Тема 81. Жіноча злочинність

1. Рівень, структура та динаміка злочинності жінок.

2. Причини жіночої злочинності.

3. Профілактика злочинності жінок.

1. Згідно статистичних даних [52] кількість виявлених жінок, підозрюваних у вчиненні злочинів, в Україні становила за такими видами злочинів по роках (див табл. 1):

Таблиця 1.

Рівень рецидиву серед жінок становить близько 10 %.

Жіночий злочинний професіоналізм характерний для таких видів злочинів, як крадіжки, шахрайство, утримання притонів і звідництво. Поступово жінки освоюють нові кримінальні професії: торгівля наркотичними речовинами, торгівля людьми, вбивства на замовлення.

До числа негативних тенденцій жіночої злочинності відносяться:

- зростання тяжких та особливо тяжких злочинів в структурі жіночої злочинності;

- зростання професіоналізму та організованості жіночої злочинності (виявлено кілька організованих злочинних угруповань, якими керують жінки);

- за все більшою кількістю показників жіноча злочинність відповідає чоловічій.

2. Стосовно жіночої злочинності можна виділити наступні причини:

- пов’язані з соціально-політичною ситуацією в країні (зростання безробіття, викривлені процеси емансипації);

- пов’язані з трудовою діяльністю (недоліки правого регулювання праці жінок);

- пов’язані з сімейним життям і побутовою сферою (сімейні конфлікти, втягнення у злочинну чи іншу протиправну діяльність, відсутність постійного місця проживання);

- пов’язані з несприятливими процесами в сфері жіночої культури (підміна її сурогатами типа фемінізму, емансипації тощо);

- пропаганда пріоритету чоловічих видів діяльності (таких як державна служба, виробництво, бізнес тощо).

3. Захист жіночої культури і жіночності повинні стати пріоритетними в державній політиці, ідеології, громадській думці. Сімейне і шкільне виховання потрібно корегувати і приводити у відповідність до завдань розвитку жіночої культури. Є сенс серйозно замислитись над феноменом щодо роздільного навчання хлопців і дівчат. У ряді приватних шкіл цей досвід відроджується, його позитивні сторони і недоліки заслуговують ґрунтовного дослідження.

Удосконалення правового регулювання охорони праці жінок, надання їм системи пільг за сімейними обставинами – один з заходів руйнівного впливу на жіночу злочинність.

Злочинність в сімейно-побутовій сфері – комплексна проблема. Вирішення її потребує системних заходів і формування спеціальних суб’єктів. Ймовірно, одним із оптимальних варіантів її вирішення було б створення муніципальної служби патронажу сім’ї, до головних завдань якої відносилися б:

- психологічне і правове консультування подружжя;

- виявлення неблагополучних сімей;

- захист дітей від насилля, втягнення в пияцтво та вживання наркотиків;

- надання цільової матеріальної допомоги для жінок і дітей;

- створення тимчасових притулків для жінок і дітей, які стали жертвами насилля;

- залучення працівників соціальної сфери до профілактики злочинів у сім’ї;

- заснування фондів матеріальної підтримки бідних сімей з боку заможних громадян;

- психологічна і медична підтримка одиноких матерів, вагітних жінок з метою профілактики стресів і суспільно небезпечних діянь.

Аналіз жіночої злочинності дозволяє зробити наступні висновки:

- процеси емансипації як елементи запозиченої культури мають криміногенний характер;

- поглиблення жіночих психологічних рис (терпимості, підвищеного почуття відповідальності за дітей і сім’ю) відіграє позитивну роль в утриманні від злочинів;

- для захисту і підтримки жінок в країні потрібно формувати і розвивати спеціальні соціальні механізми (телефони довіри, жіночі віктимологічні організації, притулки, спеціальні медичні і психологічні служби);

- судова практика з кримінальних справ, а також практика виконання кримінальних покарань стосовно жінок-злочинців в країні потребує істотного корегування у бік гуманізації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: