Поняття. Класифікація

11.1. Поняття – це форма мислення, завдяки якій здійснюється узагальнення та виокремлення предметів і явищ будь-якого класу за найбільш суттєвими ознаками. Поняття є формою відображення дійсності та містить знання про велику кількість предметів чи явищ. Тобто поняття–це форма мислення, що відображає предмети та явища об'єктивного світу в їх суттєвих і специфічних ознаках, а також зв'язки і відношення між предметами та явищами. Структура будь-якого поняття складається з двох основних компонентів: зміст та обсяг.

Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких предмети узагальнюються і виділяються в класи. Наприклад, змістом поняття «іпотека» є такі ознаки: а)вона є різновидом застави як способу забезпечення виконання зобов’язання; б) предметом є нерухоме майно; в)майно зберігається у заставника чи третіх осіб тощо.

Обсяг поняття — це сукупність предметів (предмет чи їх сукупність), які відображають змістовні ознаки поняття та виділяються і узагальнюються в понятті. Кожному з цих предметів притаманні ознаки, що складають зміст поняття. Наприклад, обсягом поняття «крадіжка» є всі злочини, яким притаманні суттєві ознаки цього поняття: 1) таємне; 2) викрадання; 3) чужого майна (крадіжка вчинена у істотних, великих, особливо великих розмірах, з проникненням у житло чи інше приміщення, у співучасті чи одноособово тощо). Або елементами обсягу поняття держава є: правова держава, соціальна держава, демократична держава тощо.

Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття». Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. у логіці Пор-Рояля.

Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.

Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

Проілюструємо дію зазначеного закону. Зміст поняття «студент» визначається ознакою «навчатись у вищому навчальному закладі». Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

11.2. Класифікація – це системний розподіл предметів за класами на підставі загальних ознак, який здійснюється таким чином, щоб кожний клас займав відносно іншого чітко визначене, фіксоване місце. Класифікація (фр., англ. classification походить від лат. classis – клас і facio - роблю) — система розподілення об'єктів (процесів, явищ) за класами (групами тощо) відповідно до визначених ознак. Інколи вживають термін категоризація у значенні "розподілення об'єктів на категорії". Оскільки в результаті класифікації утворюється хоча б один клас (група), принаймні з одним елементом, — можна визначати класифікацію як групування, утворення класів об'єктів, що, до речі, ближче до етимології слова класифікація. Класифікація дозволяє оперувати більш вузькими і конкретними поняттями. Приклади класифікації у юриспруденції: 1) нормативно-встановлена: класифікація груп і видів цінних паперів у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» та у ЦКУ; 2) теоретична: класифікація цивільно-правових договорів на реальні та консенсуальні, на каузальні та абстрактні, фідуціарні та ін., класифікація видів держав за цивілізаційним підходом тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: