Олександр Кониський

Посильний внесок у розвиток української літератури ХІХ століття зробив Олександр Кониський (1836–1900). Свій слід він залишив у різних видах діяль­ності, оскільки зарекомендував себе як письменник, публіцист, науковець, гро­мад­ський діяч. Ще замолоду Кониський зазнав переслідування за писання тво­рів українською мовою: його виключили з Чернігівської гімназії. У роки Крим­ської війни він відбуває військову службу, після чого мав адвокатську практику у Полтаві та Києві. Чимало сил О. Кониський віддає організації недільних шкіл та створенню для них підручників, домагається введення української мови в школах. 1863 року за поширення “малоросійської пропаганди” Кониський був висланий у Вологду, а згодом у Тотьму. Після заслання через потребу лікувати зір письменник деякий час жив за кордоном, а повернувшись на Україну, не­рід­ко міняв місце проживання, постійно перебуваючи під наглядом поліції. У 1872 році він отримав дозвіл оселитися в Києві, де жив до самої смерті. Кониський був одним з фундаторів Товариства ім. Шевченка у Львові.

Доробок письменника напрочуд багатогранний. Відомо майже півтори сотні псевдонімів, якими він підписував свої виступи у періодиці. Свого часу користувались популярністю окремі вірші Кониського, але більше значення ма­ли його оповідання та повісті. Особливої уваги заслуговує подвижництво О. Ко­­ниського у створенні однієї з перших біографій Тараса Шевченка, якій він при­святив останні десять років свого життя.

Слід відзначити, що над біографією Шевченка, знаною під назвою “Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя”, Кониський працював у Криму. Письменник добре знав і любив наш край. Сюди він переважно приїжджав, щоб поправити здоров’я, але ніколи не сидів без діла. Ось чому дещо з творчої спад­щини Кониського тісно пов’язане з Кримом. Найчастіше письменник зупинявся в Алупці, куди, ймовірно, його першим запросив Михайло Коцюбинський. У листі до Василя Лукича від 1 квітня 1896 року Коцюбинський писав: “У нас, в Криму, як вам певно звісно, проживає О.Я. Кониський. Здоров’я його попра­ви­лось. Скучно тільки йому в Ялті, от він і наважився переїхати сими днями в Алупку, до нас, чому і я радію вельми, бо так важко на чужині без своїх людей, що й не сказати”. Тільки восени 1896 року Кониський залишає Крим і повер­та­ється до Києва. У наступні свої приїзди на Кримське побережжя він також обирає місцем свого відпочинку Ялту та її околиці.

Основний прозаїчний доробок письменника увійшов до 4-томника, який він підготував за життя. Видання другого тому під назвою “О. Кониський-Пе­ре­бендя. Твори” було здійснене в Ялті 1900 року, в друкарні Вахтіна, що є свід­ченням про друк книг української мовою у нашому місті, за умови дозволу цен­зури та застосування “общепринятого”, тобто російського правопису, на що О. Ко­ниський змушений був погодитись.

У цій книзі опубліковане одне з кращих оповідань Кониського – “Ранком в Алупці”, що було написане 1896 року. Вперше воно побачило світ у дебютному виданні журналу “Літературно-науковий вісник” 1898 року під назвою “В ту­мані (Дійсність і галюцинації)”.

Оповідання має ряд жанрових прикмет поезії в прозі. Автор відтворює ві­зію, котру він пережив під час напруженої роботи над біографією Шевченка. Краса природи, гірський ландшафт довкілля Алупки, могутність моря мали не­абиякий вплив на відчуття письменника. Та водночас він думав і про “друге море, з берегом, политим слізьми-журбою та тугою многостраждального пое­та”, уявляючи біль Шевченкової душі на засланні. Втомлений працею письмен­ник, щоб повернутись до дійсності та відпочити, кинув свій погляд в далечінь. Його неймовірно загострені відчуття дозволяють по-новому побачити розкішне і напрочуд рухливе морське плесо: “Море гралося барвами, кидалося в очі діво­чістю, ніжністю, жартівливим лукавством, здавалось забіякою, що грає у ховал­ки”. Зачарованим поглядом автор охоплює всю панораму Алупки: густі кипа­ри­си, що навіюють сум, вежі Воронцовського палацу, мечеть, яка своїм мінаретом хоче сягнути Ай-Петрі, смуги снігу в щілинах гірських вершин, – все це загово­рило, ожило, демонструючи гармонію світу, створеного для людей Богом. І раптом на очах автора здійснюється диво: з морського туману з’являється по­стать. Через мить він впізнає в ній самого Шевченка, який чудом подолав часо­ві бар’єри і опинився перед ним, на веранді алупкінської домівки. Безперечно, Кониський розумів, що це була галюцинація, але уявні образи, наближені до реальних, справили на нього незабутнє враження. Шевченко немов благословив тяжку працю Кониського і разом з тим дав йому можливість побачити світ по-новому.

Отже, у оповіданні О. Кониського маємо перший художній опис Алупки в українській літературі. Особливо мальовниче автор відтворює море, в нього во­но – потужна сила, що здатна наснажувати і пестити душу, що вкрай необхідно справжньому митцеві.

Морські пейзажі надихали і поетичну музу Кониського. У Сімеїзі, зокрема, були створені кілька віршів, які увійшли до циклу “З скорбних пісень” (опуб­лі­ковані після видання поетичної збірки “Порвані струни” у журналі “Літера­тур­но-науковий вісник” 1898 року). Свого часу І. Франко, вказавши на супереч­нос­ті світогляду та діяльності О. Кониського, підкреслив: “Одно тільки не покида­ло його, не змінялося у нього – почуття обов’язку працювати для України на користь її розвою”. Це життєве кредо поет висловив і в таких поетичних ряд­ках:

Під впливом моря чарів могутніх

росте бажання жить і жить

і під погоду і негоду

робить на Вкраїну, робить!

І. Запитання для учнів та студентів

1. Які роки в житті і творчості О. Кониського пов’язані з Кримом?

2. У яких жанрах О. Кониський використовує кримські враження?

3. Яка книга О. Кониського була видана в Ялті? Де і коли її надрукували?

4. З яким українським письменником О. Кониський тісно спілкувався в Алу­п­ці?

5. Яка незвичайна подія описується письменником в оповіданні “Ранком в Алупці”?

ІІ. Завдання для самостійної роботи

1. Прочитати оповідання О. Кониського “Ранком в Алупці” та визначити його композицію.

2. Які особливості твору О. Кониського “Ранком в Алупці” дають підстави вважати його поезією в прозі?

3. Дати приклади тропів та стилістичних фігур в кримських пейзажах О. Ко­ниського.

4. Визначити, чи наявний прийом паралелізму у кримських віршах “З скорб­них пісень” (див. додаток А).

5. Порівняти кримські краєвиди в творчості О. Кониського та Дніпрової Чай­ки.

6. Які відомості збереглися про друкарню Вахтіна в Ялті?

ІІІ. Тематика рефератів та курсових робіт

1. Проза Олександра Кониського.

2. Робота О. Кониського в Криму над біографією Тараса Шевченка.

Список рекомендованих джерел

1. Кониський Олександр. Оповідання. Повість. Поетичні твори / Олександр Кониський. – К., 1990.

2. Коцюбинський Михайло. Твори в семи томах / Михайло Коцюбинський; Том. 5; Листи (1886–1904). – К., 1974.

3. Кочерга С.О. Південний берег Криму в житті і творчості українських пись­менників ХІХ ст. / С.О. Кочерга; режим доступу: http://vesna.org.ua/txt/ kochergas/metod.html#

4. Сиваченко М.Є. Олександр Кониський / М.Є. Сиваченко // Олександр Ко­ниський. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К., 1990.

5. Смілянська В. Біограф та його хроніка / В. Смілянська // Олександр Кони­ський. Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя. – К., 1991.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: