ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Характеристика пр.. с-ми Укр.Більшість вчених вважають, що в Укр. Ром-герм ПС. Особливості, що визначають ПС Укр: 1). Визнання НПА основним джерелом П; 2). Ієрархія НПА, залежно від їх юр. сили; 3). Найвища сила К-ції в ієрархії НПА; 4). Кодифікація значної частини НПА; 5). Наявність спеціалізованих орг.. конституційного правосуддя (КСУ); 6). Поділ П на публ. І прив., на галузі П; 7). Подібність пр.. принципів та понять в усіх країнах пр.. сім’ї. (Напр: ніхто не може бути покараний двічі за одне й те саме правопорушення). 8). Наявність чіткої та ефективної юр. техніки; 9). Генеруюча роль правової доктрини (наукові течії, що розробляються вченими, тобто вчення про П). Безпосередньо не є джерелом П в Ром-герм. ПС, але опосередковано, не прямо впливає на П, на розроблення джерел П. Це ті ознаки, які не були притаманні Укр. до здобуття нею незалежності: 1. Поділ П на публ і прив.П. В радянському П приватне П заперечувалось, був приорітет Д-ви; 2. Наявність конституц. Правосуддя. Процес становлення був досить болісним. У 90х був прийнятий ЗУ про КСУ, але реально був сформульований і почав функціонувати після 1996р. Недоліки: відсутність інституту конституційної карги, тобто відсутність людей, громадян впливати на розвиток, удосконалення зак-ства. Громадяни лише мають П 1). звернутись до омбудсмана, який має П звернутись до КСУ; 2). Звернутись до суду, який..до КСУ. Але ці процедури є досить складними. Джерела Укр: 1) К-ція; 2) ЗУ. В Укр. не має чіткого розподілу ЗУ на конституційні і звичайні як у інших Європ. кр.. Усі ЗУ приймаються простою більшістю (50%+1) цим ми відрізняємось від інших кр., де конституційні ЗУ приймаються 2/3. Судді мають можливість посилатись на норми статті К-ції. Кількість ЗУ значно збільшилась з 1991р. В Укр. після 1991р. діють ті НПА, що не суперечать К-ції. Одним з важливих НПА, що залишився від СРСР – Кр.Кодекс 1964р., який необхідно змінити. На сьогоднішній день Кр. Кодекс, кр.процес на дуже низькому рівні. 3) Підзаконні НПА; 4) Правовий звичай. (- звичай, який визначений в Д, санкціонований Д. Сформувався самостійно довготривалий час, не закріплений, визнаний Д). Прикл: У ВРУ на першому скликанні відкриває засідання найстарший депутат (був звичай, тепер норма К-ції). 5) Суд. Прецедент. Хоча не є джерелом П в Укр, але це сумнівне питання. В більшості Ром-герм. Країнах прецедент є джерелом П, але другорядним. 6) Кодифіковані акти. Прийняті за часів незалежн. Укр: ЗКУ, ЦКУ, ГКУ, КАдСуд, ГПК, ЦПК, МКУ. Необхідно прийняти: Кр.КУ; Податк.КУ; ЖитлК; Необхідність кодифікації виборчого законодавства; Інформаційне зак-ство (об’єднання в кодекс ЗУ про інформацію, про ЗМІ, телебачення і радіомовлення.). Сучасн. Характ. Укр. зак-ства: Завдання: 1. Вдосконалення юр. техніки; В більшості випадків перевагу має політичний вплив, а не висновки експертів. 2. Забезпечення відповідності об’єктивним суспільним реаліям; (необхідність зняття мораторію на купівлю землі с/г призначення). Законодавство яке є не співпадає з сучасним життям. Вже існує необхідність прийняття ЗУ: - Про Закони та законодавчу діяльність; про НПА. Є проекти, але не розглядаються оскільки це вигідно політикам. - не має ЗУ щодо виділення ієрархії зак-ства, хоча в теорії таке існує. В інших Європ. кр. Такі Закони «про занодавство» існують. 4. Роль суд. Прецеденту у пр.. с-мі Укр. Ст..17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Міжн.Суд» визначає, що джерелом П є прецедент. Значення актів ВСУ при здійсненні правосуддя. ВСУ не наділений П правотворчості, але всі його акти є обов’язкові на території Укр. Оскільки ВСУ реально залучений до процесу регулювання, то можна сказати, що його акти стають джереломи, тобто мають ознаки суд. Прецеденту. 5. Шляхи вдосконалення пр.. с-ми Укр.: 1). Необхідність кодифікації; 2) вдосконалення юр. техніки. Для вдосконалення ПС має значення і реформування пр.. інститутів: 1. Реформування парламенту (Створення 2палатного. На думку вчених це не доречно, оскільки це притаманно Федерації). 1). Зменшення кількості депутатів, що було б доречно. 2). Прийняття ЗУ «Про регламент ВРУ», оскільки депутати кожен раз змінюють регламент по кілька разів на день. 2. Реформування судової с-ми. Мала судова реформа вже відбулась (у 2002р.). 1). Наявність подвійної касації – є проблемою. Наявність ВГСУ є зайвим, оскільки у ВСУ є палата з господарських справ. Це б зробило судову систему більш розумною і стрункою. 2). Суддями ВСУ є дуже багаті, впливові люди. Тому під час розгляду питання проекту ЗУ «Про скасування ВГС» не набрав навіть мінімальних голосів. 3) Такі ж проблеми у ВСУ(щодо реформування). Пропонував скасувати Президент, але відмовився оскільки скоро вибори. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|