Завдання консультанта. 1. Більшість консультантів намагаються утримати клієнтів від плачу і спрямовують на це частину своїх зусиль

1. Більшість консультантів намагаються утримати клієнтів від плачу і спрямовують на це частину своїх зусиль. І тут виникає небезпека, що намагаючись обминути переживання і не спровокувати сльози, можна пропустити важливі аспекти життя клієнта.

2. Інколи консультант почуває себе винуватим через сльози клієнта, вважає, що довів його до сліз, боїться бути звинуваченим у нечутливості, інакше кажучи, здатний брати на себе відповідальність за сльози.

Проте в дійсності не консультант доводить клієнтів до сліз, не він - причина життєвих труднощів і особистих проблем клієнтів. Клієнти плачуть через свої особисті справи, і консультант тут ні до чого. Клієнт почасти і починає й перестає плакати без впливу консультанта. Коли помітно, що клієнт зараз почне плакати, треба зберегти спокій, почекати, поки він справиться із собою. Часом, щоб узяти себе в руки, клієнт змінює тему бесіди на якийсь час, що не слід заперечувати. Якщо ж клієнт усе ж таки розплакався, то треба дозволити йому плакати. У будь-якому випадку консультант повинен дати клієнту змогу виплакатися.

3. Коли клієнт виплачеться, саме час починати розмову. Дозволити плакати - значно пристойніше, ніж відчувати обов'язок заспокоювати.

4. Не слід також старатись надто співпереживати плачу, подібно до матері, якій дуже хочеться втішити плачучу дитину. Таке бажання, як правило, має певний еротичний відтінок; не даремно сльози часто служать засобом маніпуляції у міжособистісних, особливо в інтимних ситуаціях.

5. Через неможливості достатньо зрозуміти клієнтів консультант інколи стає об'єктом їх маніпуляцій. Деякі консультанти свої зусилля по утриманню клієнтів від плачу пояснюють тим, що розхвильований клієнт не здатний нормально говорити.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: