Національної безпеки держави

1. Роль органів служби безпеки України

2. Загальна профілактика

3. Індивідуальна профілактика

4. Форми профілактики

1.Боротьбу з державними злочинами ведуть органи Служби безпеки України. Попередження державних злочинів є головним напрямком їх боротьби з цими небезпечними діяннями.

Крім виявлення, попередження і припинення державних злочинів у ході оперативної діяльності, органи державної безпеки ведуть профілактичну роботу, що є логічним продовженням оперативної діяльності і полягає в системі заходів психологічного, виховного впливу на осіб, які знаходилися в криміногенній ситуації. Ця робота регламентується законодавством про оперативно-розшукову діяльність, заснованими на ньому відомчими актами Служби безпеки і ведеться систематично, цілеспрямовано і масштабно.

2.Органи служби безпеки ведуть як індивідуальну, так і загальну профілактику державних злочинів.

Загальна профілактика спрямована на виявлення, усунення чи локалізацію причин і умов, які сприяють вчиненню державних злочинів. Підставою такої профілактики служить наявність повних і достовірних даних про вчинювані злочини чи можливі негативні процеси у регіоні або на об’єктах, які можуть завдати шкоди інтересам безпеки держави.

3. Індивідуальна профілактика реалізується у системі заходів, які проводяться щодо конкретної особи з метою попередження вчинення державного злочину. Підставою такої профілактики є наявність повних і достовірних даних, які свідчать про те, що поведінка особи суперечить інтересам державної безпеки і може привести до вчинення злочину проти держави.

Методи індивідуальної профілактики передбачають:

- індивідуальні бесіди;

- превентивний вплив за участю родичів і близьких, керівників установ, підприємств і організацій;

- використання засобів масової інформації;

- винесення офіційного застереження.

Профілактичне значення, щодо усунення шкідливих наслідків державної зради, шпигунства, спроб насильницького захоплення влади, мають норми КК України, в яких закріплені норми заохочення позитивного посткримінальної поведінки учасників цих злочинів.

4.Використовуються як гласні, так і негласні форми профілактики.