Метафізика як концептуальний підхід. Основні філософські категорії

Метафізика (після фізики) – вчення про найбільш абстрактні мисленнєві проблеми форми буття та свідомості.

Метафізика — це філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.

Термін метафізика походить від сполучення грецьких μετά (metá) (після) і φυσικά (фізика). Тобто метафізика — це те, що йде після фізики. Так назвали учні Арістотеля його твори, що не потрапили до твору "Фізика".

Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має ряд значень, які суперечать одне одному, тому значення терміну дуже сильно залежить від контексту:

Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу);

Метафізика — це синонім філософії;

Метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального;

Метафізика — це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя — основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук;

Метафізика — це концепія розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні «антидіалектика» термін «метафізика» запровадив у філософію Геґель.

Основні категорії: абсолютне, ідея, ідеал, надприроднє.

Аналіз та синтез

7. 1. Аналіз (з гр. - розклад, розбір, розчленування) – це метод наукового дослідження, який полягає у вивченні предмета дослідження за допомогою мисленнєвого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення) з метою виявлення їх структури, будови, властивостей тощо. Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого.

Логічний аналіз означає виявлення структурних елементів (видів, типів, рівнів) знання, яке оформлене у вигляді певного тексту та їх співвідношення між собою, з'ясування логічного значення істинності або хибності висловлювань у тексті, логічної експлікації ("пояснення", "уточнення") понятійного апарату, через який реалізується це знання, встановлення несуперечності, обґрунтованості, доведеності цього знання.

Приклади аналізу у юриспруденції: Наприклад, суспільство як цілісна система при системному аналізі розчленовується на економічний, політичний, правовий, моральний та ін. аспекти буття і суспільної свідомості (структурні частини цілого) і ці аспекти досліджуються окремо.

Синтез (з гр. - з'єднання, складання, сполучення) – це метод наукового дослідження, що полягає у об’єднанні частин, елементів та вивчення об’єкта у цілісності (як цілого). Синтез полягає в уявному з'єднанні частин предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановлення взаємодії частинок та пізнання цього предмета як єдиного цілого.

Приклади синтезу у юриспруденції: Прикладами синтезу знання у юридичних науках є закони і закономірності, які формулюються на підставі особистих досліджень, загальна теорія держави і права, галузеві і міжгалузеві спеціальні теорії права.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: