Б. Українська Господарська Академія в Подєбрадах

Це була друга з черги українська висока школа, яка постала в Чехо-Сло-ваччині. Заснована у 1922 р. була вона приватною високошкільною організа­цією політехнічного типу і користувалась доброзичливістю місцевого населення. Завданням цієї школи було підготовляти кандидатів до самостійної господарської і технічної праці в таких ділянках, як агрономія, лісознавство, гідротехніка, економіка, статистика, кооперація. Ректором її був проф. Іван Шовгенів. УГА мала три факультети: аґрономічно-лісовий, економічно-кооперативний і інженерний. Разом більше як 50 катедр. Виклади проходили за пляном подібних чеських високих шкіл. Адміністративно УГА була у віданні чеського міністерства хліборобства і міністерства закордонних справ. Навчання було безплатне. У професорському персоналі було до 90 осіб, а число студентів доходило до 600 чоловік.

В перші роки існування УГА студентами її були майже виключно емігран­ти, а від 1926-27 pp. почала напливати сюди високошкільна молодь з Галичини, яка користувалась власною допомогою. Загал студентів був зорганізований в студентських товариствах, при яких були читальні, бібліотеки, хори, аматор­ські театральні гуртки тощо. Були там теж організовані професійні то­вариства, кооперативні, ощадностеві каси і т.п. За весь час існування закінчило цю школу 557 осіб, які згодом знайшли працю в різних європейських державах.

Виразником науково-видавничої діяльности професури УГА було 698 різ­них публікацій, підручників, монографій, а з них одна четверта — в чужих мовах. Друком періодично видавались «Записки УГА», а з 1927 р. наладнано контакти з чужинецькими науковими колами.

У 1932 р. чеська влада припинила субсидії для УГА і тоді постав на її місці Український Технічно-Господарський Інститут позаочного навчання (УТГІ). Ректором його став спершу проф. Борис Іваницький, а пізніше відомий економіст проф. Борис Мартос.

УТГІ зумів розбудувати свою програму і в роках 1932-37 749 осіб були його студентами. Мав він чотири відділи: економічно-кооперативний, високу школу політичних наук, курси агрономії і курси українознавства. Студентами-заочниками були учителі, хлібороби, ремісники, урядовці, кооператори та особи інших професій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: