Поняття статистичного спостереження і його завдання.

Спостереження є одним із самих поширених методів отримання інформації. Видатний російський соціолог В.А.Ядов виділив наступні відмінності наукового спостереження:

а) підпорядкованість чітко визначеним меті та завданням;

б) спостереження планується у відповідності до заздалегідь обміркованою процедурою;

в) отримані данні, фіксуються у протоколах та щоденниках згідно певної системи;

г) інформація, отримана шляхом спостереження, повинна перевірятися на предмет достовірності та точності.[6]

Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціальні процеси в суспільстві. Отже, враховуючи, вище вказане, ми можемо дати визначення статистичного спостереження, адже вивчення кількісної сторони масових суспільних явищ та процесів в безпосередньому зв’язку з їх якісною сутністю неможливо без глибокого статистичного дослідження.

Зважаючи на це, формування інформаційної бази даних статистичного дослідження – це складний багатоступеневий процес. Даний процес передбачає наступні обов’язкові етапи (за своєю сутністю методи) дослідження:

1) статистичне спостереження (метод масового статистичного спостереження);

2) зведення і групування даних спостереження за кількісно та якісно визначеними ознаками (метод статистичного зведення і метод групування);

3) статистична обробка (узагальнення) і аналіз зведених статистичних даних (метод статистичної обробки зведених і розгрупованих показників і метод всебічного якісного аналізу статистичних матеріалів).

Зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою і проводяться згідно розробленого плану системного статистичного дослідження.

Часто статистичні методи називають етапами (стадіями) дослідження (див. А.К.Савюк). Є також інші підходи при розмежуванні етапів і методів статистики (див. В.В.Лунеєв та ін.).

Для успішного проведення статистичного дослідження необхідно, насамперед, зібрати необхідні відомості про явища і процеси – статистичні данні.

Статистичні дані - це складова частина глобальної інформаційної системи, що формується відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики України. Державна політика в сфері формування інформаційних ресурсів і інформатизації спрямована на створення умов ефективного та якісного інформаційного забезпечення рішення стратегічних і оперативних завдань соціального й економічного розвитку держави.

Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгодженнях класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження – починаючи з системи показників, методів збирання інформації і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням[7].

Закон України “Про інформацію” визначає інформацію як “документально або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі”[8].

Сама система взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально – економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки являє за собою інформатизацію[9].

Статистичне, як і будь-яке інше дослідження, повинно починатися з отримання вихідної інформації, тобто із збору та обліку первинного матеріалу. Збір та облік первинного матеріалу у всіх випадках спостереження має бути організований таким чином, щоб у майбутньому шляхом відповідної обробки можна було дійти вірних узагальнюючих висновків. Тому такі процеси мають бути ретельно продумані й науково організовані, оскільки статистичне спостереження є завжди масовим, тобто таким, яке має справу зі значною кількістю різноманітних фактів.

Таким чином, статистичне спостереження доцільно розглядати в декількох аспектах – як перший етап статистичного дослідження – перш за все, це планомірне, науково організоване, за єдиною програмою, системне отримання статистичних даних (відомостей) про масові явища і процеси соціального та економічного життя шляхом реєстрації істотних ознак кожної одиниці сукупності, що їх створює.

Як основний спосіб збору даних у всіх сферах суспільного життя, у тому числі й у сфері реалізації державних заходів соціального контролю над правопорушеннями, статистичне спостереження – цілеспрямований, науково організований і методично контрольований облік ознак і властивостей масових явищ, подій, фактів.

Завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, правопорушень, злочинів, осіб, що їх вчинили). При цьому також повинна бути забезпечена повнота інформації та можливість її отримання в установлений термін.

Первинний матеріал – це фундамент статистичного дослідження, а відтак, неякісний матеріал, приведе все дослідження до невдачі, тому що дефекти первинного матеріалу не можуть бути усунені при подальшій його обробці.

Таким чином, фіксація конкретних проявів соціальних явищ і ознак, що їх характеризують, за єдиною програмою становить завдання статистичного спостереження.

Значимість цього етапу дослідження визначається тим, що використання тільки об’єктивної і достатньо повної інформації, отриманої в результаті статистичного спостереження, на його наступних етапах у змозі забезпечити науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку досліджуваного явища.

Усяке статистичне спостереження включає наступні робочі етапи: підготовчий, безпосередній збір масових статистичних даних, контроль за їх якістю, підготовка зібраних даних до автоматизованої обробки.

Етап підготовки статистичного спостереження включає розробку плану його проведення, який має містити порядок вирішення програмно-методологічних і організаційних питань.

Програмно-методологічні питання включають: визначення мети, завдань та об’єкту спостереження, одиниць спостереження, сукупності та виміру; перелік складу ознак, що підлягають реєстрації; розробку програми спостереження та документів первинного обліку даних про факти, що реєструються, а також вибір місця і часу спостереження.

Організаційні питання передбачають вибір форми і виду спостереження, визначення організацій та осіб, відповідальних за проведення спостереження, підбір, навчання та інструктаж кадрів, розмноження і розсилання документів первинного обліку, форм статистичної звітності та термінів їх надання, а також інші практичні питання, що виникають при організації статистичного спостереження.

Безпосередній збір масових статистичних даних – це заповнення статистичних формулярів – документів первинного обліку (статистичних карток, анкет, бланків і т.п.), а також форм статистичних звітів. Починається він з їх розсилання суб’єктами спостереження, і закінчується направленням в органи, які організовують проведення статистичного спостереження, після заповнення.

Підготовка отриманих даних до автоматизованої обробки проводяться шляхом їх перевірки на достовірність арифметичним та логічним контролем.

Найважливішою умовою проведення статистичного дослідження є забезпечення відповідності та об’єктивності статистичних даних, що характеризують процеси чи явища, шляхом всебічної і ретельної перевірки їх якості.

Занотуємо, що статистичне спостереження — це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя суспільства, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінка) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Відповідно до Закону України “Про державну статистику” (стаття 9) статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.

Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. В процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці і аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості недостовірні, то, як би добре вони не були опрацьовані, результати статистичного дослідження будуть низької якості, і не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найбільш досконалою їх обробкою.

Зважаючи на те, що завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, злочинності). Повинна бути забезпечена також повнота інформації та отримання її як можливо в найкоротший термін. Первинний матеріал — це фундамент статистичного дослідження. Якщо внаслідок погано проведеного статистичного спостереження буде отриманий неякісний матеріал, то все дослідження приречено на невдачу, бо дефекти первинного матеріалу не можуть бути усунені при подальшій його обробці.

Саме статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні і а організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.

2) Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.

3) Контроль за правильністю збору і реєстрації. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.

Будь-яке статистичне дослідження повинне починатися з отримання вихідної інформації, тобто з обліку фактів та збору первинного матеріалу. Але як би не проводили облік фактів та збір первинного матеріалу, у всіх випадках спостереження має бути організоване таким чином, щоб спираючись на первинний матеріал, у майбутньому шляхом відповідної обробки можна було зробити вірні узагальнюючі висновки. А для цього облік фактів та збір первинного матеріалу мають бути ретельно продумані й науково організовані. Це пояснюється тим, що статистичне спостереження є завжди масовим, таким, яке має справу з безліччю різноманітних фактів.

Підготовча частина статистичного спостереження потребує розробки плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні та організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.

Мета спостереження це в першу чергу, отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань статистичного спостереження.

Відповідно до мети визначають об‘єкт і одиниці спостереження.

Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.

Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. Так, наприклад, за допомогою статевого цензу злочинців, ми поділяємо злочинність на жіночу та чоловічу.

Як вже зазначалось, під об’єктом спостереження у статистиці розуміють сукупність одиниць суспільного явища, що вивчається, і про які необхідно зібрати статистичні відомості.

Об’єкт кримінально правової статистики обмежується сукупністю злочинів та показниками боротьби з ними. Основне завдання кримінально-правової статистики:

– дати вичерпну характеристику кількісної сторони злочинності,

– охарактеризувати відповідними показниками, результати боротьби з нею.

Науковці виділяють, три одиниці об’єкту реєстрації кримінально-правової статистики:

1. злочин, тобто сам факт кримінального суспільно небезпечного діяння;

2. злочинець –особа, яка винно вчинила таке діяння;

3. покарання – заходи державного примусу, що призначаються судом особі за вчинений злочин.

Зазначені одиниці утворюють сукупності, які і складають об’єкти статистичного спостереження злочинності.

Процесуальні стадії кримінально-правової статистики:

- статистика дізнання та досудового розслідування враховує виявлені злочини та наслідки їх розслідування, осіб, які вчинили злочини і притягуються до кримінальної відповідальності та яким пред’явлено, результати розслідування кримінальних справ, направлення їх до суду, а також показники відшкодування матеріальних збитків від злочинів, вилучення предметів злочинної діяльності та інші показники дізнання і розслідування;

- статистика кримінального судочинства враховує кримінальні справи, що надійшли до суду, віддання до суду осіб по прийнятих кримінальних справах, судовий розгляд та осудження підсудних з прийняттям судового рішення (покарання, виправдання), в ому числі відносно позовів з кримінальних справ тощо;

- статистика виконання покарань враховує надходження судових вироків в органи виконання покарань, кількість та категорії засуджених за видами покарань, виконані покарання та їх зміни в процесі виконання, кількість осіб, взятих під адміністративний нагляд та відшкодування за виконавчими листами тощо;

- статистика прокурорського нагляду має місце на всіх стадіях кримінального процесу, крім зазначених показників вона враховує кримінальні справи, що порушені незаконно, процесуальні порушення при досудовому розслідуванні кримінальних справ та їх розгляду в суді, кількість осіб виправданих судом або вина яких недоказана, та інші показники порушення законності.

Об’єкт адміністративно-правової статистики також має територіальне і часове обмеження сукупності адміністративних правопорушень та результатів боротьби з ними.

Об’єкт цивільно-правової статистики є цивільно-правові відносини, які стали предметом розгляду в місцевому суді, господарському суді та нотаріаті.

Об’єкти правової статистики також диференціюються залежно від галузей правової статистики:

об’єкти кримінально-правової статистики:

1. злочин;

2. особа, яка вчинила злочин;

3. покарання;

4. наслідки злочину (заподіяна шкода).

об’єкти цивільно-правової статистики:

1. цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільна справа;

2. сторони цивільного процесу, тобто позивач і відповідач;

3. судове рішення;

об’єкти адміністративно-правової статистики:

1. адміністративні правопорушення;

2. особа, яка вчинила адміністративне правопорушення;

3. адміністративне стягнення.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць, тобто первинних елементів цієї сукупності.

Зауважимо, що одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються, В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов’язково дає статистичну сукупність явищ.

Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, тому що тільки в ньому разі ми матимемо змогу вивчити той об’єкт спостереження, який нас зацікавить.

Одиниця спостереження — це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. В правовій статистиці одиницею спостереження є районний суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо.

Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється в зареєстрованих злочинів, особах, які їх вчинили, в розкритих і нерозкритих злочинах, в кримінальних справах і т.п. В правовій статистиці використовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.