ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИ ВІДБОРАХ ПРОБ ПОВІТРЯ065-130
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсів «Екологія»та «Основи екології» для неекологічних спеціальностей
Рекомендовано методичною комісією факультету екології та природокористування Протокол № ______від_______ 2007 р.
Рівне-2008
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсів «Екологія» та «Основи екології» для неекологічних спеціальностей./ А.М. Прищепа, М.А. Михальчук, І.М. Борщевська, Рівне: НУВГП, 2008. - 36 с.
Упорядники: А.М. Прищепа, к.с.-г.н., доцент, М.А. Михальчук, ст. викладач, І.М. Борщевська, асистент.
Відповідальний за випуск: М.О. Клименко, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри екології. Зміст 1. Лабораторна робота № 1. Визначення метеорологічних параметрів при відборах проб повітря ………………………………………….......3 2. Лабораторна робота № 2. Визначення органолептичних показників якості води …………………………………………….........7 3. Лабораторна робота № 3. Визначення вмісту нітратів в сирих рослинних зразках ………………………………………………13 4. Лабораторна робота № 4. Визначення якості продуктів харчування.19 5. Лабораторна робота № 5. Стандартизація та екологічне маркування продукції ………………………………………………….24 6. Лабораторна робота № 6. Штрихове кодування продукції …………33 Лабораторна робота № 1 ВИЗНАЧЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИ ВІДБОРАХ ПРОБ ПОВІТРЯ Мета роботи: Експериментально визначити метеорологічні параметри атмосферного повітря. О с н о в н і п о н я т т я Враховуючи, що метеорологічні фактори визначають перенесення і розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, відбір проб повітря повинен супроводжуватись спостереженням за: - димовим факелом джерела викидів; - основними метеорологічними параметрами:
Спостереження за димовим факелом проводять за найбільш потужним джерелом викидів. Відмічають колір факела, його форму в місці виходу з джерела. Вітер – це рух повітряних мас в атмосфері, який виникає внаслідок нерівномірного розподілу температури і тиску на земній поверхні. Вітер характеризується двома параметрами – швидкістю і напрямком, які в більшій чи в меншій мірі коливаються. При швидкості до 5 м/с вітер вважається слабким, при швидкостях 5-14 м/с – помірним, 14-20 м/с – сильним, 20-30 м/с являє собою шторм, а вище 30 м/с – ураган; різке короткочасне посилення вітру до 20 м/с називається шквалом. Швидкість вітру визначають анемометром. Анемометри бувають крильчасті і чашечні. За допомогою крильчастих анемометрів проводять виміри в межах 0,3-0,5 м/с, а за допомогою чашечних – від 1,0 до 20 м/с. Вологістю повітря називають наявність у ньому водяного пару. Це важлива характеристика погоди і клімату. Для вимірів температури і вологості повітря служить аспіраційний психрометр. Стан погоди оцінюється візуально за характерними ознаками. Підстиляюча поверхня в радіусі до 100 м від місця спостережень характеризується як: суха пилова, суха непиляща, волога, мокра, зелена трава, пожовкла трава, сніг. Атмосферний тиск – це гідростатичний тиск, який чинить атмосфера на всі предмети, що в ній знаходяться. Вимірюється атмосферний тиск за допомогою барометра в мм рт.ст. У Міжнародній системі одиниць (СІ) основною одиницею тиску є паскаль. Нормальним атмосферним тиском вважають 760 мм рт.ст. 760 мм рт.ст. = 101,3 кПа. Прилади і матеріали: аспіраційний психрометр, анемометр, барометр, піпетка, дистильована вода. Х і д р о б о т и 1. Фіксуємо візуально форму факела та його шифр у відповідності з вимогами табл.1 та записуємо в таблицю результатів спостережень. Таблиця 1 Шифр і характеристика факела
2. Стан погоди оцінюємо візуально за характерними ознаками стану погоди Таблиця 2. Характерні ознаки стану погоди
3. Визначаємо стан підстиляючої поверхні в радіусі 100 м від місця спостереження за такими градаціями: суха пилова, суха непиляща, волога, мокра, зелена трава, пожовкла трава, сніг. 4. Вологість і температуру повітря вимірюємо аспіраційним психрометром Для цього прилад підвішують на висоті 1,5 м від землі горизонтально, назустріч вітру. Якщо неможливо визначити напрямок вітру, то резервуари термометрів повинні бути повернені в сторону, протилежну сонцю. Із приміщення психрометр виносять за 10-15 хв. до початку спостереження, зимою – за 30 хв. Резервуари термометрів не повинні розташовуватися близько стін будинків, огорож, дерев і т.д. Батист на резервуарі „змоченого” термометра потрібно тримати в чистоті і замінювати в міру забрудненості. При допомозі піпетки дистильованою водою змочують батист термометра, накручують вентилятор психрометра. Перший відлік по термометрах (з точністю до 0,1оС) проводять через 4-5 хв. після накручування пружини. Визначають різницю показників сухого і змоченого термометрів і з допомогою психрометричних таблиць визначають значення відносної вологості повітря (Додаток 1). 5. Визначаємо атмосферний тиск за барометром у мм рт.ст. та кПа. 6. Вимірювання швидкості вітру проводимо на висоті 2 м від поверхні землі за допомогою анемометра. Анемометр вмикаємо на 10 хв., записуємо початкові і кінцеві покази в таблицю результатів досліджень, вираховуємо різницю відліку, ділимо на 600 (кількість секунд в 10 хв.) і за графіком чи таблицею, які додаються до приладу, визначаємо швидкість вітру з точністю до 0,1 м/с. 7. Отримані результати заносимо в таблицю 3. Таблиця 3 Результати спостережень метеорологічних умов
Лабораторна робота № 2 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|