Синтоїзм як традиційна релігія Японії. Релігійна ситуація в сучасній Японії.

Традиційна релігія японців називається СІНТО (буквально з японської - шлях богів). Вона сформувалася в УІ-УІІ ст. ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства. Послідовники сінто поклоняються сонму божеств й духів (камі), які, згідно з їх уявленнями, оживляють всю природ) і здатні втілитися в будь-який предмет (спис, фігурку божества, дзеркало та ін.). що стає об'єктом поклоніння (синтай - дослівно "тіло бога"). Найважливішою серед божеств в системі сінто є сонячна богиня Аматерасу Омікамі.

Головним в обрядах сінто є поклоніння численним камі, які спершу були уособленням тварин і рослин, предметів і явищ природи, душ предків. Згідно з сінто, зв'язок між камі і людьми здійснюється через представника богині Сонця на Землі - імператора (мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Священною книгою сінто є збірник легенд "Кодзікі".

З часом сінто був потіснений в Японії буддизмом, але розвиток буржуазного підприємництва в XIX ст. сприяв відновленню впливу цієї релігії з подальшим перетворенням її на державну. Складовими частинами державного сінто стали: тенноїзм - культ імператора (тенно) і його предків; династичне сінто, тобто культ, що особливо вшановується імператорською сім'єю, яка нібито перебуває в родинних зв'язках з богами; храмовий сінто - культ різних богів у храмах; домашній сінто - культ богині Аматерасу з її кнотами в кожній "вірнопідданій" сім'ї. Окрім державного сінто, в Японії існував т.зв. вульгарний сінтоїзм, який включав у себе систему давніх шаманських культів і повір'їв.

В XIX ст. в Японії виникли численні неосінтоїстські секти. Вони мали яскраво виражений шовіністичний характер, заперечували характерні для сінто елементи буддизму. Метою життя, згідно з цією етнічною релігією, є здійснення ідеалів предків. На відміну від буддизму, який одночасно визнають багато японців, що вбачають в ньому гарант свого потойбічного благополуччя, з сінто вони пов'язують свої надії на краще земне життя.

З 1946 сінто в Японії відокремлено від держави. Формально був відкинутий культ імператора, хоч покійні імператори продовжують вшановуватися як "боги" і на їх честь в країні споруджено багато храмів. Існуючий нині в Японії храмовий сінтоїзм організаційно розділений між окремими храмами та їх асоціаціями. Центром релігійного життя сінто є храм Ясукуні в Токіо, присвячений божествам жертв війни.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: