ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Синергетична парадигма: прийоми та засоби пізнання.Синергетика – система знань про механізм самоорганізації, утворення та руйнування структур, перехід від хаосу та порядку і навпаки. Винекнення нових структур з позицій синергетики повязується з такими умовами: 1.Відкритість 2. Нелінійність 3.Нерівноважність. Взаємопереходи: Предметом синергетичного аналізу є механізм самоорганізація, утворення та руйнування структур, переходу від хаосу до порядку і навпаки. Виникнення нових явищ (структур в системі) пов’язане з існуванням таких умов як відкритість, не лінійність, нерівноважність. Взаємопереходи: 1) організація – дезорганізація; 2) рівноважність – нерівноважність; 3) необхідність – випадковість; 4) стабільність – динаміка. Основні засоби синергетичного піходу: 1) порядок; 2) хаос; 3) невизначеність; 4) нелінійність; 5) біфуркація (той момент системи, з якого починається перетворення системи); 6) футуація (фактори впливу на систему). Синергетичний підхід в теорії права містить чотири основні елементи, які складають базу структурної зв'язку: (Шишкін В. В. Синергетичний підхід в теорії права.) а) правило відкритого середовища; б) принцип нелінійного розвитку; в) прийом малих впливів; г) спосіб хаосу (хаотичного моделювання). Правовий синергізм - це критерій співвідношення нормативних установок у правовій структурі, що відображає матеріальні і духовні потреби суспільства, який визначається ступенем відхилення від загальноприйнятих стандартів соціального співжиття і характеризується як високий, середній, низький. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|