ром термореактивної смоли, яка здатна при нагріванні полімеризуватись і переходити у твердий стан. Після бетонування й тверд­нення бетону арматуру нагрівають електричним струмом до темпе­ратури 300 °С, внаслідок чого вона подовжується; одночасно смола полімеризується й твердне, чим забезпечує міцне зчеплення бето­ну з арматурою і закріплення арматури в бетоні у натягнутому стані. Стержень арматури при натягуванні нагрівають до температури 450 °С. Тривалість нагрівання становить 5 хв.

При використанні установки СМЖ-129 дві заготовки з анкерними головками на кін­цях укладають у струмопровідні затискачі рухомої і нерухомої опор. Нагрівання стержнів триває доти, доки рухома опора не доторкнеться до кінцевого вимикача, розміщеного на відстані, що забезпечує задане подовження.

Розігріті подовжені стержні вручну переміщують і укладають в упори форми.

Автоматична установка СМЖ-484 (рис. 5.15) здійснює повний комплекс операцій, включаючи мірне нарізання стержнів, висад­ження анкерних головок, переміщення до електроконтактів, нагрі­вання стержнів, переміщення й укладання нагрітих стержнів в упори форми. Робота установки розпочинається з укладання паке­та стержнів краном у живильник, звідки спеціальним механіз­мом відбирається й подається в зону різання один стержень. Після вимірювання відстані між кожною наступною парою упорів за командою ЕОМ стержень відрізається відповідно до розрахунку за програмою. Далі в автоматичному режимі стержні подаються послідовно на висаджування анкерних головок і нагрівання. Кон­троль подовження стержнів автоматизований. Після нагрівання кінцеві захвати опускають стержні в упори форми.

Обслуговує установку один опе­ратор.

Попереднє напруження арматури здійснюється при забезпеченні заданого подовження стержня Δl ₀, мм, внаслідок електророзігрівання:

Де k= 1,0…1,2 – коефіцієнт, що враховує пружнопластичні властивості стал; Δσ – гранично допустиме відхилення попереднього напруження арматури; Е _поч – початковий модуль пружності арматури, МПа; L _y – відстані між зовнішніми гранями упорів.

Довжина заготовок визначається залежністю:

Де а – 2, 5d – відрізок стержня для утворення анкера; d – діаметр стержня.

Для нагрівання стержня змінним струмом розраховують силу струму, напругу та потужність.

Сила струму:

де Q_п — повна кількість теплоти, що витрачається на нагрівання 1 м стержня; К₁ —коефіцієнт, який враховує схему підключення стержнів в електричний ланцюг; R— активний опір 1 м стержня; τ — тривалість нагрівання.

Напруга:

де Z— повний опір 1 м стержня при нагріванні до розрахункової температури. К₁— коефіцієнт, який при послідовному включенні стержнів в елект­ричний ланцюг дорівнює їх числу, а при параллельному — 1.

Напруга електричного струму за вимогами техніки безпеки не повинна перевищувати 60В.

Потужність:

Включення трансформаторів беремо трифазним для кращого використання потужності підстанції.

Характеристика обладнання для армування

3.2.5 Розробка функціонально-технологічної схеми армування:

2.1 Переміщення на пост армування

2.2 Встановлення напружуваних елементів

2.3 Встановлення сіток з наступною фіксацією

2.4 Встановлення стропу вальних петель з наступною фіксацією

2.5 Встановлення спіралі з наступною фіксацією

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: