ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Робота з першоджерелами. З "Руської правди"З "Руської правди" 1. Коли вб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривен поклади за нього. 2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода. 3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець. 4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен. 5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати, тоді то друзі примирять. 6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу. 7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен. 8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе. 9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу. 10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, – то 3 гривні за образу. 11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, – виклади 3 гривні. 12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу. 13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: "моє"; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п'яти днів... 15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, –кажи йому: "віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками". 16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, коли зустріне той муж холопа – може вбити його. 17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме. 18. Якщо уб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків – 80 гривен... 21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен. 22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12,гривен. А за радовичів княжих 5 гривен. 23. А за смерда і холопа 5 гривен. 24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12. 25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні. 26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні,а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата. 27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен... 31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні. Запитання: Що дає "Руська правда" як історичне джерело для розуміння історії Київської Русі? Робота з картою. Показати на карті: 1) територію розселення кіммерійців, скіфів, сарматів; 2) грецькі міста-держави Північного-Причорномор’я; 3) територію розселення полянського союзу племен; 4) держави, з якими межувала Русь у другій половині ХІ – на початку ХІІІ ст. Теми для складання хронологічних таблиць: 1. Скласти таблицю “Первіснообщинний лад на території сучасної України” з відображенням основних етапів розвитку первісної людини, знарядь праці, занять стародавніх людей та організації суспільства. Зазначити в таблиці найважливіші стоянки первісних людей та пам’ятки археології, знайдені на території України. 2. В історичній таблиці порівняти ідеологеми язичництва і християнства. Теми повідомлень, рефератів: - Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч. - Зовнішня політика Київської Русі. - Історичний портрет Володимира Великого. - Історичний портрет Ярослава Мудрого. - Державницька діяльність Володимир Мономаха.
Тестові завдання для самоперевірки: 1. Серед перелічених слов’янських племен виберіть ті, які заселяли територію сучасної України: (4 правильні відповіді) 1) поляни; 2) кривичі; 3) деревляни, сіверяни; 4) полочани, дреговичі; 5) волиняни, бужани; 6) білі хорвати. 2. Спосіб обробітку землі, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називався: 1) перелоговою системою; 2) двопіллям; 3) трипіллям. 3. Найбільшого розвитку у східних слов’ян у середині I тис. н.е. набули такі ремесла, як: 1) ковальство та ювелірна справа; 2) ковальство та залізодобування; 3) залізодобування та ювелірна справа. 4. Встановіть відповідність: Перун – 1) бог сонця; 2) бог вітрів; 3) бог блискавки та грому. 5. Русичі називали своїх язичницьких жерців: 1) пророками; 2) волхвами і кудесниками; 3) закупами і рядовичами. 6. Учені вважають, що Київ засновано в: 1) I ст. н.е.; 2) V ст. н.е.; 3) IX ст. н.е. 7. Зміцнення Руської землі в середині IX ст. пов’язане з іменами князів: 1) Кия, Щека, Хорива; 2) Аскольда, Діра; 3) Рюріка, Синеуса, Трувора. 8. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння: 1) Аскольда; 2) Рюрика; 3) Олега. 9. Об’єднання Київської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава - Київська Русь (Русь Рюриковичів), відбулось у: 1) 866 р.; 2) 882 р.; 3) 907 р. 10. У 907 р. київський князь Олег, згідно з легендою літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб: 1) показати жителям міста свою приязнь до них; 2) підкреслити, що Візантія потрапила під владу Олега; 3) символічно підкреслити перемогу Олега над містом. 11. ”І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.” Подія, про яку розповідає літопис, трапилась у: 1) 912 р.; 2) 945 р.; 3) 956 р. 12. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був (була) прийнятий імператором: 1) князь Ігор; 2) княгиня Ольга; 3) князь Святослав. 13. Олег князював у Києві у 1) 882 – 912 рр.; 2) 912 – 945 рр.; 3) 945 – 964 рр. 14. Ігор князював у Києві в 1) 882 – 912 рр.; 2) 912 – 945 рр.; 3) 945 – 964 рр. 15. Ольга князювала у Києві в 1) 882 – 912 рр.; 2) 912 – 945 рр.; 3) 945 – 964 рр. 16. Святослав князював у Києві 1) 945 – 964 рр.; 2) 964 – 972 рр.; 3) 980 – 1015 рр. 17. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя: 1) Ігоря; 2) Олега; 3) Святослава Завойовника; 4) Володимира Великого. 18. Володимир Великий правив Київською Руссю в: 1) 956 – 972 рр.; 2) 980 – 1015 рр.; 3) 1019 – 1054 рр. 19. Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей) 1) створення військових союзів із князями з місцевих східнослов’янських династій; 2) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей; 3) опора на дружину та родичів під час володарювання; 4) заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих; 5) щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі; 6) підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків; 7) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями; 8) організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи; 9) значна військова активність, мета якої – відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями; 10) сприяння розвитку освіти та мистецтва. 20. Київська Русь прийняла християнство у 1) 860 р.; 2) 988 р.; 3) 1019 р. 21. Найпершою з відомих християнських храмів у Києві була збудована церква: 1) св. Іллі; 2) Пресвятої Богородиці (Десятинна); 3) св. Софії. 22. Ярослав Мудрий правив Київською Руссю в 1) 980 – 1015 рр.; 2) 1019 – 1054 рр.; 3) 1036 – 1054 рр. 23. Якого з київських князів називали “тестем Європи”? 1) Володимира Великого; 2) Ярослава Мудрого; 3) Володимира Мономаха. 24. Із перелічених суджень про наслідки князівських усобиць у Київській Русі виберіть правильні: (5 правильних відповідей) 1) занепад господарського життя і рівня доходів киян; 2) зниження обсягів торгівлі з Візантією; 3) припинення династії Рюриковичів; 4) зменшення політичного впливу й авторитету великого київського князя; 5) зростання ролі боярства в давньоруському суспільстві; 6) посилення впливу міст на політичне життя Русі; 7) посилення впливу селян-смердів на політичне життя Русі; 8) зростання ролі варягів у політичному житті Русі та у війську князя; 9) утворення військово-політичного союзу Київського князівства з Візантією; 10) постійні напади кочовиків на руські землі. 25. Хто з князів входив у тріумвірат, який після смерті Ярослава Мудрого намагався утримати єдність Руської землі: 1) Святослав, Ярополк, Ізяслав; 2) Святослав, Ізяслав, Всеволод; 3) Ізяслав, Володимир, Ярополк. 26. “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе звабу маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...”, - такої думки дійшли руські князі на з’їзді в: 1) Києві 1068 р.; 2) Любечі 1097 р.; 3) Чернігові 1113 р. 27. Із наведених суджень про причини політичного роздроблення Київської Русі виберіть правильні: (6 правильних відповідей): 1) господарський розвиток та піднесення політичної ролі окремих міст, що вступили в суперництво з Києвом; 2) розвиток вотчинного землеволодіння; 3) масові селянські заворушення, виступи міщан; 4) зростання політичної ролі боярства; 5) відсутність загальновизнаного порядку заміщення великокнязівського престолу, усобиці князів; 6) занепад Києва внаслідок військових конфліктів та переміщення торговельних шляхів; 7) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового та політичного ослаблення; 8) вторгнення монголо-татар, які підірвали військову міць київського князя; 9) великі розміри держави, що утруднювали економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення; 10) занепад культури, мистецтва та моральності населення. 28. Володимир Мономах князював у Києві в: 1) 1019 – 1054 рр.; 2) 1113 – 1125 рр.; 3) 1125 – 1132 рр. 29. Монголо-татари захопили Київ у: 1) 1238 р.; 2) 1240 р.; 3) 1242 р. 30. Монголо-татарське іго на землях Південно-Західної Русі виявлялося у: (5 правильних відповідей) 1) призначенні ханами руських князів на князівські столи, жалуванні їм ярликів на княжіння; 2) розміщенні в містах – адміністративних центрах Русі – татарських гарнізонів; 3) призначення ханами в князівствах своїх повноважних представників і збирачів податків; 4) виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар; 5) втручання ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці; 6) періодичних набігах татар на руські землі, грабунках і руйнуваннях.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|