Розділ IV Пізнавальні процеси особистості

Відчуття

10.1. Відчуття як джерело інформації про навколишній світ і внутрішні стани людини.

10.2. Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів.

10.3. Види відчуттів та їхня класифікація:

10.3.1.Екстероцептивні відчуття;

10.3.2.Інтероцептивні відчуття;

10.3.3.Пропріоцентивні відчуття.

10.4.Загальні властивості відчуттів.

10.5. Закономірності відчуттів.

Відчуття як джерело інформації про навколишній світ і внутрішні стани

Людини

Пізнання навколишнього світу та самого себе починаються з відчуттів. Вони відносяться до найпростішого та філогенетично найстаршого джерела наших знань. Без відчуттів неможливі жодні піші психічні процеси: ні пізнавальні (сприймання, пам'ять, мис­
лення, мовлення, уява, увага), ні емоційно-вольові. Більше того, якщо різко обмежити можливості людини відчувати будь-що, на­приклад, раптово позбавити зору, слуху, нюху і дотику, вона впадає в стан сну. Подібний результат досягається, коли людину на дея­кий час помістити в світло- та звукоізольовану камеру і якщо вона зберігатиме однаковий лежачий стан. Якщо людину на тривалий час позбавити притоку інформації, в леї починаються галюцинації. З цього випливає, що відчуття — це основна умова нормального психічного життя людини.

Відчуття — це пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей та якостей предметів і явищ навколиш­ньої дійсності та внутрішніх станів організму, який виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи чут­тя в даний момент. Це — найпростіший пізнавальний психічний процес. Відчуття притаманні людям та всім видам тварин, у тому числі найпростішим. У рослин відчуттів немає (є лише подразливість).

Емпіричні дані фізіології та психології доводять активний характер відчуттів. Спостереження, які провів американський психолог Нефф ще в 30-х роках XX ст., довели наступне: якщо під мікроскопом спостерігати за ділянкою шкіри, яку подразнюють голкою, можна побачити, що момент виникнення відчуттів супро­воджується рефлекторними руховими реакціями цієї ділянки шкіри. У наступних багаточисельпих дослідах інших вчених було з'ясовано, що до складу кожного відчуття входять рухові компо­ненти: іноді у вигляді вегетативної реакції (наприклад, скорочен­ня судин), іноді у вигляді реакції м'язів (наприклад, поворот очей, голови, рухи рук тощо). Все це доводить, що відчуття як психічний процес мають активний характер.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: