Маси і натовпи в психології кінця ХІХ – початку ХХ століття

Інтерес до дослідженя проблематики мас і натовпів виник у ХІХ столітті і був тісно пов'язаний із становленням соціальної психології. В міру того, як “проста людина” і як індивідуальність, і як масовий феномен починає грати усе більш активну роль у сучасному світі, втягуючись у різні політичні, культурні, екологічні і тому подібні рухи, росте інтерес до структури і механізмів масової свідомості.

Проблема активності мас (натовпу) особливої значущості набула в кін. XІX столітті. Слід зазначити, що проблема масових явищ здебільшого розглядалася соціальною психологією. Саме соціальна психологія першою звернулася до аналізу причин і наслідків активності мас. Було визначено головні принципи, за якими відбувається об’єднання індивідів у маси й натовпи, було розмежовано самі поняття “маса” і “натовп” та проаналізовано ті психологічні фактори, які діють у подібних утвореннях.

Інтерес до проблеми мас і натовпів у соціальній філософії розвивався декількома шляхами. Маси досліджувалися через їхню соціально-економічну активність, через класову приналежність (марксизм); через проблему втрати гуманістичних основ життя (екзистенціалізм, персоналізм); через аналіз тоталітаризму як породження ери мас (Франкфуртська школа, неомарксизм); через проблему маніпуляції масовою свідомістю та через “генеалогію влади” (постструктуралізм). Сьогодні інтерес до цієї проблеми не зник. Навпаки, активно досліджуються і впроваджуються методи впливу на масову свідомість (реклама, пропаганда, Public Relations).

Серед західних наукрвців, які досліджували маси і натовпи, були Г.Зіммель, П.Сорокін, Ф.Ар’єс, М.Горкгаймер, Ш.Ейзенштадт, К.Мангейм та багато інших. Відчутний внесок у теорію мас і натовпів зробив і Е.Канетті, чия теорія стоїть на межі психології і філософії і є цікавою з точки зору нетрадиційності підходів. Така нетрадиційність має місце й у роботах Р.Генона, Ю.Еволи, Г.Маркузе, праці яких мали безпосереднє відношення до проблематики мас і натовпів.

Представниками концепції «психологія мас» були французькі соціологи Гюстав Лебон (1841-1931) та Г. Тард, італійський юрист Сципіон Сігеле (1868-1913) [23, с.150].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: