ДОСЛІДЖЕННЯ АМІЛАЗНОЇ АКТИВНОСТІ СЛИНИ

Мета роботи: визначити активність амілази слини людини.

Дослідження ферментативної активності дозволяє не тільки знайти факт забруднення тим або іншим ксенобіотиком, але і визначити його мінімальну концентрацію для придушення активності амілази, а виходить, і життєдіяльності організму в цілому.

Прилади, посуд, реактиви

Водяна баня або термостат на 40⁰С, мірні піпетки, штативи, 32 пробірки, слина нерозбавлена профільтрована через вату, 5%-ний розчин крохмалю, 0,3%-ний розчин йоду в йодиді калію (3%-ний розчин), 1%-ний розчин сульфату міді.

Порядок виконання роботи

В основі визначення амілазної активності лежить реакція гідролізу крохмалю під дією амілази слини до мальтози з наступним визначенням повноти розщеплення крохмалю за кольоровою реакцією з йодидом у залежності від ступеня розведення слини (тобто концентрації ферменту). Вісім пробірок розміщають у штативі. В кожну пробірку наливають 1 см³ води, а потім у першу пробірку ряду додають 1 см³ нерозбавленої слини. Уміст пробірок обережно перемішують. Далі 1 см³ суміші з пробірки 1 ряду переносять у пробірку 2, перемішують, знову відбирають 1 см³ і переносять його в пробірку 3 і т.д. до пробірки 8, з якої виливають 1 см³. Таким чином, виходить градієнт розведення слини.

В усі пробирки налити по 1 см³ води. Далі в усе пробирки слід додати по 2 см³ розчину крохмалю, перемішати і поставити на 15 хв в термостат при 40⁰С. Після охолодження в пробирки додати по каплям йодид калію та відзначити в кожному ряду номер останньої, за порядком, пробирки, в якій проба на крохмаль негативна (без забарвлення).

Заповніть таблицю після проведення дослідів.

Заштриховані номери пробірок свідчать про наявність у них крохмалю і декстрину.

Питання для самоперевірки

1. Яка хімічна реакція лежить в основі визначення амілазної активності слини?

2. Які реактиви використовують при визначенні амілазної активності?

Лабораторна робота № 6

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: