КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТА НА ЗАЛІКУ

Оцінка “відмінно” (90–100 б.) виставляється за відповідь, яка містить ви­черпне за сумою поданих знань розкриття всіх запитань, розгорнуту аргу­мен­та­цію кожного з положень, правильно і повно виконане практичне завдання, по­бу­дована логічно і послідовно, розкриває питання від його найнижчих до най­ви­щих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики, які дозво­ляють судити про повноту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, відзначатися точним вживан­ням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу.

Оцінка “добре” (75–90 б.) виставляється за відповідь, яка містить повне, але не вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення всіх запитань, що міс­тя­ть­ся у білеті, скорочену аргументацію головних положень, правильне, але непов­не виконання практичного завдання, допускає порушення логіки і послідов­но­с­ті викладу матеріалу, а розуміння теоретичних питань не підкріплює ілюстраці­ями з практики. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вжи­вання термінів, довільне тлумачення фактів.

Оцінка “задовільно ” (60–74 б.) виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення всіх запитань; часткове вико­нання практичного завдання; поверхову аргументацію положень теми; допускає композиційні диспропорції, порушення послідовності і логіки викладу матері­а­лу, не ілюструє теоретичні положення прикладами з практики. Мова відповіді міс­тить помилки, неправильне слово і терміновживання.

Оцінка “незадовільно” (34–59 б.) виставляється за відповідь, що містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, невиконане практичне завдання, допускає помилкові умовиводи, неправильне посилання на факти та їх тлумачення, мова близька до суржику.

ДОДАТКИ

Додаток А

Яків Щоголів

Ялта

Казали: Ялта – Криму цвіт, –

Над нею краще сонце гріє,

І інше небо, інший світ,

І дужче листя зеленіє.

Як я спускався з хмар густих

По жовтих ребрах Чатирдага,

Здавалась в гранях скель крутих

Якась невідома повага.

На камінь з камня біг Салгир,

Вилась гадюкою дорога,

Де срібний струмінь падав з гір,

Де сакля виснула убога,

І з неї вибігши на шлях,

Як неприборкані орлята,

Лякались коней і в кущах

Ховались гожі татарчата…

Остався геть надхмарний край –

Оселя тиші і покою,

І я спустивсь в зелений рай

Долин Аутки й Дерикою.

І правда: Ялта – Криму цвіт, –

У ніг її без грані море;

Над нею неба інший світ

І з листом лист не так говоре.

По взбіччях гір і жовтих скель

Палати в камінь повростали,

Плющі розкинулись до стель

І ганки стіни понизали, –

Орішник широко повис:

Черешні з лаврами сплелися;

Сяга до неба кипарис,

Гілки маньолій повелися...

Сюди б спішити тільки тим,

Хто в світі все, що можна, має,

Але і тут крилом своїм

Не всіх же доля пригріває:

Я бачу неміч, блідий вид

І щоки, червінем покриті, –

Як є – захід, один захід

І з ним благання – “Жити, жити!”

Так хто ж живіт тут знайде вам,

У кого кров уже не грає?

Ні, мабуть, щастя там,

Де є той край, що нас немає.

Степан Руданський

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: