Аналіз якості програмного забезпечення

Якість ПЗ – це сукупність властивостей, що визначають спроможність задоволь­нити запити замовника, які він висловив у вигляді вимог до розроблень.

Функціональність - це сукупність властивостей, які визначають спроможність ПЗ виконувати в заданому середовищі свої функції відповідно до вимог обробки і загальносистемним засобам. Функція - це упорядкована послідовність дій для задоволення споживчих властивостей, замовлених користувачем.

Атрибути функціональності ПЗ:

· функціональна повнота - атрибут, який показує ступінь достатності основних функцій для вирішення спеціальних завдань відповідно до призначення ПЗ;

· правильність - атрибут, який показує, як забезпечується досягнення правильних та погоджених результатів;

· інтероперабельність- атрибути, які вказують на спроможність ПЗ взаємодіяти з іншими системами і середовищами;

· захищеність - атрибути, які вказують на можливість запобігати несанкціонованому доступу до програм і даних;

· узгодженість - атрибут, який вказує на відповідність заданим стандартам, угодам, правилам, законам і розпорядженням.

Надійність - це множина атрибутів, які вказують на спроможність ПЗ коректно перетворювати вхідні дані на результати. Зниження надійності ПЗ відбувається через помилки у вимогах, проектуванні і виконанні.

Атрибути надійності ПЗ:

· безвідмовність - атрибути, які визначають частоту відмов через наявність помилок у ПЗ;

· стійкість до помилок - атрибути, які вказують на забезпечення спроможності виконувати функції в аномальних умовах (збої апаратури, помилки в даних та інтерфейсах, порушення в діях оператора тощо);

· відновлюваність - атрибути, які вказують на спроможність програми до перезапуску для повторного виконання й відновлення даних після відмов;

· узгодженість - атрибут, який показує відповідність наявним стандартам, угодам, правилам, законам і розпорядженням.

Деякі типи систем (реального часу, радарні системи, системи безпеки, комунікація, медичне устаткування тощо) містять особливі вимоги до забезпечення високої надійності з такими атрибутами, як недопустимість помилок, безпека, захищеність і зручність застосування, а також достовірність як основний критерій надійності.

Зручність застосування - це множина атрибутів, що характеризують умови взаємодії користувача з ПЗ.

Атрибути зручності застосування ПЗ:

· зрозумілість визначається зусиллями, необхідними для розпізнавання логічних концепцій ПЗ та умов їх застосування;

· легкість навчання визначається зусиллями на вивчення умов використання;

· оперативність характеризується швидкістю реакції системи на дії користувача;

· узгодженість визначається відповідністю розробки вимогам діючих стандартів, угод, правил, законів і розпоряджень.

· Ефективність – це зв'язок між результатами використання ПЗ та кількістю задіяних для цього ресурсів (апаратура, матеріали, послуги обслуговуючого персоналу тощо).

Супроводжуваність - це зусилля, які необхідно витратити на коригування, вдосконалення й адаптацію ПЗ через зміну середовища, вимог або функціональних специфікацій.

Атрибути супроводжуваності ПЗ:

· аналізованість - показник, який визначає необхідні зусилля для діагностики причин відмов або ідентифікації частин, що потрібно модифікувати;

· змінюваність - показник, який визначає зусилля на модифікацію, видалення помилок або внесення змін у зв'язку з помилками або новими можливостями середовища функціонування;

· стабільність - атрибут, що характеризує імовірність модифікації;

· тестованість - атрибут, що характеризує зусилля щодо проведення валидації та верифікації.

Переносність - це здатність ПЗ пристосовуватися до роботи при зміні середовища виконання.

Атрибути переносності ПЗ:

· адаптивність;

· настроюваність;

· сумісність;

· узгодженість;

· інтероперабельність.

Оцінювання якості ПЗ - це дії, які мають визначити, якою мірою ПЗ відповідає своєму призначенню.

Висновки

В інформаційному суспільстві розроблення програмного забезпечення ІТ стало масовою діяльністю. За таких обставин свiтове суспiльство прийшло до висновку, що технологiя виробництва програм потребує свого оформлення як самостiйного iнженерного фаху, який мусить забезпечити у свiтi вiдповiдний кадровий потенцiал для постiйно зростаючого обсягу програмних розробок. Розроблення ІС визначається як iнженерна дiяльнiсть. Разом з тим, корисно навести її досить значнi вiдмiни вiд традицiйної iнженерiї:

· традицiйнi гiлки iнженерiї мають високий ступiнь спецiалiзацiї, а в програмній інженерії спецiалiзацiя помiтна тiльки у досить вузьких застосуваннях (приміром, операцiйнi системи);

· об'єкти традицiйної iнженерiї чітко визначенi, i манiпуляцiї з ними вiдбуваються у вузькому контекстi типових проектних рiшень та деталей, що вiдповiдають типовим потребам замовникiв, де проблеми прийняття рiшень стосуються окремих деталей, а не загальних питань, тоді як у програмній інженерії подiбна типiзацiя вiдсутня;

· окремi проблеми традицiйної iнженерiї та вiдповiднi їм готовi рiшення добре класифiкованi та каталогiзованi, а у програмній інженерії кожна нова розробка - це нова проблема, у якiй досить важко розглядiти аналогiї з системами, що були побудованi ранiше.

Виникнення програмної інженерії визначено кількома факторами: - появою різноманітних складних методів аналізу та моделювання ПрО; - великою кількістю помилок в ПЗ; - потребою в організації роботи великих колективів розробників ПЗ; - необхідністю використання високотехнологічних засобів керування розробкою ПЗ.

Програмна інженерія робить акцент на оцінку якості ПЗ, що створюється, та повторне застосування програмних компонент з метою прискорення та підвищення якості ІС. Наведені у цій главі основні положення програмної інженерії корисні як потенційним розробникам ІС, так і замовникам інформаційних продуктів.

Список літератури

1. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии распределенных компьютерных приложений. – К.: Наукова думка, 1997.

2. Бабенко М.П., Лаврищева Е.М. Основи програмної інженерії. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001.

3. Леффингуэлл Д., Уидриг Д. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению. Унифицированный подход.-Издательский дом ”Вильямс”, 2001.

4. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения.-Издательский дом ”Вильямс”, 2002 г.

Контрольні питання:

1. У чому суть інженерної і наукової діяльності?

2. У чому специфіка програмної інженерії як інженерної діяльності?

3. Який вигляд мають продукти програмної інженерії?

4. Що таке життєвий цикл розробки програмного забезпечення?

5. Які бувають етапи процесу розробки програмного забезпечення?

6. Що таке верифікація інформаційного продукту?

7. Що таке валидація інформаційного продукту?

8. У чому полягає супроводження інформаційних продуктів?

9. Що таке помилка в інформаційному продукті?

10. Хто входить до команди тестувачів?

11. За якими параметрами оцінюють якість ІС?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: