Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Робота з першоджерелами. З «Літопису Самовидця» (XVIII ст.)




З «Літопису Самовидця» (XVIII ст.)

«Початок і причина війни Хмельницького є єдино від ляхів на православ'я гоніння і козаків обтяження, бо ж тоді їх, що не хотіли панщини робити, до чого не звикли були, на службу замкову обернено, з листами [посилали] і в городі чистити коні старости держали, у дворах грубу, себто печі палити, псів чистити, двори замітати і до інших незносних робіт приставляли. А котрі зоставалися козаками реєстровими, то над ними шляхта панове полковники від гетьмана коронного понасилані були, які про їхні вольності анітрохи не дбаючи, тільки як могли упокорювали їх...».

 

«Лист Густава Адольфа, короля шведського» (20-тіроки XVII ст.)

«Безприкладне послушенство їхнє начальству і терпеливість в нуждах і тяготах військових завжди його дивували й захоплювали, яко самовидця і співучасника тих їхніх подвигів: а тому вій, бувши перед ними вельми заборгований, ніколи спокійно дивитись не може на учинювані військові тому і народові, з нього створеному, нелюдські насильства та варварства од свавілля розбещених поляків, котрі вельми зле коряться своїм урядам і майже до безначалія дійшовши; і що правління польське, яке допустило війська свої і шляхту до анархії, а володарів і вельмож довело до деспотизму необмеженого, що права приватні і загальнонародні завше зневажає»".

 

«Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки» (кін. XVII поч. XVIII ст.)

«...Літописець польський Веспасіан Коховський засвідчує, як ляхи нестерпно тяжкий глум над людом українським чинили, над храмами божими глумилися, як силою брали у благочестивих маєтності їхні, а самих смертю карали, честі та влади позбавляли, навіть до суду не допускали; як козаків всіляко озлобляли, з усякої скотини і з бджіл десяту частину брали. Якщо ти маєш яку-небудь звірину, то шкіру пану віддай. Якщо ти зловил рибу, то дай визначене на пана. Якщо козак у битвах з татарином коня чи зброю добуде, то теж, хлопе, дай дещицю пайові. А найгіршим було те, що жиди нові та й нові побори придумували і маєтки козацькі не вільно було тримати, хіба що хто тільки жінкою володів у себе вдома, та й то не зовсім. Якщо ж траплялося, що козак хоч чимось провиниться, то такими карами його карали, що й.погані б придумати не могли, і так уже, караючи, самих себе перевершували, що невірних у цьому за ніщо мали. Хіба могли фараони у тортурах з поляками зрівнятися? Ці ж дітей у казанах варили, груди жінкам деревом припікали та всілякі інші біди творили, зовсім не думаючи, що майбуття потребує обережності, бо, навіть після найзвитяжніших перемог, легко дійти до нещастя; адже коли переможцям у завойованих землях волю велику дати, то вони мимохіть підданих та завойованих починають озлобляти і їх права з діда-прадіда топтати. І заради цього, коли яка земля, що підлегла королівству (коли терпіти несила) виявить непокору у чомусь, то її нужду розглянути потрібно, хоч вона й заслуговує кари, треба милосердя мати і карою не переборщати, в страху невольницькому не тримати та, довівши до розпачу, дощенту не ламати; бо ж хіба може бути твердою присяга, ґвалтом вирвана, хіба той не зрадить, хто вічно під страхом проживає?»

 

«Літопис Самійла Величка» (кін. Х VII поч. XVIII ст.)

«Але пани польські та їхні дозорці, що сиділи в руських землях і провінціях, знищили через свій гонор усі ті королівські мандати й привілеї і через свою ненаситність чинили, як уже писалося, над людьми гніт та наругу. Бо хоч і мали в себе на той час (тобто на 1 648 рік) козаки і малоросіяни стародавні й нові права та привілеї, дані їм на певні їхні вольності та свободи, одначе високодумна й вельми гонориста шляхта польська вважала їх, як уже писав, за ніщо, не хотіла й слухати про них, не те щоб виконувати. Вони утискували і гнітили малоросіян великими тягарями й бідами, керовані власними прагненнями, які не наситиш навіть найбільшими багатствами та прибутками».

Завдання:

Виявіть, виходячи тільки з досліджених історичних джерел: Які причини зумовили війну українського народу?

Враховуючи виявлені причини, визначте: а) рушійні сили війни; б) її характер.

Уважно вивчіть джерела, визначте, які саме зміни обстоювали українці в середині XVII століття, яких суспільних верств це торкалося?

Робота з картою.

Показати на карті:

1) столицю Української козацької держави;

2) місце звідки почалася Національно-визвольна війна;

3) місця найважливіших битв Національно-визвольної війни;

4) місце, де було підписано Андрусівське перемир’я.

Теми для складання хронологічних таблиць:

В історичній таблиці обґрунтувати різні трактування в історіографії оцінки українсько-російської угоди 1654 р., або запропонувати власний варіант:

1) персональна унія між Московією та Україною (подібно до Кревської), коли обидві держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійність у державному управлінні;

2) "реальна унія" між Москвою та Україною (подібно до Люблінської), в результаті якої виникла єдина держава;

3) форма васальної залежності, коли сюзерен захищає васала, за що васал зобов’язується надавати сюзеренові військову та фінансову підтримку;

4) тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами.

Теми повідомлень, рефератів:

1) Історичний портрет Богдана Хмельницького.

2) Політично-правовий зміст Переяславської угоди 1654 р.

3) Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького у міжнародному контексті.

 

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Соціальною базою Визвольної війни були:

1) селяни, козаки, міщани;

2) селяни, козаки, частина міщан, українська шляхта;

3) селяни, козаки, міщани-українці, частина української шляхти;

4) селяни, козаки, міщани, духовенство.

2. Які з цих тверджень правильні: (2 правильні відповіді)

1) родовим помістям Богдана Хмельницького був хутір Суботів на Чигиринщині.

2) Богдан Хмельницький очолив морський похід козаків у Туреччину в 1646 р.

3) дії Богдана Хмельницького супроти властей і сваволі шляхти у 1647–1648 рр. були дозволені королем Владиславом IV, який намагався зміцнити свою владу.

4) Богдан Хмельницький використав королівський привілей, що дозволяв морський похід на турків, для організації козаків на захист своїх прав у Речі Посполитій.

3. Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорізького в січні:

1) 1646 р.;

2) 1648 р.;

3) 1649 р.

4. Епіцентром повстання під проводом Богдана Хмельницького на початку 1648 р. став(ла):

1) хутір Суботів на Чигиринщині;

2) Київ;

3) Запорізька Січ.

5. Союзниками козаків у боротьбі проти польсько-шляхетської сваволі в Україні у 1648 р. були:

1) московити;

2) молдавани;

3) татари.

6. Битва на р. Жовті води відбулась:

1) 2–6 травня 1648 р.;

2) 5–6 серпня 1649 р.;

3) 11–13 вересня 1648 р.

7. Битва під Корсунем відбулася:

1) 15–16 травня 1648 р.;

2) 5–6 серпня 1649 р.;

3) 11–13 вересня 1648 р.

8. Битва під Пилявцями відбулася:

1) 11–13 вересня 1648 р.;

2) 5–6 серпня 1649 р.;

3) 23 грудня 1648 р.

9. Битва під Зборовим відбулася:

1) 11–13 вересня 1648 р.;

2) 18–3- червня 1651 р.;

3) 5–6 серпня 1649 р.

10. Зборівська угода забезпечила умови для формування суверенітету Української держави, бо:

1) була договором про мир, який давав змогу розпочати державне будівництво;

2) визнавала за гетьманом право на владу на певній території та окремі збройні сили;

3) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків.

11. Зборівська угода Богдана Хмельницького з польським королем Володиславом ІV, укладена 18 серпня 1649 р., передбачала: (4правильні відповіді)

1) перехід під владу гетьмана трьох воєводств: Чернігівського, Брацлавського, Київського;

2) перехід під владу гетьмана воєводств: Подільського, Київського, Брацлавського;

4) амністію учасникам повстання;

5) право польської шляхти на повернення до своїх маєтностей;

6) козацький реєстр у 20 тисяч;

7) повне поновлення прав і привілеїв руської православної церкви у Речі Посполитій.

12. Битва під Берестечком на Волині між військами Богдана Хмельницького і Яна Казимира відбулася:

1) 18–30 травня 1649 р.

2) 18–30 червня 1651 р.

3) 18–30 липня 1652 р.

13. Білоцерківський мирний договір, укладений Богданом Хмельницьким 28 вересня 1651 р.:

1) обмежував владу гетьмана лише Чернігівським воєводством;

2) обмежував владу гетьмана лише Київським воєводством;

3) забороняв гетьману вступати в зовнішні зносини, особливо з татарами.

4) скорочував козацький реєстр до 40 тисяч осіб.

14. Білоцерківський мирний договір було укладено Богданом Хмельницьким:

1) 28 вересня 1651 р.;

2) 18 серпня 1649 р.;

3) 8 січня 1654 р.

15.Умови Зборівського мирного договору були відновлені внаслідок оточення польського війська козацько-селянськими загонами та татарським військом Іслам-Гірея:

1) під Батогом;

2) під Жванцем;

3) під Збаражем.

16. З якими країнами у 1648 – 1654 рр. Богдан Хмельницький підтримував постійні дипломатичні відносини? (4 правильні відповіді)

1) Річчю Посполитою;

2) Німеччиною;

3) Московським царством;

4) Кримським ханством;

5) Молдавією;

6) Османською імперією.

17. Чи зраджували татари своєму союзникові Богдану Хмельницькому під час вирішальних битв проти польської шляхти? Якщо так, то в яких битвах це мало місце: (3 правильні відповіді)

1) на річці Жовті Води;

2) у Корсунській битві;

3) під Зборовом;

4) під Берестечком;

5) під Батогом;

6) під Жванцем.

18. Столицею Української гетьманської держави часів Богдана Хмельницького було місто:

1) Переяслав;

2) Київ;

3) Чигирин.

19. “Березневі статті” Богдана Хмельницького, затверджені московським царем в 1654 році, складалися з 23 пунктів. Цар:

(3 правильні відповіді)

1) підтверджував права та вольності Війська Запорізького;

2) визначив козацький реєстр у 40 тисяч;

3) визнав право обрання гетьмана козацтвом, повноваження місцевих органів влади;

4) підтвердив право контролю українського уряду над фінансами та податками;

5) не обмежував можливостей гетьмана у зносинах з іншими державами;

6) погодився на постійне перебування московських залог в усіх найбільших містах України з метою захисту її від Речі Посполитої.

20. Союзниками Б. Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656 –1657 рр. були:

1) московський цар і кримський хан;

2) кримський хан і семигородський князь;

3) семигородський князь і шведський король.

21. Територія держави Війська Запорізького в часи Б. Хмельницького майже постійно охоплювала:

1) Київське, Брацлавське, Волинське і частину Руського воєводства;

2) Чернігівське, Брацлавське, Волинське та частину Руського воєводства, а також межові землі Білої Русі;

3) Чернігівське, Київське, Волинське та частину Брацлавського воєводства, а також межові землі Білої Русі;

4) Чернігівське, Київське, Брацлавське, та частину Волинського воєводства, а також межові землі Білої Русі.

22. Територія гетьманської України поділялась на: (2 правильні відповіді)

1) воєводства;

2) староства;

3) полки;

4) сотні;

5) волості.

23. За формою правління держава Війська Запорізького була:

1) становою монархією, спадковий володар якої – гетьман, а дорадчий орган влади – рада козацької старшини;

2) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман, а найвищим органом влади – загальнокозацькі збори;

3) абсолютною монархією, вся влада в якій зосереджувалася у руках гетьмана, що передавав її у спадок.

24. У руках гетьмана Війська Запорізького зосереджувались:

1) адміністративне управління і військове командування;

2) видання законів та розпоряджень, адміністративне управління та військове командування;

3) видання законів та розпоряджень, адміністративне управління, військове командування та вища судова влада;

4) видання законів та розпоряджень, адміністративне управління, військове командування та вища судова влада, право розпоряджатись державною казною і майном.

25. Серед перелічених далі держав, з якими Україна в часи Визвольної війни підтримувала активні дипломатичні стосунки, зазначте ті, які пішли на укладення з нею військового чи політичного союзу: (5правильних відповідей)

1) Річ Посполита;

2) Данія;

3) Швеція;

4) Московське царство;

5) Кримське ханство;

6) Османська держава;

8) Молдова.

26. Битва під Батогом, в якій Богдан Хмельницький розбив польське військо на чолі з коронним гетьманом М. Калиновським, відбулася:

1) 1–2 червня 1652 р.;

2) грудень 1653 р.;

3) січень 1654 р.

27. Клейноди – це...

1) військові регалії та атрибути влади;

2) дорогоцінні речі;

3) срібні, обтягнуті шкірою котли, з паличками для ударів.

28. Булава – це...

1) бойовий прапор у військових підрозділах українського козацтва в ХVІ – ХVШ ст.;

2) ознака влади гетьмана (кошового отамана). Мала форму палиці, на одному з кінців якої була закріплена головка у формі кулі;

3) символ полковницької влади у формі срібної палиці з позолоченою головкою, що мала шість граней;

29. Яке з цих тверджень є, на Ваш погляд, правильним?

1) запорізькі козаки і кошова старшина не приїхали на Переяславську Раду, але дали письмову згоду на входження до складу Московського царства;

2) запорізькі козаки були присутні на Переяславській Раді 8 січня 1654 року, але висловились проти угоди з Московським царством;

3) запорізькі козаки відмовились брати участь у Переяславській Раді і, скільки могли, ухилялися від присяги на вірність Московському цареві.

30. Соратниками Богдана Хмельницького у Визвольній війні українського народу були:

1) Єремія Вишневецький, Максим Кривоніс, Михайло Кричевський, Филон Джеджалій, Іван Богун, Данило Нечай, Адам Кисіль, Семен Височан, Григорій Лісницький, Кіндрат Бурляй, Станіслав Мрозовицький;

2) Максим Кривоніс, Михайло Кричевський, Филон Джеджалій, Іван Богун, Данило Нечай, Адам Кисіль, Григорій Лісницький, Кіндрат Бурляй, Станіслав Мрозовицький;

3) Максим Кривоніс, Михайло Кричевський, Филон Джеджалій, Іван Богун, Данило Нечай, Семен Височан, Григорій Лісницький, Кіндрат Бурляй, Станіслав Мрозовицький;

4) Максим Кривоніс, Михайло Кричевський, Іван Богун, Данило Нечай, Семен Височан, Адам Кисіль, Кіндрат Бурляй, Станіслав Мрозовицький; Микола Потоцький;

5) Єремія Вишневецький, Максим Кривоніс, Филон Джеджалій, Іван Богун, Данило Нечай, Григорій Лісницький, Кіндрат Бурляй.

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных