ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Поняття про соціальну групуОсобистість людини формується у соціальних групах. Група — це соціальна спільнота осіб, об'єднаних за певною ознакою, які взаємодіють між собою і усвідомлюють свою приналежність до неї. Основною психологічною характеристикою групи є наявність почуття «мибо саме у ньому закладено потребу віддифе- репціювати одну соціальну спільноту від іншої. Слово «група» італійського походження. У XVII ст. у Західній Європі його використовували як технічний термін для позначення декількох симетрично розташованих фігур у живопису чи скульптурі. Зі середини XVIII ст. групою почали називати коло реальних людей. У слов'янських мовах цей термін поширився лише зі середини XIX ст., а в українській мові закріпився у першій половині XX ст. Групи живуть за своїми психологічними законами, де то відмінними від законів індивідуальної психології. Насамперед, кожна група у своєму житті керується груповими нормами — загальними правилами поведінки, яких дотримуються члени групи. Ці норми можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні норми породжені оточуючим суспільством і визначаються культурними традиціями, звичаями, правилами поведінки у даній сфері діяльності, вказівками керівництва тощо. Внутрішні норми — цс стандарти, за допомогою яких визначаються переконання, погляди й поведінка членів групи. Вони виникають у конкретній групі для того, щоб упорядкувати її діяльність. Механізми, за допомогою яких група примушує своїх членів виконувати групові норми, називають груповими санкціями. Наприклад, члени групи можуть » перестати запрошувати особу, яка порушує групові норми, на спільні вечірки. Чим вище становище особи в групі, тим більше їй дозволяється ухилятися від групових норм, проте кожне наступне порушення карається все суворіше. Перебуваючи у групі, людина займає у ній відповідну позицію — офіційне положення у тій чи іншій підсистемі взаємин. Вона визначається зв'язками даної людини з іншими членами групи. Від позиції, яку людина займає у групі, залежить ступінь її потенційного впливу на вчинки решти членів групи. Наприклад, у студента може бути позиція старости, голови студентського наукового товариства тощо. На відміну від позиції статус (від лат. status — становище) — це реальне соціально - психологічне становище, яке посідає індивід серед інших людей. Наприклад, студент у своїй групі має статус лідера. Статус відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію стосовно особи. Упродовж перебування в групі статус людини може змінюватися. Втрата чи зміна позиції і статусу завжди пов'язані з достатньо глибокими особистісними переживаннями, особливо при їхній втраті. Різний соціально-психологічний статус особи в групі відображає внутріщньогрупову диференціацію, яку вивчають за допомогою соціометрії та референтометрії. Соціометрія (від лат. societas — суспільство; metrio — міряти) — це метод, який дає змогу виявити соціально-психологічний статус особи в групі і міжособистісні взаємини. Його запровадив американський психолог Дж. Морено. Процедура полягає у тому, що кожному члену групи пропонують відповісти на запитання: «Кого з членів своєї групи ти б обрав (-ла) для...?». Сфера вибору може стосуватися будь-якої діяльності людини, наприклад, навчання, дозвілля тощо. На основі частоти виборів будується соціограма, яка показує статус кожного з членів групи. Це може бути статус «зірки», «бажаного», «відкинутого» та «ізольованого». «Зірок» обирають найчастіше, бо уданій групі вони користуються популярністю. По суті, у своїй групі вони є лідерами. «Бажані» по частоті вибору стоять на другому місці після «зірок». «Відкинутих» (або неприйнятих) обирають найрід- ше і лише найближчі друзі. Нарешті, «ізольованих» (або аутсайдерів) не обирає жоден із членів даної групи, з ними ніхто не бажає Варіантом соціометричного дослідження групи є референте- метрія (від лат. ге/его -доповідаю; теігіо — міряти) — метод, за допомогою якого виявляють коло осіб, значущих для суб'єкта з огляду якостей особистості, поведінки, ціннісних орієнтацій. Спочатку члени групи взаємно оцінюють один одного. Результати розкладаються в окремі конверти з позначенням прізвищ того, хто їх надав. Далі кожному дають змогу ознайомитися з оцінками його якостей, які надали 3-4 члени групи. Передбачається, що за таких умов людина прагне ознайомитись з думкою найбільш значущих для неї осіб, тобто тих, які і є референтними для неї у цій групі. Нормативно ухвалений зразок поведінки, який оточуючі очікують від кожного, хто займає дану соціальну позицію, називають соціальною роллю. Будучи членом суспільства, людина одночасно виконує декілька ролей, наприклад, студентки, сестри, подруги І доньки; або керівника закладу, лікаря, чоловіка і батька тощо. Роль може бути приписала людині від народження (наприклад, роль чоловіка чи жінки), а може набуватися упродовж життя і визначатися офіційною посадою (наприклад, роль голови студентської ради), соціальним статусом (наприклад, роль зірки) або обиратися самим членом групи (наприклад, роль групового блазня). Кожна особа виконує свої ролі по-різному, виходячи з власного індивідуального досвіду. Багатогранність рольових позицій породжує їхню суперечність. Це стає причиною рольових конфліктів[7]. Соціальна роль завжди передбачає соціальну оцінку: суспільство може схвалювати, але може і не схвалювати деякі соціальні ролі (наприклад, не схвалюється соціальна роль злочинця). У різних соціальних групах це схвалення чи несхвалення може відрізнятися. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|