Особливості виникнення буддизму. Особистість Будди.

Буддизм — найдавніша з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством), заснована на вченні Будди Ґayтами Шак'ямуні, який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е.

Основні положення буддизму викладені в Чотирьох благородних істинах: життя неминуче пов'язане зі стражданнями; причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод; щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби і досягти повного заспокоєння — Ніббани (санскр. Нірвани).

Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик — покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі).

Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.

Хоча буддизм не заперечуе існування божествених істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.

Релігійну систему буддизму викладено в численних творах. Найдавнішим є так званий палійський канон, написаний мовою палі не раніше перших століть нашої ери. Він називається "Трипітака" ("Три корзини") і складається більш як із 100 томів. За релігійним переказом, Трипітака — це виклад вчення Гаутами устами трьох його найближчих учнів. Реально — це праця багатьох невідомих буддійських проповідників, твори яких спочатку передавались усно, а потім, приблизно у 80-х р. до н.е., були викладені письмово буддійськими монахами острова Цейлон. Культ у буддизмі. Для своїх прихильників Будда встановив певні правила поведінки, які стали стрижнем їхньої релігійної практики та того культу, що згодом утвердився у буддизмі. Ці правила стосувалися індивідуальної поведінки людини і передбачали ряд заборон у їжі, одязі і всьому способі життя.

Буддійське віровчення містить чимало суперечностей. Передусім во­ни виявляються у тлумаченні постаті самого Будди. За багатьма критеріями Будду воно не вважає Богом, як і не вважає його творцем світу, а лише одним із будд, які засновували, розвивали вчення і згодом зникали. Нато­мість приходив новий будда і «рухав колесо закону». Буд­да вважав, що його вчення через 500 років зникне, а його самого заступить новий будда на ім'я Матрей. Будда не прагнув змінювати світ, хоч і бачив його вади. Не міг він і скасувати покарання за гріхи (карму), в його силах — посприяти уникненню людиною жорстокої карми обла-городженням їх поведінки. Будда —смертний, але він — сутність надприродна, нікому не підлегла, значущіша, ніж будь-які інші боги.

Він не мав учителя, за своєю волею зазнав перевтілень, народився і вмер. Коли він виголосив першу проповідь у Бенаресі, а його перші п'ять учнів звернулися до нього: «Друже Гаутама», він звелів, щоб його звали Татхататою («тим, хто вірно йде»). Це свідчить, що Будда вважав себе найвищим серед богів. А його послідовники — перші п'ять учнів, які одразу пішли за ним, визнали його Богом.

Будди́зм — найдавніша з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством), заснована на вченні Будди Ґотами Сак'ямуні, який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е.На думку деяких провідних індологів, арійське плем'я Будди — Сак'я, переселилося в прадавні часи в Індію з території сучасної України. Виникнувши в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тибету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, — Китаю, Монголії, Кореї та Японії.Наприкінці XIX — початку XX ст. прихильники буддизму з'явилися у країнах Європи та США.Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм^[3], і близько 1 млн. ченців та черниць.Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації — Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) та Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм в Україні".

Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.

Благородний шлях до спасіння включає 8 кроків:

1. Правильне розуміння сутності вчення.

2. Правильне прагнення до спасіння.

3. Правильна думка.

4. Правильна мова, позбавлена образи.

5. Правильна дія.

6. Правильний спосіб життя.

7. Правильне зусилля.

8. Правильна концентрація.

В буддистській етиці існує 10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста так і оточуючих його осіб. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки. До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови, які ведуть до сварок), образливі слова та безглузда розмова. Духовними невмілими діями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до інших та невірні погляди.Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму — Тіпітаки; це слово означає мовою палі «три кошики». Тіпітаку було кодифіковано в 1 ст. до н.е. Тексти Тіпітаки розділено на три частини - пітаки: Віная-пітака, Сутта-пітака й Абхідхамма-пітака. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Тіпітаки складає Сутта-пітака. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому «кошику» — Абхідхамма-пітака — містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами.Школа Тхеравада, що означає «Вчення cтарійшин», будує вчення та практику винятково на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Тайланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 122 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани.В Махаяні («Великій колісниці») підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви.В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої єри. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. В зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в «Чистій землі», що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185 мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи Нітірен-Сю (Ніппондзан Мьоходзі) Дзен[2]. Ваджраяна («Діамантова колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни — використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибокіх станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20 мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена громадами Карма Каґ'ю (Й.С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та Оле Нідала, Лами Пунцога, а також Й.С. 17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: