У французькій соціологічній школі

Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858—1917), який висунув положення про біосоціальну природу людини. Пси­хічні процеси біологічно зумовлені, проте визначаються сус­пільством. «Колективна свідомість», тобто сукупність

знань чи явищ духовного життя, формує психіку людини від народження.

Теорія особистості іншого представника цієї школи П. Жане (1859—1947) увійшла в історію психології як «психологія образу дії». За П. Жане, психічні явища готують дії людини. Мислення, почуття — це процеси, що здійснюють регу­ляцію дії, поведінки людини. Психіка людини розвивається під час співпраці з іншими людьми. Спочатку людина пра­цює з іншими, а потім діє сама. Розвиток людської особис­тості відбувається не лише на основі образу (як вважають гештальтпсихологи) чи мотиву (згідно з поглядами К. Леві-на), а й через спілкування. Завдяки спілкуванню реалізу­ється соціальний вплив на розвиток психіки.

Поведінковий акт складається з трьох етапів: перший етап стосується внутрішньої підготовки до дії, другий — це виникнення зусилля до виконання дії, і третій — завершен­ня дії. Психічні процеси регулюють дії від першого до ос­таннього етапу. Великого значення П. Жане надає психо­логічній напрузі як домінанті дії і вважає здатність до «тру­дового зусилля» основним критерієм оцінки людини.

Основу розвитку психічних функцій П. Жане вбачає у різних видах професійної діяльності. Головного ознакою ін­телектуальної діяльності є не використання речей, а їх виготов­лення. Вчений виділяє сім рівнів поведінки людини: 1) реф­лекторні акти; 2) відкладеш перцептивні дії; 3) елементарні соціальні акти; 4) елементарні інтелектуальні акти; 5) мані­пулювання різними об'єктами, що веде до формування ін­телектуальних дій; 6) розумова діяльність, мислення; 7) твор­ча, трудова діяльність.

Процес переходу від нижчого рівня поведінки до вищого здійснюється за допомогою мови, яка опосередковує про­цеси регуляції, формує довільність трудової діяльності — здатність до саморегуляції. Саме здатність до саморегуляції, до опосередкованості своєї поведінки П. Жане вважав най­вищим критерієм розвитку особистості.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: