Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ СТ.: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ У СХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ




(2 год.)

Після вивчення теми курсанти повинні знати:

а) дати:

· скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

· Кримська війна (роки);

· заснування товариства «Просвіта» у Львові (рік), товариство імені Тараса Шевченка та його реорганізації в НТШ;

· утворення Народної ради (рік);

· вихід у світ першого номера журналу «Основа» (рік);

· утворення Київської (старої) громади (рік);

· підписання Валуєвського циркуляра та Ємського указу (рік);

· утворення «Братства тарасівців», першої політичної партії;

· існування Кирило-Мефодіївського братства (роки);

· життя Т. Шевченка (роки);

· скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

· вихід у світ першого номера журналу «Основа»;

· підписання Валуєвського циркуляра, Ємського указу;

· утворення київської громади «Братство тарасівців».

б) назви:

· міст-центрів громадівського, народовського, москвофілського, радикального рухів;

· першого українського науково-літературного журналу, що виходив на платку 60х

XIX ст.;

· неофіційних друкованих органів громадівців, москвофілів і народовців рухів у 1870-х – 1880-х рр.;

· найчисельніших і найвпливовіших декабристських організацій;

· програми «Південного товариства» і Кирило-Мефодіївського братства та їх основні положення;

· міст-центрів громадівського руху;

· неофіційних друкованих органів громадівців 70х-80х рр.

· в) імена прізвища лідерів громадівського, народовського і радикального рухів«Південного товариства», товариства «об’єднаних слов’ян, Кирило-Мефодіївського братства;

г) основний зміст громадської і наукової діяльності В. Антоновича, Н. Драгоманова, І. Франка.

д) визначити поняття і терміни:

· суспільно-політичний рух, політична течія, громадська організація;

· Валуєвський циркуляр, Ємський указ;

· українофіли, хлопомани, українські громади;

· молоді громади, народовці, москвофіли, радикали;

· ринкові відносини, криза поміщицького господарства, реформа, промисловий переворот, адміністративно-територіальний устрій;

· декабристський рух;

· національна ідея, національно-визвольний рух, культурно-освітній рух, національне відродження;

· суспільно-політичний рух, політична течія, Валуєвський циркуляр, Ємський указ, хлопоманство, громадівський рух.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;

· діяльність громадівців у II половині XIX ст.;

· діяльність москвофілів, народовців та радикалів у II половині XIX ст.

· економічний розвиток та соціальні відносини в Наддніпрянщині;

· життя та громадсько-політичну діяльність Т. Шевченка;

· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;

· діяльність громадівців у II половині XIX ст.

б) встановити наслідки:

· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;

· промислового перевороту для Українських земель;

· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;

· промислового перевороту для українських земель.

в) обґрунтувати твердження, що російський уряд провадив політику асиміляції українців;

г) охарактеризувати політичні погляди та діяльність громадівців;

д) доводити, що поміщицьке господарство, менш продуктивне, ніж господарство, в якому використовується праця найманих робітників (або довести протилежну думку).

е) обґрунтувати твердження про колоніальний характер політики Росії щодо

українських земель.

є) охарактеризувати програмні засади та діяльність «Південного товариства», Кирило-Мефодіївського товариства, політичні погляди та діяльність громадівців.

ж) обґрунтувати твердження, що російський уряд проводив політику асиміляції українців.

з) визначити особливості українського національного руху.

Питання для обговорення:

1. Українські землі у складі двох імперій.

2. Особливості розвитку економіки України в ХІХ ст.

3. Національно-культурне відродження. Кирило-Мефодіївське братство.

4. Суспільно-політичний рух у Галичині. Москвофіли і народовці.

5. Громадівський рух. Народництво.

 

Розкриття теми необхідно розпочати із з’ясування соціально-економічного та політичного становища українських земель у складі Австрійської та Російської імперій, українські землі яких на середину ХІХ ст. була розділена на дев’ять губерній:

· Правобережжя – Київська, Волинська, Подільська – сильний вплив польської шляхти.

· Південь України – Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

· Лівобережжя – Чернігівська, Полтавська, Харківська – зберігали традиції козацтва.

В результаті розподілів Речі Посполитої (кінець ХVIII ст.) Правобержна Україна і Волинь увійшли до складу Росії, Галичина і Буковина – до складу Австрії. На цих територіях було створене Королівство Галичини і Лодомерії повністю підпорядковане Австрії.

У другому питанні варто вказати, що унаслідок перебування українських земель під владою різних імперій відбувається дезінтеграція суспільно-господарських та політичних систем українського суспільства.

Кінець ХVIII ст. – початок ХІХ ст. – період кризи феодально-кріпосницької системи. Наслідком стала жорстка необхідність проведення соціально-економічних реформ у Австрії: від реформ Йосипа ІІ (кінець ХVIII ст.) до відміни кріпацтва 1848 р.

В Російській імперії реформи було проведено у 1960-х – 70-х рр. у результаті відбувся перехід від аграрної до аграрно-індустріальної системи соціально-економічного устрою.

Останні два питання взаємопов’язані, оскільки у громадському житті поділеного українського суспільства спостерігаються спільні тенденції. Наслідком складних соціальних процесів в українському суспільстві став різночасовий сплеск національно-культурного пробудження українського народу.

Суспільно-політичне життя на українських землях у складі двох імперій відбувалося відповідно до результатів проведених соціально-економічних змін. Виникають різні суспільні течії, спрямовані на відродження національної самосвідомості, інколи й незалежності українських земель, але з різними політичними орієнтаціями:

· Русофіли (москвофіли) – метою ставили порятунок від ополячення в орієнтації на Російську імперію. Існували на західноукраїнських землях. У 1870 р. створили політичну організацію "Російська Рада". Мали друкований орган "Слово".

· Народовці – рух народних мас за розвиток української культури й освіти, використання місцевої народної мови. Культурно-освітня діяльність (мова, театр). Не проводили критики владних та політичних структур та ідей.

· Радикали (громади) – пропагували національну українську ідею на демократичному ґрунті, віру у можливість досягнення національного самовизначення. Діяльність – культурно-освітні заходи.

Характерною рисою громадського життя під тиском доктрини графа Уварова "самодержавство, православ’я, народність" стало виникнення суспільних рухів української інтелігенції як наприклад Кирило-Мефодіївське братство . Братство стало першим суспільно-політичним об’єднанням, першим провісником формування політичних партій на українських землях.

 

Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных