Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні форми, види та способи статистичного спостереження.




Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями.

За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на

* поточне,

* періодичне,

* одноразове.

Поточне спостереженняполягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу.

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Наприклад, перепис населення

Одноразове спостереження проводять епізодично по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних завдань щодо правозастосовчої діяльності.

За повнотою охоплення одиниць сукупності спостереження поділяють на:

* суцільне,

* несуцільне.

При суцільномуспостереженні обстеженню і реєстрації піддягають усі без винятку елементи сукупності, а при несуцільномуспостереженні обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина.

Облік усіх правових явищ має бути суцільним. Суцільне спостереження найбільш чітко характеризує стан злочинності. Несуцільне спостереження застосовується з метою економії часу, зусиль і коштів, а також при умові неможливості проведення суцільного спостереження. Несуцільні спостереження поділяють на такі види:

* спостереження основного масиву,

* монографічне,

* вибіркове.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні відкидають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності в цілому. Цей різновид статистичного спостереження дає значну економію праці і коштів.

Монографічнеспостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. До цього вдаються з метою поглибленого вивчення тих сторін суспільного життя, які не були висвітлені масовим обстеженням.

Вибірковим спостереженням називаєтьсяобстеження, коли реєстрації підлягають не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики і теорії ймовірностей.

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Це дає змогу наприклад, вивчити громадську думку.

Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукупності за певними правилами відбирається заздалегідь обумовлена частина сукупності (кожна 10, 20 одиниця), яка ретельно вивчається. Результати цього часткового спостереження поширюються на усю сукупність.

При вибірковому спостереженні співвідносяться дві сукупності: генеральна і вибіркова.

Генеральна сукупністьце загальна сукупність одиниць, з якої відбираються одиниці для спостереження.

Вибірковою сукупністюназивається відібрана певним способом частина генеральної сукупності, яка підлягає вибірковому спостереженню.

Вибіркова сукупність повинна повністю відтворювати склад генеральної сукупності. Принцип випадковості відбору забезпечує усім одиницям генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибіркову сукупність.

При проведенні вибіркового спостереження слід спиратися на знання закону великих чисел і теорії ймовірностей, якби ні проводився відбір одиниць сукупності, ми обов’язково одержимо розбіжності між характеристиками генеральної і вибіркової сукупностей, тому що частина завжди відрізняється від цілого.

Формування вибіркової сукупності завжди здійснюється за певними правилами. Найчастіше використовують такі способи відбору одиниць у вибіркову сукупність:

* випадковий,

* типовий,

* серійний (гніздовий).

Випадковий відбір— це вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи для вибіркової сукупності відбирається тільки одна одиниця. Вибір одиниць у вибіркову сукупність здійснюється через рівні інтервали (кожна десята, двадцята).

Типовий відбір—це спосіб формування вибіркової сукупності залежно від складу генеральної сукупності. Типовою називається така вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на типові групи, після чого із кожної групи відбирається певна кількість одиниць у порядку механічного або простого випадкового відбору з метою формування вибіркової сукупності з урахуванням кількості одиниць, які потрапили в кожну окрему групу. Він найчастіше застосовується при вивченні громадської думки. Спочатку вивчається реальний склад населення за істотними ознаками (наприклад, стать, вік, рівень освіти, родинний стан, рівень доходів тощо). Вибіркова сукупність за цими ознаками повністю відповідатиме генеральній сукупності.

Серійний (гніздовий) відбір - це випадковий відбір при якому основою вибірки стає серія одиниць, яка розглядається і вивчається як одне ціле.

Серійний відбір дає значно більшу похибку репрезентативності. Цей вид можна застосовувати наприклад, якщо необхідно детально вивчити осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, можна застосувати серійний відбір. Спочатку відбирається достатня кількість виправно-трудових установ і в кожній з них вивчаються усі особи, які відбувають покарання.

За способом одержання статистичних даних спостереження поділяють на:

* безпосереднє

* документальне

* опитування.

Безпосередній спосіб полягає в реєстрації ознак відповідних одиниць сукупності шляхом безпосереднього обстеження - огляду, вимірювання.

Прикладом такого спостереження може бути визначення дослідником матеріальних збитків від злочинів. Але не будь-яке статистичне спостереження може базуватися на безпосередньому обліку фактів, хоча він і забезпечує найбільш достовірні відомості. Цей спосіб у правовій статистиці застосовується рідко. Тому інколи для заповнення статистичних формулярів доводиться звертатися до опитування людей. В свою чергу, опитування може бути організовано по-різному. Практика знає два способи опитування: усне і письмове.

Опитування респондентів — це таке спостереження, при якому відповіді на поставленні питання записують зі слів респондента.

Опитування буває:

* експедиційне (усне) - при якому, спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

* анкетне (письмове) - при якому опитувальні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою. Анкетне опитування в свою чергу поділяється на два види:

* самореєстрація — це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри. Працівники статистичних органів лише інструктують їх і перевіряють повноту і правильність одержаних відповідей.

* кореспондентське опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі показники злочинності.

Документальний спосіб полягає в тому, що записи статистичних матеріалів роблять на основі журналів, карток, формулярів та інших документів (наприклад, картка на кримінальну справу, особу, яка вчинила злочин). Цей спосіб використовується при складанні звітності і гарантує зазвичай найбільш точні результати. При спеціальних дослідженнях використовується такий документальний спосіб, як вивчення кримінальних, адміністративних та цивільних справ.

З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють дві основні організаційні форми спостереження:

* звітність,

* спеціально організоване статистичне спостереження.

В Україні головним видом статистичного спостереження є безперервне суцільне спостереження. Воно і створює базу для звітності, яка дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних органів з різних боків, оперативно координувати їх діяльністю, слідкувати за розвитком соціальних явищ і процесів в суспільстві, а також застосовуватися для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та термін подання встановлюються Державним комітетом статистики України.

Звітність — це форма спостереження, при якій будь-яка нижчестояща ланка за єдиними затвердженими формами і у твердо встановлені строки повинна обов’язково подати до вищестоящого органу відповідні документально обґрунтовані відомості про свою діяльність.

Звітність поділяється на загальнодержавну та відомчу. Загальнодержавною є така, що надається в органи державної статистики, а потім - у загальному вигляді - уряду. Відомчою є звітність, яка отримується міністерствами й відомствами для своїх оперативних потреб. Всі форми звітності затверджуються органами державної статистики. Надання звітності за незатвердженими формами вважається порушенням звітної дисципліни, за що винні особи притягуються до встановленої законом відповідальності.

В кожній формі звітності мають бути такі реквізити: найменування форми, яка визначає її зміст; номер та дата затвердження форми звітності; період, за який надаються відомості, або дата, до якої вона надається; номер чи літера, що присвоєні даній формі; строки надання (висилки) звітності; адреси, куди повинна надаватись звітність; назва установи, яка подає звіт, та її адреса; назва міністерства (відомства), головного управління, яким підлегла організація; посада осіб, зобов’язаних підписати звіт та відповідальних за його складання.

Звітність характеризується такими властивостями, як:

* Обов’язковість — подання звітів обов’язкове для всіх зареєстрованих суб’єктів діяльності з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного об’єкту (назви, адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).

* Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.

* Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.

* Формалізованість - дані, що подаються повинні мати єдину стандартизовану систему для всіх суб’єктів звітності.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. Її складають на основі даних первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Достовірність звітності гарантується також юридичною відповідальністю керівників підзвітних установ.

За періодичністю подання звітність буває

* поточна (щоденна, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб’єктів,

* річна, що підбиває головні підсумки діяльності правоохоронних органів за рік.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватись такими способами: поштою, телетайпом, електронною поштою.

За порядком проходження звітність поділяють на:

* централізовану

* децентралізовану.

Централізована звітність проходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління. Тобто міністерства і відомства цю звітність підвідомчих установ не розробляють, а одержують у готовому вигляді від органів державної статистики.

Децентралізована звітність опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.

Але не усі суспільні явища і процеси можно охопити статистичною звітністю. Для одержання даних, які не відображені у звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних, а також для вирішення самостійних наукових завдань, особливо з метою прийняття важливого управлінського або політичного рішення.

До спеціально організованих статистичних спостережень відносять:

* переписи,

* опитування,

* спеціальні обстеження.

Переписи проводяться періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, який в більшості країн світу проводиться з інтервалом в 10 років і дає інформацію про віковий і національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо.

Спеціальні обстеження — переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з повною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими.

Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження з мстою вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення — референдум — масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних та політичних питань. Опитування можуть здійснюватись у різних формах: усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), заочній (поштові, телефонні).

Отже, основними формами статистичного спостереження є:

офіційна статистична звітність;

спеціально організоване статистичне дослідження.

Видами статистичного спостереження є

– Безперервне (поточне)

– Перервне (тимчасове)

– Суцільне

– Не суцільне

– Вибіркове

Також назвемо три основні способи отримання статистичних матеріалів:

1)Безпосереднє спостереження

2)Опитування

3)Документальний спосіб







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2021 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных