И все же риторика — лингвистическая наука.

РИТОРИКА ІСПИТ

1. Слово «риторика» произошло

от греческого rheo — «говорю, лью, теку». Производное от него rhetor означало «ритор,

оратор». Это слово дало название науке «риторика», т.е. мастерство (искусство)

ораторской речи. (Заметим, что в ХIХ в. было два варианта написания слова —

«рЕторика» и «рИторика». Сегодня принята норма «рИторика»). Итак, традиционное

определение звучит так:

риторика — теория, мастерство и искусство красноречия.

Риторика (від грецького pηrcopikή) — наука про ораторське мисте-

цтво, красномовство. Поняття «красномовство» («мистецтво говорити»)

позначається латинським словом eloguentia.

С новой силой интерес к риторике вспыхнул в середине ХХ века. Он объясняется

бурным развитием теории информации. К этому времени науки гуманитарного круга

стали остро нуждаться в единой, обобщающей теории, в особой логике гуманитарного

познания. Кроме того, снова возник интерес к живому устному речевому общению. Ведь

сегодня человек проводит в устном общении более 65% своего рабочего времени. Какое

же определение дают специалисты современной риторике? Н. А. Михайличенко

ориентирует своих слушателей на публичное выступление: «Риторика — наука о законах

подготовки и произнесения публичной речи с целью оказания желаемого воздействия на

аудиторию» (20,6). По мнению же известного ученого Ю. В. Рождественского, такое

определение риторики является неполным. Он пишет: «…история риторики есть история

стилей жизни. Информационное общество несет новый стиль жизни и требует новой

риторики. Стилевая задача новой риторики состоит в понимании и пользовании всеми

видами слова, а не только публичной устной речью» (Теория риторики. — М:, 1997.-С.3).

А. К. Михальская, разделяя на риторику взгляды Ю.В. Рождественского, дает

следующее определение: «Риторика — это теория и мастерство эффективной

(целесообразной, воздействующей и гармонизирующей) речи», (21, 34). Каким же

конкретным содержанием наполнено это определение?

Сделать речь целесообразной — значит найти ее соответствие цели говорящего,

или, выражаясь языком современной науки, речевому намерению.

Воздействовать на аудиторию — значит подвигнуть людей на активные действия, а

иногда, может быть, заставить изменить образ жизни и мировосприятие.

Гармонизировать отношения говорящего и адресата — сегодня непременное

требование к успешной речи. Это значит, что современная риторика должна обеспечить

взаимопонимание между людьми, конструктивное решение возникающих конфликтов.

В определении, данном А. К. Михальской, прочитываются общие задачи риторики.

Более конкретно они сформулированы Рождественским: «Первая задача риторики состоит

в умении быстро воспринимать речь во всех видах слова и извлекать нужные смыслы для

принятия оперативных решений, не давать себя увлечь, сбить на деятельность,

невыгодную себе и обществу. Вторая задача риторики есть умение изобретать мысли и

действия и облекать их в такую речевую форму, которая отвечает обстоятельствам. Это

значит уметь создавать монолог, вести диалог и управлять им, управлять системой

речевых коммуникаций в пределах своей компетенции. Обе задачи должны опираться на

культуру речи данного общества»

Риторика — наука мовознавча. Немає культури спілкування без знання

мови, тому риторика потрібна в усіх галузях професійного навчання,

в усіх сферах суспільного життя. Мова дає можливість реалізувати себе

як духовну особистість. Вона моделює вчинки людини.

Мова підтримує в людині стан психологічної впевненості, рівноваги,

дає відчуття перспективи, духовної опори.

Мову можна визначити як стан розуму в певний час, результат мис-

лення, лакмус мислення.

Риторика — це наука успіху.

Як і кожну науку, риторику треба вчити, нею треба оволодівати.

Основними методами вивчення в давній риториці були повтори, декла-

мації взірців і написання своїх промов за зразками. Проте не слід забу-

вати, що риторика, як ніяка інша наука, є суто індивідуальною, особис-

тісною. Вона виховує особистість, але потребує ґрунтовної підготовки,

такту, смаку, обережності.

Риторика — це наука текстотворча, в центрі її закони мислення і мов-

лення, механізми продукування усного й писемного тексту.

Багато чого з того, що входило в предмет риторики часів її розквіту,

відійшло до предметів інших наук. Тому риторику називають система-

тичною наукою, оскільки вона все систематизувала, або синтетичною,

бо поєднувала в собі те, що пізніше розвинулося в інших науках.

Сучасна риторика як наука переконання засобами мови виходить

далеко за межі публіцистичних промов. Вона має широке застосуван-

ня в різних ситуаціях мовного спілкування як усього суспільства, так

і окремих мовців.

Традиційно риторику сприймають як науку про красномовство. Але

саме риторика щоденного мовного спілкування в соціумі має перспек-

тиву широкого застосування в сучасному українському суспільстві.

Залежно від того, що говорити і кому, риторика відповідає на питан-

ня: як говорити? для чого і де?

Риторика – наука о законах «изображения, расположения и выражение мыслей в речи» (Ломоносов).

У риторики есть и другие названия:

- ораторское искусство

- красноречие

- искусство устной публичной речи

- мастерство устного публичного выступления.

Главным центральным понятием риторики является оратор (от латинского orare –говорить) – человек, произносящий публичную речь. В античную эпоху оратор назывался ритором. Люди, к которым обращены его слова, составляют аудиторию (от латинского audire – слышать).

Риторика как наука и учебная дисциплина существует тысячи лет. В разные времена в нее вкладывали различное содержание: она рассматривалась

- как особый жанр литературы,

- как мастерство любого вида речи,

- как наука и искусство устной речи.

Поняття риторики. Риторика як наука.
У наш час зростає зацікавлення риторикою. Як наукова дисципліна вона має давньовікову історію як світову, так і українська.
Риторика як наука постала на основі таких дисциплін як філософія, психологія, логіка, лінгвістика, етика, сценічна майстерність, стилістика. Вона має 2500-літню історію розвитку.
Здавна риторика вживається в суді, у політиці, у різних офіційних сферах. Без риторики не можуть обійтися в тій чи іншій мірі ні бізнесмен, ні політик, ні юрист, ні проповідник, ні державний діяч.
Успіх справи залежить від умінь оратора вибудувати і виголосити свою промову. Отже, кожен промовець повинен мати риторичну підготовку.
Особливо це стосується працівників судочинства. Успішний виступ у суді – складний і відповідальний момент їх участі (прокурора, захисника та ін.) не можливий без достатніх знань, без оволодіння прийомами риторського мистецтва.
Кожен юрист повинен навчитися володіти словом, прийомами підготовки промови, умілим використанням і вправним аналізом доказів і обставин кримінальної справи.
Мистецтво красномовства – особливий вид творчої діяльності, якому треба наполегливо навчатися. Цю дисципліну доцільно було б вивчати розширено, декілька семестрів.
Після вивчення курсу “Риторика” студенти повинні набути певний об’єм знань у сфері риторики, мати системні знання про основні жанри ораторського мистецтва, розуміти особливості судової риторики, знати різновиди судових промов і вміти їх складати, орієнтуватися у розвиткові нових форм і засобів розвитку ораторського мистецтва в сучасних засобах масової комунікації.
Студенти мають знати:
– основи риторики;
– історію і джерела риторики, складові професійної майстерності керівника;
– закони логічної будови тексту виступу та методики його виголошення;
– витоки європейської риторики, типи красномовства, проблеми культури оратора.
Студенти повинні вміти:
– грамотно будувати свій виступ;
– володіти риторичною термінологією та навичками проголошування промов різних видів;
– аналізувати тексти різних типів промов;
– членувати їх і точно визначати тему;
– виголошувати промови згідно з нормами сучасної української літературної мови;
– постійно удосконалювати своє усне і писемне мовлення; критично оцінювати і правильно сприймати матеріал промов, в т.ч. і судових;
– орієнтуватися у проблематиці ораторського красномовства, основних його жанрах.
Риторика – це наука текстотворча, в її центрі – закони мислення і мовлення, механізми продукування тексту усного й писемного.
Предмет риторики формувався у кількох вимірах: у вертикальному й горизонтальному.
У вертикальному вимірі – це вивчення й опис усіх видів риторичної діяльності від задуму до виголошення тексту промови.
У горизонтальному – це риторика трьох основних родів промов – судових, дорадчих, похвальних (епідейктичних)та кількох їхніх жанрових видів. Добре про завдання риторики як науки сказав М. Кошанський: «Мета загальної риторики полягає в тому, щоб, розкриваючи джерела винайдення думки, розкрити всі здатності розуму, щоб, показуючи нормальне розташування думок, дати Розумові й Моральному почуттю відповідне спрямування, - щоб навчити виражати тендітне, збудити, посилити в душах учнів любов до всього благородного, великого і прекрасного».
Риторику розглядають як науку про красномовство.
Риторика – це науку про способи переконання, ефективні форми впливу (переважно мовного) на аудиторію з урахуванням її особливостей.

2. Мета, завдання навчального курсу риторики.
Метою риторики є навчитися раціональної мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях.
Завданням є:
- ознайомлення з основними поняттями риторики,
- розглянути найважливіші відомості з історії укр. та світової історії,
- розглянути основні напрямки сучасної теорії і практики ділової комунікації,
- розгляд професійно значущих форми ділового спілкування,
- сформулювати мовленнєві вміння, відбирати і опрацьовувати ділову інформацію з врахуванням риторики,
- навчитися обгрунтовувати висунуті положення, вміння публічно виступати, відстоювати свою точку зору, переконливо впливати на слухачів та аудиторію,
- підвищити мовну культуру та мовленнєву компетентність.

3. Зв'язок риторики з іншими науками.
Риторика є комплексною наукою яка моє зв'язок з рядом наук:
- етика. Спільний обєкт дослідженя. Для риторики найбільший інтерес полягає у вивченні мовленнєвої поведінки і для зясуваннь моралі що впливає на діяльність.
- філософія. Закони діяльності.
- логіка. Закони мислення. Для риторики спільне вербальне мислення. Для риторики важлива аргументація.
- психологія. Життєво-емоційна діяльність, що впливає на вербальне мислення.
- лінгвістика. Синтаксис, культура мовлення, прагматика, лінгвістика тексту. Спільний обєкт- мовленнєва діяльність. Та предмет- текст. Риторика розглядає текст як процес і як продукт. Особливо текст публічного мовлення.
- сценічна майстерність.

Связь риторики с другими науками и искусством

Красноречие рождается из многих знаний и умений. Для того чтобы быть хорошим

оратором, по словам Цицерона, «...необходимо усвоить самые разнообразные познания,

без которых беглость в словах бессмысленна и смешна; необходимо придать красоту

самой речи, и не только отбором, но и расположением слов; и все движения души,

которыми природа наделила род человеческий, необходимо изучить до тонкости, потому

что вся мощь и искусство красноречия в том и должны проявляться, чтобы или

успокаивать, или возбуждать души слушателей. Ко всему этому должны присоединиться

юмор и остроумие, образование, достойное свободного человека, быстрота и краткость

как в отражении, так и нападении, проникнутые тонким изяществом и

благовоспитанностью. Кроме того, необходимо знать всю историю, чтобы черпать из нее

примеры; нельзя также упускать знакомства с законами и гражданскими правами. Нужно

ли мне еще распространяться о самом исполнении, которое требует следить и за

телодвижениями, и за жестикуляцией, и за выражением лица, и за звуками и оттенками

голоса?»

Из этого высказывания следует, что риторику можно определить и как науку, и как

искусство. Если в античности риторику называли «царицей всех искусств», то в наши дни

она чаще рассматривается как наука. Отсюда следует еще одно определение риторики —

теория убеждающей коммуникации. Что же сближает риторику с искусством и с какими

науками она теснейшим образом связана?

Если рассматривать риторику как мастерство публичного выступления, то можно

заметить ее особенную близость с литературой и театром. Выдающийся русский

судебный оратор и теоретик красноречия А. Ф. Кони считал риторику литературным

творчеством, но в устной форме. Общее между красноречием и поэзией находил

Аристотель. Актерскими приемами пользовались все выдающиеся ораторы, начиная с

Демосфена и Цицерона.

В то же время на риторику смотрели и как на часть системы знаний, как на способ

познания и толкования сложных явлений жизни. Особенно очевидна связь риторики и

логики, в древности они рассматривались в неразрывном единстве. И сегодня в период

подготовки содержания речи логике отводится главенствующая роль. Отбор фактов,

разработка плана и композиции выступления, обеспечение доказательности и

аргументированности речи — все это требует знания законов логики. Логическая

культура пригодится оратору, если в момент выступления завяжется спор, и на этапе

подведения итогов выступления.

Основное требование к современной речи — это её эффективность. Этому

требованию она может отвечать только тогда, когда говорящий владеет языковой

культурой. Работа над языком и стилем — обязательный этап в подготовке речи, но

настоящую проверку языковая культура проходит в момент выступления, в ходе

неизбежных импровизаций, отступлений от заранее отредактированного текста.

Продуманная, тщательно выверенная речь в живой аудитории должна быть хорошо

произнесена. Четкость, ясность, интонационное богатство речи облегчают общение в

любой ситуации. Технику речи можно отточить, опираясь на данные физиологии,

анатомии, акустики, сценической речи.

Психология, педагогика помогут оратору (говорящему) выработать

психологические качества, необходимые для работы с большой аудиторией, и для

общения в рабочей группе, и в неофициальной обстановке.

Поведение оратора на трибуне, форма контакта с любым слушателем, пути выхода

из непредвиденных ситуаций, возникающих в ходе общения, определяется не только

знанием психологии, но и тем, насколько говорящий владеет этикой, каков у него

уровень культуры общения.

Таким образом, в основной перечень наук, с которыми связана риторика, входят

логика, этика, эстетика, психология, педагогика.

И все же риторика — лингвистическая наука.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: