За спрямованістю та видом

1. Підстави класифікації заходів профілактики злочинності

2. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видом

3. Характеристика соціально-економічних заходів

4. Характеристика організаційно-управлінських заходів

5. Характеристика ідеологічних заходів

6. Характеристика соціально-психологічних заходів

7. Характеристика медичних і психолого-педагогічних заходів

8. Характеристика технічних заходів

9. Характеристика правових заходів

1. Класифікація заходів профілактики злочинності проводиться за наступними підставами: соціальним рівнем попереджувальної діяльності; обсягом (масовістю охоплення); територіальним масштабом; етапами впливу на об’єкт профілактики; спрямованістю, видом (змістом) впливу; суб’єктом розробки та застосування.

2. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом (змістом) їх дії дає можливість виділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та обсягів на:

- соціально-економічні;

- організаційно-управлінські;

- ідеологічні;

- соціально-психологічні;

- медичні і психолого-педагогічні;

- технічні;

- правові.

3. Заходи соціально-економічного характеру впливають на усунення, послаблення і нейтралізацію криміногенних факторів, пов’язаних із падінням життєвого рівня населення, кризовими явищами у виробництві та соціальній сфері.

До них відносяться:

- заходи соціального захисту незахищених верств населення;

- заходи оздоровлення економіки та стабілізації ситуації в цілому;

- заходи боротьби з безвідповідальністю та безгосподарністю, безробіттям, поліпшення обліку, збереження, зменшення непродуктивних втрат і своєчасне їх виявлення, контролю за збереженням майна, стягнення збитків з винних;

- забезпечення сплати податків і зборів та інших платежів;

- підбір кадрів тощо.

4. До організаційно-управлінських заходів відносяться удосконалення державного і громадського соціального контролю за роботою апаратів управління для того, щоб обмежити масштаби недоліків і порушень, які сприяють існуванню та розвитку корисної, економічної, посадової (службової) та іншої злочинності.

Під організаційно-управлінською діяльністю слід розуміти організаційний процес (динаміку) профілактики злочинності, що передбачає:

- інформаційне забезпечення;

- виявлення і аналіз проблем;

- формування мети і постановка завдань;

- безпосереднє організаційне забезпечення конкретних завдань і реалізація запланованих заходів;

- взаємодію і координацію суб’єктів профілактики;

- внесення коректив та змін на основі оцінки ефективності результатів і нових потреб практики;

- правове забезпечення;

- ресурсне забезпечення (вирішення кадрових, фінансово-економічних, матеріально-технічних та інших питань по створенню умов для нормальної діяльності системи профілактики злочинності).

Перелік елементів процесу не вичерпний, послідовність їх переліку є умовним.

Велике значення мають організаційно-управлінські заходи у сфері правоохоронної діяльності: їх координація, спеціалізація стосовно до окремих видів злочинності, інформаційне, методичне, кадрове, ресурсне забезпечення профілактичних функцій тощо.

5. Під ідеологічними заходами розуміються такі заходи, що усувають чи обмежують криміногенні фактори шляхом формування у членів суспільства моральної позиції, орієнтованої на базові загальнолюдські цінності: заходи, що формують у громадській думці нетерпимість до злочинів та інших правопорушень, заходи підвищення культури людей.

6. Соціально-психологічні заходи спрямовані на формування в країні, окремих регіонах і місцевостях, у середовищі окремих категорій і груп населення громадського спокою, впевненості у власній безпеці, готовності до взаємодопомоги, взаємопідтримці у важких життєвих ситуаціях, довіри до правоохоронних органів, готовності допомагати ім. Значна частина таких заходів здійснюється через інститути соціального виховання, зокрема, освітні установи, засоби масової інформації тощо.

7. Медичні і психолого-педагогічні заходи профілактики передбачають:

- попередження поширення хвороб, що представляють небезпеку для навколишніх; лікування і ресоціалізація осіб, які страждають такими хворобами;

- протидія поширенню форм поведінки, пов’язаної із соціальною дезадаптованістю і відтворенням злочинності, – бродяжництвом, проституцією, пияцтвом, серйозними побутовими конфліктами тощо; соціальна, психолого-педагогічна, медична допомога носіям зазначених форм поведінки.

8. До технічних заходів відносяться різні засоби і пристрої, що:

- затрудняють підроблення кількісних чи якісних показників при виробництві, реалізації, збереженні, транспортуванні матеріальних цінностей; фальсифікацію банківських операцій;

- перешкоджають проникненню до сховищ, жилі чи службові приміщення з метою вчинення крадіжок;

- протидіють виникненню аварійних ситуацій на виробництві і транспорті, викраденню, виникненню пожеж і т.п.

До них також відносяться: різні вимірювальні прилади, автомати для фіксування виробничих процесів, визначення якості і кількості випущених і реалізованих товарів, зупинки механізмів при виникненні аварійних ситуацій; засоби охоронної сигналізації, запірні пристрої; освітлювальні прилади в громадських місцях; пристрої швидкого виклику працівників міліції.

9. Правові заходи попередження злочинності створюють правову базу для розробки і застосування усіх зазначених вище видів заходів профілактики. Правові заходи профілактики передбачають:

- удосконалення кримінальної, адміністративної, трудової, цивільної, сімейної та інших галузей законодавства для забезпечення оптимальних умов для виявлення, усунення, ослаблення, нейтралізації причин і умов злочинів, загальної та індивідуальний превенції, ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів;

- встановлення й удосконалення правових заборон і обмежень, які сприяють попередженню та припиненню виникнення умов для злочинів;

- встановлення та удосконалення адміністративно-правових норм, спрямованих на припинення процесу формування звичок і стереотипів поведінки, яка за певних обставин чи ситуації можуть привести до вчинення злочину;

- запровадження й удосконалення кримінально-правових норм подвійний превенції, спрямованих на те, щоб не допустити тяжких і особливо тяжких злочинів шляхом притягнення до відповідальності осіб, які створили ситуацію для реалізації злочинного наміру;

- запровадження та удосконалення норм, що заохочують припинення дій злочинців і самозахист від них;

- заохочення добровільної відмови від доведення злочину до кінця;

- заохочення повного виявлення і розкриття злочинів;

- правову регламентацію діяльності суб’єктів профілактики;

- виховання правосвідомості для того, щоб досягти рівня дотримання правових норм за особистим переконанням;

- виховання профілактичної активності громадян, їхньої готовності допомагати в боротьбі зі злочинністю;

- нормативне закріплення стандартів безпеки від злочинів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: