ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Проти основ національної безпеки держави
1. Поняття державної злочинності 2. Загальна характеристика рівня, структури і динаміки державної злочинності 3. Причини та умови державної злочинності 1. Злочини проти основ національної безпеки (державна злочинність) – це сукупність злочинів, які посягають на державний і конституційний лад України, вчинених за визначений проміжок часу на території країни в цілому чи в окремих її регіонах. У чинному Кримінальному кодексі України ці злочини одержали найменування «Злочини проти основ національної безпеки України» і закріплені в Розділі І Особливої частини КК. Державні злочини складають серйозну загрозу для держави. Вони можуть заподіяти незворотну матеріальну і моральну шкоду, послабити обороноздатність та економіку країни, забрати життя сотень людей і в остаточному рахунку сприяти насильницькому повалення конституційного ладу держави. 2.Кримінологічна оцінка рівня, структури і динаміки державної злочинності залежить від багатьох соціально-економічних, політичних і морально-етичних факторів. На її рівень впливають активність дії чинників, які породжують даний феномен на різних історичних етапах, зміни в кримінальному законодавстві, статистична точність відображення подій і фактів, а також активність і ефективність дій правоохоронної системи. Державна злочинність в Україні за абсолютними та відносними показниками стоїть на одному з останніх місць серед інших видів злочинності. У 2000 - 2003 роках її питома вага складала 0,1 – 0,5 % від усієї злочинності в країні. Соціальна криза в Україні призвела до інтенсивного розвитку негативних соціальних процесів – криміногенного характеру: 1) недосконале законодавство, що в певній мірі обумовлено прорахунками, а в значній її частині – проникненням кримінальних елементів в державні структури, лобіювання формування правового середовища, створює найбільш благодійний режим для кримінальної діяльності; 2) недостатнє фінансування органів державного управління, в тому числі і правоохоронних, впливає на: - зниження ефективності роботи міліції і прокуратури, зменшення числа енергійних кадрів з достатнім професійним досвідом; - неефективне функціонування пенітенціарної системи, погіршення умов утримання засуджених, послаблення виконавчої функції та посилення криміногенного впливу цієї системи; 3) неефективний і несправедливий розподіл національних багатств та сукупного громадського продукту; 4) розшарування суспільства, інтенсивне зростання соціальної нерівності. В абсолютній більшості джерелом багатства є протиправна діяльність. Це в свою чергу обумовлюється негативною оцінкою суспільних інститутів, зниження авторитету закону та інших нормативних актів державної влади. Це обумовлюється розвитком корупції у державних структурах, в тому числі у вищих ешелонах влади; 5) падіння рівня виробництва, що в свою чергу обумовлює виникнення і зростання безробіття, різке зниження рівня життя більшості населення, негативні явища, які багаторазово посилює експансія західної культури і розвиток ідеології споживача; 6) зростання пияцтва і наркоманії. Ці процеси з одного боку нейтралізують незадоволеність рівнем життя та державною владою (невипадково антиалкогольна компанія стала провісником кінця горбачовського правління). З іншого боку – вживання спиртного та наркотиків неминуче повертають до негативів – зростання злочинності, деградації населення; 7) ідеологічна криза, коли втрачає сенс будь-яка ідея (соціальна чи національна); 8) криза системи навчання та виховання підлітків (сім’ї, шкільного навчання, системи спортивних секцій та центрів дозвілля), обумовлена як економічними, так і ідеологічними факторами; 9) погіршення здоров’я нації (фізичного, психічного, морального). Неефективність функціонування системи профілактики різних захворювань (в тому числі психічних відхилень); 10) кримінальна самодетермінація, що виражається у втягненні громадян в кримінальну діяльність представниками злочинного світу, створення за допомогою корупції, лобіювання або актів тероризму максимально благодійних для злочинної діяльності ідеологічної, економічної, соціальної, правової, ситуації в країні. 3. Причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів проти держави, знаходяться у тісній взаємодії об’єктивних факторів із суб’єктивними, тобто особливостями особи злочинців. Така особа, потрапляючи в криміногенну ситуацію, отримує могутній поштовх до вчинення суспільно небезпечних дій і при наявності відповідних умов реалізує злочинний намір. Аналіз державної злочинності показує, що причини, які її породжують, носять характер: - інформаційно-ідеологічного впливу на особу ззовні; - незадоволеності особи обставинами життя, які склалися на певному етапі розвитку суспільних відносин; - незгоди з офіційно проведеною політикою уряду в цілому або по окремих питаннях; - незадоволеності діяльністю органів влади; - інших факторів. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|