Зміна самосвідомості

Стани, пов’язані із зміною самосвідомості найбільш поширені в індійських і тібетських релігіях, а також в різних магічних системах.

Д.Корнфільд (трансперсональна психологія) наводить класифікацію різних рівнів розвитку людини.

На першому рівні люди просто усвідомлюють що вони сплять. Це одне з найважливіших прозрінь. Це прозріння означає початок, оскільки людина починає бачити переваги реального пробудження і прагне до більш реалістичного бачення себе в цьому світі.

Другий рівень прозрінь умовно можна назвати рівнем психодинамічних або персональних відкриттів. Люди починають більш чітко бачити свою мотивацію і свою поведінку. А може, наприклад, помітити: “Треба ж, коли я звернув на це увагу, то зрозумів що завжди розповідаю людям щось певним чином, тому що постійно чекаю схвалення ”, або “Я завжди стараюсь гарно виглядати”, або “Я завжди боюсь цього”.

В ході усвідомлення, через слухання і концентрацію уваги виникає “озорення”, яке дуже схоже на психотерапевтичний інсайт. Прозріння і згода, які приходять, коли емоційно усвідомлюються наші структури, сприяють психологічній рівновазі, засвоєнню способів зменшення неврозів і страждань.

Третій рівень – рівень практики, рівень різних станів трансу, великої концентрації і поглибленості.

Подібні стани концентрації мають такий недолік, що вони ведуть, перш за все, до ЗСС, а не до фундаментальних і стійких змін особистості.

Четвертий рівень – рівень досвіду – це надособистісні переживання. На цьому рівні усвідомлення можуть бути різноманітні переживання.Людина може роз’єднатися з своїм тілом, побачити як виникають бажання і мотивація. Це часто приводить до страху, жаху, своєрідної внурішньої смерті. Пізніше з цього усвідомлення, росте усвідомлення любові. Коли самість руйнується, виникає бачення метафізичного зв’язку між всім оточуючим, яке приводить до різних альтруїстичних станів.

Описана класифікація, звичайно, не описує вього спектру станів, пов’язаних із зміною самосвідомості, оскільки охоплює лише стани, пов’язані із “розширенням”, трансценденцією святості. Однак, відомі і протилежні практики, пов’язані із звуженням свідомості. Такі психопрактики більш характерні для езотеричних систем.

ЗСС, пов’язані зі зміною самосвідомості, відіграють ключову роль у фрмуванні харизматичних релігійних лідерів. Дійсно, за Юнгом розвиток людини, її індивідуальності здійснюється через усвідомлення тих образів, які складають підсвідоме за рахунок прояву і усвідомлення архетипів. Самість досягається через злиття себе з архетипами. Сформована таким чином особистість є частиною колективної міфології, не втрачаючи при цьому свого его, що робить таку людину політичним і релігійним лідером.

А.Колєв пише, аналізуючи роль політичної міфології: “Відмінність псевдовождя від істинного вождя заключається в рівні єдності свідомого і підсвідомого. Пророк і герой мають історію свого духовного становлення і піднімаються над примітивними формами колективності. Поява лжепророка (“пророка нізвідки”) частіше всього пов’язано з психологічною хворобою, з регресивною відповіддю на власний світоглядний конфлікт який при бажанні завжди можна побачити за фактами власної біографії”. Все сказане, на думку Сафронова А., можна сміливо віднести і до релігійних лідерів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: