До третьої групи відносяться українські й молдавські коньяки. Вони гармонійні, мають тонкі ванільні пахощі, своєрідний букет, менш екстрактивні, ніж коньяки першої групи.

Виробництво коньячних спиртів в Україні було освоєно в Одеській, Херсонській і Закарпатській областях, а також у Криму. На міжнародних конкурсах вин марочні коньяки України неодноразово нагороджувалися золотими й срібними медалями.

Органолептичні властивості коньячних спиртів усіх років витримування і коньяків оцінюють по 10-баловій системі, визначаючи їхній колір і прозорість (по 0,5 бали), смак (5 балів), букет (3 бали) і типовість (1 бал).

Асортимент напоїв типу "коньяк", що виробляються в Україні

Пороки коньяків

Залізний кас. При масовій концентрації заліза 1 мг/дм³ і більше у коньяку з'являються сизуваті відтінки, що переходять у темно-синє забарвлення. Для виправлення коньяку застосовують деметалізацію фітином, ортофосфорною кислотою, фосфорним ефіром целюлози.

Присмак дуба. З'являється при надлишковому вмісті малоокислених дубильних речовин, що переходять у коньяк під час видержу­вання із деревини дуба. Для зняття присмаку коньяк обклеюють желатином, рибним клеєм, яєчною вивіркою.

Сивушні й ефіроальдегідні відтінки. З'являються в коньяку, приготовленому зі спирту, отриманого при недостатньому доборі основної фракції.

Гареві відтінки смаку. З'являються під час перегонки вина з великою кількістю суспензій, при невчасному митті апаратів. Виправ­ляються або послаблюються на стадії купажування.

Присмак колера. З'являється в коньяку при використанні колера, приготовленого при підвищеній температурі. Виправляється використанням якісного колера під час додаткового купажування.

Упакування, маркування і зберігання вин і коньяку

Розливання виноробної продукції здійснюється виключно у передбачену чинними стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кера­міки, упаковку типу "Тетра-Рак".

Для розливання ординарних вин дозволяється використати також скляні пляшки та інші види харчової тари місткістю 1000 см³ за умови реалізації розфасованої продукції для місцевого споживання.

Для роздрібної торгівлі вином на розлив виноробні підприєм­ства відпускають столові й кріплені ординарні вина наливом в авто­цистерни, дубові бочки, а також в бочки, виготовлені з неїржавіючої сталі або титану, місткістю до 800 літрів. Безпосередньо з автоцис­терни споживачам можуть продаватися тільки столові ординарні вина.

Найбільші пляшки, які використовуються в світі у торгівлі ви­ном, називаються "Ієровоам" (дорівнює 4 пляшкам шампанського або, рідше, бренді та містить від 5 до 6,5 пляшки кларету залежно від спо­собу її виготовлення - дуттям чи формуванням) і "подвійний магнум" (який з 1934 р. має місткість у 4 пляшки кларета чи, рідше, червоного бургундського). Повний набір пляшок шампанського становлять: "1/4 пляшки", "1/2 пляшки", пляшки "магнум", "Ієровоам", "Реховоам", "Мафусай", "Саламанасар", "Валтасар" та "Навуходоносор", що має місткість 16 л (дорівнює 20 пляшкам).

Розливання вина у пляшки здійснюють за обсягом або за рівнем, а коньяків за обсягом. Висота повітряної подушки над вином повинна забезпечувати можливе збільшення об'єму вина при підвищенні температури без порушення герметичності закупорювання і в той же час бути мінімальною, щоб не допустити активних окислювальних процесів у вині.

Закупорюють пляшки корковими пробками, алюмінієвими ковпачками з перфорацією, поліетиленовими пробками, алюмініє­вими ковпачками типу "Алка".

Колекційні вина закупорюють тільки корковими пробками.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: