Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






УТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК РАННЬОФЕОДАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ




Год.).

Після вивчення теми курсанти повинні знати:

а) хронологічні рамки:

· існування держави, яку називають «Київська Русь»;

· найбільш могутності давньоруської держави;

· правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.

б) дати:

· прихід до влади в Києві Олега; його походи на Візантію;

· князювання Ігоря, повстання древлян;

· розгром хазарів Святославом, його загибель;

· князювання Ольги, хрещення Ольги;

· князювання Володимира; хрещення Русі; зведення Десятинної церкви;

· правління Ярослава, розгром печенігів, будівництво Софійського собору; заснування Києво-Печерського монастиря; заснування першої школи та бібліотеки;

· укладення «Правди Ярославичів», Любецький з’їзд князів;

· повстання у Києві; князювання Володимира Мономаха;

· перша згадка назви «Україна»; створення «Слово о полку Ігоревім»; Остромирове Євангеліє;

· «Повість минулих літ»; «Повчання дітям».

в) назви:

· давньоруського зводу законів;

· відомого літописного зводу XI ст.;

· держав з якими воювала і була сусідами Русь у (X-XI ст.);

· міст, які були столицями найбільших князівств Русі.

г) імена великих київських князів XXI ст. знати хронологічну послідовність їх правління .

д) біографічні дані та основний зміст державно - політичної діяльності:

· Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;

е) зміст понять і термінів:

· теорії походження назви: «Русь», держава, князь, Київська Русь, віче, дружина, полюддя, печеніги, літописання, бояри, смерди, холопи, рядович, закуп, челядь, ізгої, вотчина, князівські усобиці, політична роздробленість, децентралізація.

Після вивчення теми курсанти повинні вміти:

а) розповідати про:

· виникнення державності у східних слов’ян;

· походження назви «Русь»; теорію «норманського» походження держави Київської Русі;

· реформи Володимира Великого, Ярослава Мудрого та його синів;

· зовнішня і внутрішня політика Київських князівств.

б) встановити факти, які свідчать про посилення влади великого Київського князя та зростання міжнародного авторитету та політичного впливу Русі в XXI ст.

в) укласти « історичний портрет» київських князів Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, княгині Ольги;

г) визначити основні причини визнання християнства державною релігією Русі та наслідки;

д) визначити внутрішню політику та зовнішньо – політичні фактори, які зумовили розпад Київської держави та наслідки політичного роздроблення Київської Русі.

 

Питання для обговорення:

1. Соціально-економічний та політичний устрій Київської Русі.

2. Причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

3. Міжнародні зносини Київської Русі.

 

Підготовку до першого питання необхідно розпочати з висвітлення передумов формування державності на українських землях у період другої половини ІХ ст.

Варто розкрити особливості та передумови формування ранньофеодальної держави у східних слов’ян:

· швидке зростання продуктивних сил;

· майнове розшарування у суспільстві;

· прискорення процесу станоутворення внаслідок успішних військових операцій;

· формування феодальної системи суспільних відносин за рахунок громадських земель;

· необхідність захисту від зовнішньої загрози та власних торгівельних відносин.

Для цілісного сприйняття історичного процесу необхідно використовувати запропоновану таблицю "Періодизація формування та розвитку держави Київська Русь":

Соціально-економічний та політичний устрій Київської Русі варто розглядати з урахуванням особливостей та владних характеристик окремо взятого керівника держави за хронологічним принципом. Це дає можливість прослідкувати динаміку розвитку державної влади у Київській Русі за допомогою методологічного принципу "значення особистості в історії".

 

Підготовка другог питання. Добу від середини ХІІ до середини ХІІІ ст. в історії Київської Русі дослідники називають "добою роздробленості". Сутність процесу роздробленості полягає у зміцненні самостійності удільних князівств. Процес поділу на феодальні удільні князівства варто розглядати як нову систему державного устрою та форму правління у Київській Русі. Історик Ю. Мицик називає колективним сюзеренітетом форму правління Київської Русі у період роздробленості, а устрій держави порівнює з сучасними федераціями.

Для відтворення повної картини історичного розвитку Київської держави необхідно виокремити передумови, причини, рушійні сили, ефективність та наслідки такої системи державного управління протягом історичної практики українського народу. Важливою сторінкою державного будівництва протягом століть є міжнародні відносини та політика князів Київської Русі. Визначити вектори зовнішньої політики на різних етапах історичного розвитку Русі.

Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных